WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Фауна Карпат: ссавці - Реферат

Фауна Карпат: ссавці - Реферат

відведе ведмежат і інцидент буде вичерпано. Якщо ведмежат не видно, то вони, швидше за все, повилазили на дерева. Тому відходичи, потрібно мати це на увазі, щоб не піти в їхню сторону.
Ведмідь може бути небезпечним, якщо підійти до нього в час поїдання здобичі, а також при дуже близькій зустрічі - тоді він може вдарити від страху.
Уникнути таких ситуацій неважко. Пересуваючись лісом чи горами там, де є ведмеді, потрібно створювати хоча б якийсь шум - говорити, наспівувити, свистіти, тріщати сучками. При попутному вітрі це не потрібно - ведмідь і так почує людей. Особливо важливо створювати шум при сильному зустрічному вітрі. Цих заходів цілком вистачить щоб тварина здалеку почула людину і завчасно, спокійно і без паніки (що якраз і є небезпечно), пішла геть.
Коли зустріч з ведмедем відбулася, але він не втікає, це означає, що він ще не вирішив, як поступити. Інколи він може зробити 2-3 випади в сторону людини, ставати на диби, ревіти. Така поведінка ведмедя часто розцінюється людьми як атака і провокує їх до активного захисту, якщо є чим. Така оборона може погано закінчитись. Краще спокійно, але досить швидко, відійти в сторону, стараючись при цьому опинитися з навітряної сторони, щоб ведмідь почув запах. Якщо такої можливості нема, потрібно, відходячи, подавати голос - кричати, говорити. Якщо ведмідь знаходиться близько, на відстані 10-15 метрів, не рекомендується дивитися йому в очі, оскільки в хижаків це є сигналом до бійки.
Якщо ведмідь не втікає, а наближається, і при цьому дивиться прямо на людину, не відвертаючи голови, необхідно не соромлячись вибрати велике дерево і, не зволікаючи, залізти якнайвище. Якшо в руках кошик, сумка, рюкзак чи навіть шапка, потрібно кинути цю річ ведмедю - поки він буде задовільняти свою цікавість, ви встигнете вилізти на дерево. Навряд чи він за вами полізе - дорослі ведмеді, як правило, цього не роблять. Малоімовірно, що зустріч з ведмедем може закінчитись лазанням по деревах, але повністю виключати такого варіанту не можна.
Коли ведмідь нападає по-справжньому, то все відбувається дуже швидко. Ще здалеку, помітивши людину, хижак кидається стрибками просто на неї, частіше мовчки, а інколи з риком, збиває з ніг ударом лапи, рве кігтями і кусає зубами. Від такої стрімкої атаки важко відбитися навіть досвідченим мисливцям - може не вистачити часу на підготовку до відпору...
Якщо ж ведмідь при нападі зупиняється, стає на задні лапи, "пишкає", реве, то це, швидше за все, демонстрація нападу. При неправильній поведінці людини вона може перерости в справжню атаку з небажаними наслідками.
Видра річкова (Lutra lutra)
На Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. Зрідка трапляється і в степовій зоні. По гірських річках Карпат видра підіймається досить високо в гори. Хутро блискуче, темно-буре.
Місця оселення - річки, озера, стариці, ставки. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища - підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок.
Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.
Парування у видри відбувається в лютому - березні. В травні самка народжує 2-5 малят. Через 6 тижнів вони вже починають виходити з нори. Статевої зрілості досягає в 3-річному віці, живе 12-15 років.
Занесена в Червону Книгу України.
ВОВК
Вважається, що вовк подібний на німецьку та східноєвропейську вівчарку. Але це не зовсім так. І загальною будовою, і забарвленням, і, особливо повадками вовки настільки відрізняються від собак, що людина, яка бодай раз уважно придивилася до вовка, більше ніколи ні з якою собакою цього хижака не зплутає.
Міцне тіло з широкими грудьми спирається на високі м'язисті ноги з щільно стиснутими пальцями. Голова прикрашена темними смугами навколо майже повністю білих щік, і світлими плямями над очима. Недовгий хвіст звисає майже прямо. Загальне забарвлення хутра сірувато-бурого кольору. Під час бігу вовк трохи пригинає голову, тому здається сутулим. Вовка, який стоїть і прислухається, гордо піднімаючи голову, здалеку можна прийняти за собаку, але коли він біжить, то не впізнати його неможливо.
Маса дорослих тварин коливається в досить широких межах. Найбільшими вважаються середньоросійські та сибірські вовки, окремі екземпляри тут можуть набирати до 70-80 кг маси. В середньому вовк рідко буває важчий за 50 кг. Ближче до півдня вовки дрібніші, в південних степах вовки, важчі 30-40 кг не зустрічаються.
Вовк прекрасно озброєний. Великі ікла і потужні щелепи позволяють йому вбивати навіть таких великих тварин, як лось або кінь. Він легко відриває великі шматки м'яса. Сильні ноги переносять вовка на багато десятків кілометрів за день. Можливості вовка, як мисливця, дуже великі. Варто сказати, що без їжі вовк може обійтися на протязі декількох днів, при цьому сили йому не зраджують…
Основу харчування вовка складають різні великі та дрібні тварини, а також птахи. Майже всюди він пов'язаний з копитними. Від їх видового складу, чисельності та характеру використання територій залежить спосіб життя вовка. Місця, в яких вовки доглядяють молодняк, найчастіше бувають недалеко від лугів та полонин, де в літній період пасеться худоба. В лісовій зоні вовки надають перевагу долинам рік, заболоченим низинам, де в цей період перебувають лосі, кабани, олені.
Набір їжі вовка включає також різноманітних дрібнихгризунів - миші, кроти, а також дрібних птахів. Вовки із задоволенням їдять ягоди, особливо в урожайні роки, стиглі кавуни також їм смакують. Відомі випадки, коли вовки їли саранчу та інших комах, і робили це з задоволенням.
В лісовій зоні вовк тісно пов'язаний з людиною. Він погано пристосований до глибокого снігу, тому для пересування часто використовує дороги, стежки, лижню. Крім того, людина, при веденні господарства, мимоволі стає годувальником вовка. Таким чином, в освоєних районах лісової зони вовк став супутником людини, що зробило його особливо небезпечним і, звичайно, переслідуваним. Якщо на відкритих просторах степів та тундри табуни копитних важко переслідувати, а в лісі великі звірі - лось, олень, косуля - тримаються окремо, перешкоджаючи тим самим здійснювати спустошливі набіги, то отари домашніх тварин для вовка повністю доступні. Тому вовк - ворог №1 для тваринництва в лісовій зоні.
Небезпечний вовк як носій паразитичних червів домашньої худоби, особливо сказу. Як показує досвід, саме скажені тварини найчастіше нападають на людей. Не є поодинокими випадки людоїдства.
Поширений вовк на дуже великій території - його ареал займає всю Євразію та Північну Америку.
Звичайно в сім'ї 5-6 вовчат. Відмічені випадки, коли їх народжувалось дуже багато - 10-13, і навіть 17. Але такі випадки трапляються дуже рідко і половина їх гине.
Вовчата народжуються сліпими та безпорадними. Під кінець другого тижня вони починають реагувати на звуки, а через три тижні вперше виходять з гнізда і починають їсти м'ясо.
Різкі зміни з'являються наприкінці третього тижня. До того часу вони вже чують і бачать, стають на ноги і
Loading...

 
 

Цікаве