WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині - Курсова робота

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині - Курсова робота

мінеральні добрива підвищують концентрацію грунтового розчину. В цих умовах рослини розвиваються слабше, їх стійкість набагато нижче.
Рослини проморожувалися при температурі - 15 і - 170С. На основі середніх даних встановлено, що найменша морозостійкість характерна для рослин, батьківські форми яких вирощувались на неудобрених площах почв. Внесення гною і мінеральних речовин добрив відіграло позитивну роль у розвитку наступних поколінь. Найвища морозостійкість спостерігалася у рослин наступного покоління, батьківські форми яких вирощувалися на ділянках, де перед посівом вносили повний комплекс добрив в кількості 50 кг/га поживних речовин. При цьому морозостійкість підвищувалася у два рази. Збільшення дози фосфорно-калійного живлення не сприяє подальшому підвищенню морозостійкості в наступному поколінні.
На підвищення морозостійкості можуть впливати деякі елементи, що входять до складу ферментів, які приймають участь в азотному обміні, окисно-відновних та іншихпроцесах.
Внесення мікроелементів може впливати на окремі етапи обміну речовин, тобто посилювати хід тих фізіолого-біохімічних процесів, які позитивно впливають на підвищення морозостійкості рослин.
Різні мікроелементи по-різному впливають на морозостійкість рослин. Одночасово помічена відповідність сортів тим, чи іншим мікроелементам. Так, наприклад, внесення мікроелементу марганцю підвищує морозостійкість сорту пшениці Миронівська 264 і Безоста 1. Внесення йоду не сприяло підвищенню зимостійкості Миронівської 264 і обумовило зниження стійкості Безостої 1.
Позитивний вплив мікроелементів на стійкість до несприятливих умов середовища відмічали багато дослідників. Так, Васильєва і Лебедєва спостерігали позитивний вплив марганцю, цинку та міді на підвищення морозостійкості і врожайності озимої пшениці.
Для широкого застосування мікроелементів в промисловості Власюк і Дарменко розробили метод опудювання насіння солями різних мікроелементів. Цей метод економічно вигідний, і при невеликих витратах дає можливість підвищувати стійкість і продуктивність рослин.
Формування високої стійкості рослин озимої пшениці залежить від правильного співвідношення між поживним речовинами при їх внесенні. Оптимальне співвідношення основних елементів живлення в мінеральних добривах для забезпечення високої морозостїйкості неоднаково на різних грунтах і залежить від їх проиродньої врожайності і наявності рухомих форм поживних речовин. Мікроелементи також збільшують стійкість рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища, таких як понижені температури та інші.
3. Експериментальна частина
3.1. Грунтово-кліматичні умови
Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України. Чотири п`ятих території займають гори - Українські Карпати. Південно-західна частина області являє собою рівнину і носить назву Закарпатської або Притисянської низини і становить 1/5 території області. Орні землі займають 20,5 %, луки і пасовища - 26,7 %, виноградники - 3 % території.
Грунти низинної зони, в основному, дерново - підзолисті, і тепер майже однорідні. Поскільки процес грунтоутворення в низинній зоні проходив по дерновому типу при високому оівні грунтових вод, то тут сформувались і дерново - глеєві грунти, які залягають в понижених місцях ( Вернандер, 1977).
Дерново - підзолисті і дерново - глеєві грунти багаті на окисли. Вони спричинюють світле з бурим відтінком забарвлення грунтового профілю. За виключенням заболочених, ця ознака характерна для всіх грунтів Закарпаття. Верхні горизонти цих грунтів безструктурні, розпилені. Грунтові грудочки не володіють високою водоутримуючою здатністю. Тому, при надлишку вологи вони сильно запливають, а під час підсихання утворюють щільну кірочку. Це призводить до того, що у вологі роки рослини відчувають нестачу кисню в зоні кореневої системи, а в посушливі - нестачу вологи.
Клімат Закарпаття помірно-континентальний, вологий, пом`якшений впливом Атлантичного океану. Літо спекотне, осінь тепла і тривала зима відносно тепла і коротка. Найбільш тепла низинна частина області - Виноградівський, Берегівський і Мукачівський райони.
Річна кількість на низині 600 - 700 мм.
Вегетаційний період на низині триває до 230 діб.
Кліматичні умови, де проводилися польові дослідження, такі самі як і в низинній зоні області ( р/з ім. Т. Г. Шевченка Виноградівського району). Весна тут починається в третій декаді березня і триває до середини травня. Літо продовжується до кінця вересня. Зимовий період триває 70 - 90 діб. Характеризується малою кількістю снігу, товщина снігового покриву сягає 40 і більше сантиметрів.
Що стосується низинної зони, то тут сприятливі кліматичні фактори та тривалий вегетаційний період створюють сприятливі умови для вирощування всіх сільськогосподарських культур.
3.2. Методи та об`єкти досліджень
Дослідження проводилися в лабораторних та польових умовах. Досліди закладені в Притисянській низовині.
Про морозостійкість і зимостійкість судили, досліджуючи відновлення тургесцентності та вивчаючи вплив низьких температур на об`єм та вбирну здатність кореневих систем деяких сортів пшениці.
Вбирну здатність кореневої системи визначали методом Д. А. Сабініна та І. І. Колосова (1950), про яку судили за величиною робочої адсорбційної поверхні. Д. А. Сабінін та І. І. Колосов показали, що явище адсорбції є першим етапом поглинання речовин коренями рослин. Загальна адсорбційна поверхня складається з величини активної і неактивної поверхонь.
Дослідження проводились на важливій сільскогосподарській культурі - озимій пшениці. Озима пшениця відноситься до родини злакових ( Poacea Barnhart). Є два основні види пшениці - м`яка ( Triticum aestivum) та тверда ( Triticum durum). Тверда пшениця належить до тетраплоедної групи.
Для дослідження використовувались такі сорти озимої пшениці:
Миронівська 40 - виведеній Миронівськам науково-дослідним інститутом селекції і на сінництва пшениці, шляхом схрещування ліній Лютесценс, виділеної з ярої пшениці Артемівка ( зміненої в озиму) з Безостою 4, з наступним індивідуальним добором. Автор - академік В. М. Ре- месло. Вперше районований в 1971 році. Різновид Лютесценс стійкий до осипання, вилягання, посухостійкість вище середньої. Ураження Бурою іржею і Горошнистою росою середнє. Сорт високоврожайний, має добрі хлібопекарські якості.
Одеська 66 - сорт селекції Всесоюзного селекційно-генетичного інституту.
Loading...

 
 

Цікаве