WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині - Курсова робота

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині - Курсова робота

морозостійкості озимої пшениці основна увага дослідників була направлена на вивчення стану вузла кущіння, який є основною складовою частиною рослини, в якому зорієнтовані прцеси регенерації.( Туманов, 1940; Васильев, 1956; Власюк и др., 1959; Белкин, 1961)
Коренева система рослин в зимній період знаходиться в сприятливих умовах, так в грунті вона захищена від шкідливої дії морозу.
При пошкодженні кореневої системи прцеси регенерації ррслин озимої пшениці проходять слабше (Власнюк и др., 1959), так як вона безпосередньо приймає участь в обміні речовин і відіграє важливу роль в рості і розвитку рослин ( Сабинин, 1949; Курсанов, 1954, 1961; Рубин, 1963).
В зв`язку з відсутністю даних по морозостійкості кореневої системи озимої пшениці по сортам в Інституті фізіології рослин АН УРСР проведено вивчення цього питання. Були взяті сорти Одеська 16, Миронівська 808, Безоста 1,різні по морозостійкості і широко розповсюджені на Україні.
П. А. Власюк, Д. Ф. Проценко, М. А. Гурилева (1959) встановили, що при заморожуванні рослин озимої пшениці при температурах - 4 і - 60С протягом 24 годин ушкоджень не спостерігається. Для того , щоб встановити фізіологічну характеристику морозостійкості кореневої системи окремих сортів озимої пшениці, проводили заморожування шляхом пропусканя вегетаційних судин з рослинами через холодильні камери при низьких температурах: - 12, - 14, - 16 і - 180С протягом 24 годин. Після цього посуд поміщають в теплицю для вирощування. Для вияснення характеру пошкодження перевіряли стан кореневої системи.
При порівнянні отриманих даних видно, що Безоста 1 є менш морозостійкою, ніж Одеська 16 і Миронівська 808. Однак, Одеська 16 більш морозостійка, ніж Миронівська 808.
Після 20 діб була проведена статистична обробка рослин, що загинули. Пошкодження визначали по природньому забарвленню. Непошкоджені частини первинних коренів мали світло-сірий колір, а вторинних коренів - білий. Пошкоджені корені ставали бурими. У неморозостійкої пшениці Безоста 1 корені починали гинути вже при - 120С, у Миронівської 808 загибель коренів була незначною, у Одеської 16 загибель коренів взагалі не спостерігалася. При - 180С кореневі системи у всіх трьох сортів гинули повністю.
При порівнянні даних загибелі первинних і вторинних коренів ми можемо бачити, що у різних сортів вони пошкоджуються нерівномірно. Необхідно також відмітити, що у всіх сортів в основному гинули ті вторинні корені, які мали довжину до 5 см. Убільш довгих коренів спрстерігалося пошкодження тільки нижньої частини.
Умови, які створилися під час розвитку кореневої системи сприяють тому, що розміщені глибше частини кореня слабше пристосовуються до низьких температур. В зимовий період температура грунту з підвищенням глибини підвищується. Тому, промерзання грунту на велику глибину в безснігові зими може призвести до значного пошкодження кореневої системи, особливо в нижній і середній частинах, в той час коли для вузла кущіння такі морози не шкідливі.
Цікаво також відмітити, що при - 180С коренева система повністю гинула. Однак, вузли кущіння рослин Одеської 16 та Миронівської 808, які не були пошкоджені, зберегли здатність до регенерації вторинних коренів.
Так, через 20 діб відростання у Одеської 16 з`явилося в середньому 2, а у Миронівської - 1,8 корінців на кожну рослину. Деякі рослини у обидвох сортів мали по 3 корінці. Рослини, вузли кущіння яких були сильно пошкоджені не були в змозі дати нових коренів.
2.3. Грунтове живлення і зимостійкість
Природу зимостійкості зернових культур потрібно розглядати в зв`язку з умовами грунтового живлення. Повітряне живлення знаходиться в тісному взаємозв`язку з зимостійкістю, так як процес загартування обумовлює, насамперед накопичення пластичних речовин, серед яких є розчинні цукри, які в свою чергу є продуктами фотосинтезу. Нажаль, питання про залежність зимостійкості рослин від умов живлення недостатньо розроблене, але вивчення його має не лише практичний сільськогосподарський інтерес, але і промисловий інтерес, тому що сорти озимих зернових культур висівають на великих площах в різних грунтово-кліматичних умовах країни.
Цьому питанню особливу увагу приділяють в своїх роботах Мосолов [146], Авдоник [1,2] та ін.
В південих і центральних районах країни поширені чорноземи, малогумусні, середньогумусні, темно-каштанові та інші.
В цих умовах цілий комплекс агроміроприємств повинен бути направлений на повне використання рослинами високої природньої врожайності, що досягається своєчасним правильним обробітком і доглядом за грунтом.
Підвищенню стійкості до низьких температур при внесенні добрив приділяли мало уваги. Туманов, вивчаючи вплив мінеральних добрив, які вносили перед посівом, прийшов до висновку, що мінеральне живлення не показує помітного впливу на морозостійкість. Також проводили дослідження в цьому напрямку такі вчені, як Шаффнит і Вільгельм; які прийшли до висновку, що внесення добрив не підвищує морозостійкість сортів рослин.
На відміну від них Кукса встановив, що найбільший вплив має калій. Відсутність однієї думки про вплив мінеральних добрив відіграло негативну роль в розробці цього питання і в постановці дослідів в промислових умовах по вивченню впливу різних систем добрив під озимі культури з метою підвищення стійкості протягом зимівлі.
Позитивний вплив добрив на підвищення зимостійкості пшениці показано в дослідженнях Калоши. Дослідами, проведеними на глибоких чорноземах показано, що загибель листя зимою в залежності від внесення добрив характеризується певними даними. Звідси, випливає, що внесення добрив зменшує загибель листя за зимівлю. Посилення азотного живлення обумовлено тенденцією до загибелі листяного апарату за за зимовий період. Позитивно вплинуло на стійкість рослин до низьких температур внесення навозу в кількості 20 т/га.
Бауман пояснював захисний вплив калійних добрив кращим забезпеченням тканин рослин вуглеводами, які не тільки підвищують концентрацію клітинного соку, але і знижують точку замерзання і є основним джерелом енергетичного матеріалу для дихання. В процесі окислення вуглеводів при диханні виділяється велика кількість енергії і тепла. Тому достатнє забезпечення рослин калієм сприяє вмісту вуглеводів в тканинах. Такі рослини вимерзають при більш низьких температурах ( по Мосолову [146]).
Позитивний вплив мінеральних добрив можна посилити, додаючи їх з невеликими дозами органічних добрив. Найбільш помітно це на малобуферних грунтах, де
Loading...

 
 

Цікаве