WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Травлення та засвоєння їжі - Реферат

Травлення та засвоєння їжі - Реферат


Реферат на тему:
ТРАВЛЕННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ ЇЖІ
Організм людини внаслідок енергетичних витрат потребує поповнення харчовими речовинами. Більшість харчових речовин, які надходять в організм, не можуть використовуватися ним безпосередньо. В процесі життєдіяльності організму вони синтезуються та розпадаються. Ці процеси у всіх клітинах, тканинах і системах відбуваються безперервно та характеризують обмін речовин, які є продуктами життя. Якщо припиняється обмін речовин - припиняється життя.
Надходження та розпад харчових речовин повинні бути збалансованими, щоб не порушувався обмін речовин.
Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни, які надійшли з їжею, змінюються, перетворившись на субстракти тканин організму, а продукти обміну, які утворилися внаслідок окислення цих речовин, із організму виводяться. Початкові стадії хімічних змін із харчовими продуктами відбуваються у системі травлення. Основа травлення - це розщеплення великих і складних молекул (білків, вуглеводів та жирів) до їх складних компонентів.
Їжа, переміщуючись органами травлення, піддається дії соків, які сприяють її перетравленню. До складу цих соків входять різні хімічні речовини.
Легкість, з якою організм розщеплює складні органічні речовини, зумовлена біологічними каталізаторами-ферментами, що містяться в травних соках. Ферменти цілком специфічні - кожен з них діє лише на певну речовину, вимагаючи для цього відповідних умов (реакція середовища, температура). Однак дія ферментів - це лише кінцевий результат травлення.
Травленням слід вважати процес фізичних і хімічних змін їжі, що надійшла в організм, внаслідок якого складні харчові речовини перетворюються на простіші, здатні засвоюватися організмом.
Система органів травлення (рис. 1.1) забезпечує приймання, роздрібнення, розрідження, переміщення, розщеплення і всмоктування їжі та видалення перетравлених решток.
Рис. 1.1. Схема будови органів травлення людини:
1 - стравохід; 2 - шлунок; 5 - печінка; 4 - жовчний міхур; 5 - дванадцятипала кишка; 6 - жовчна протока; 7 - підшлункова залоза; 8 - підшлункова протока;
9 - тонка кишка; 10 - сліпа кишка; 11 - червоподібний відросток; 12 - висхідна
ободова кишка; 13 - поперечна ободова кишка; 14 - низхідна ободова кишка;
15-сигмовидна ободова кишка; 16- пряма кишка.
Зміни їжі у ротовій порожнині. До органів ротової порожнини належать: язик, ясна та зуби, а за її межами - три пари великих слинних залоз (рис. 1.2).
У ротовій порожнині починається процес травлення, де їжа піддається механічній обробці, а також початковим хімічним змінам під впливом слини. У ротову порожнину слина потрапляє із трьох пар слинних залоз і багатьох дрібних, розташованих у слизовій оболонці ротової порожнини. Під час жування їжа переміщується в ротовій порожнині язиком, на якому розміщені нервові закінчення, що дають відчуття смаку їжі. Слина, яка складається з води, неорганічних і органічних речовин (солі кальцію,
Рис. 1.2. Слинні залози:
1 - протоки під'язикової залози і підще- лепна протока; 2 - розріз нижньої щелепи; З - під'язикова залоза; 4 - жувальний м'яз; 5 - привушна протока; 6 - привушна залоза; 7 і 8 - вена і артерія; 9 - підще-лепна залоза.
калію, білкової слизистої речовини - муцину)
сприяє ковтанню їжі. Їжа стає слизькою і легко рухається стравоходом, стінки якого хвилеподібно скорочуються, просуваючи їжу до шлунка.
До складу слини входять ферменти, які розщеплюють вуглеводи. У ротовій порожнині їжа перебуває всього 15-20 с, за цей час вуглеводи не встигають повністю розщепитися, тому дія ферментів слини продовжується в шлунку доти, доки клубок їжі не змочиться квасним шлунковим соком (20-30 хв.). За добу організм людини виділяє 600-800 мл. слини.
Травлення їжі у шлунку. Шлунок - це порожнинний орган, який виконує роль резервуара для їжі. Він вміщує до 3 л їжі і бере участь в її перетравленні та поступовому переправленні у кишки. Форму шлунка порівнюють з формою рога, однак вона може змінюватися залежно від положення тіла та ступеня наповнення (рис.1.3).
До складу стінок шлунка входить слизова оболонка разом з підслизовим шаром, де розміщені численні трубчаті залози, які виділяють складові компоненти шлункового соку - соляну кислоту та ферменти. Соляна кислота сприяє набуханню білків і прискоренню їх розщеплення. Ферменти шлункового соку сприяють перетравленню їжі. Слизова оболонка ще виділяє слизисту речовину (муцин), яка обгортає частинки їжі та оберігає шлунок від пошкоджень. Шлунковим соком їжа просякає поступово, тому розщеплення білків починається з поверхні клубка їжі, а закінчується в його товщині лише через 20-30 хв. Їжа, що перетравлюється, перебуває в шлунку від 3 до 10 годин.
Рис. 1.4. Будова стінки тонкої кишки (схема):
1 - епітеліальна стінка ворсинки;
2 - вена; 3 - артерія ворсинки;
4 - кишкова залоза; 5 - вена;
б - артерія кишкової стінки; 7 - м'язова оболонка кишки; 8 - лімфатичні судини;
9 - центральна лімфатична судина ворсинки.
Рис. 1.3. Поздовжній розріз шлунка:
/ - стравохід; 2 - вхідна частина,-
З - дно шлунка; 4 - велика кривина;
5 - мала кривина; 6 - шлункові складки; 7 - пілорична частина; 5 - м'яз -
стискач воротаря; 9 - дванадцятипа
ла кишка.
Перетравлення у тонких кишках. У тонких кишках
Loading...

 
 

Цікаве