WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Антропогеновий період - Реферат

Антропогеновий період - Реферат

неандертальців пішли люди розумні, що морфологічно нічим не відрізнялися від сучасних людей. Вони широко розселилися на територіїАзії, Африки, Європи, досягли Австралії і Америки. Назвали їх кроманьйонцями. Вперше скелети кроманьйонців знайдено в гроті Кро-Манйьон (Франція), звідки й виникла їхня назва. Виявилося, що сучасна людина за своєю анатомічною будовою майже нічим не відрізняється від кроманьйонця. Кроманьйонці досить довго жили поряд з неандертальцями, але згодом витіснили їх,. перехоплюючи здобич, печери. Іноді між неандертальцями та кроманьйонцями, мабуть, відбувалися сутички. Перші кроманьйонці були мисливцями. Вони виготовляли вже досить досконалу зброю і знаряддя праці: костяні списи з кам'яними наконечниками, луки, стріли, пращі з кам'яними ядрами, дрючки з гострими зубами, гострі кинджали з кремнію, скребачки, рубила, шила, голки. Дрібне знаряддя вставляли в костяні держаки. Кроманьйонці копали ями-пастки і прикривали їх зверху гілка ми й травою, будували огорожі. Щоб підкрастися до здобичі, одягали на себе шкури тварин. Заганяли тварин у пастки або Прірви. Бізонів, наприклад, заганяли у воду, де тварини ставали менш рухливими, отже, безпеч нішими для мисливців. Мамонтів заганяли у ями-пастки або ж відокремлювали від стала, а потім убивали довгими списами. Печерних ведмедів підстерігали у вузьких ске лястих проходах, звалювали на них велике каміння і добивали списами і дрючками. На дрібних тварин, мож ливо, ставили пастки. З'явилися гарпуни, а потім і гачки для ловіння риби. Забивали рибу і списами.
Діти і жінки збирали їстівне коріння, плоди. Навчилися сушити і коптити м'ясо, отже, на відміну від неандертальців, заготовляли м'ясо про запас. Для житла кроманьйонці використовували печери, а там, де печер не було, копали землянки, будували курені, зводили житла з кісток мамонтів, носорогів, зубрів. Житла і землянки зверху прикривали шкурами тварин, стіни обкладали корою дерев, стовбурами, гілками. Спочатку племена кроманьйонців не вміли добувати^ вогню. Вони запалювали свої багаття від природних' пожеж і підтримували вогонь удень і уночі протягом років. Потім вони навчилися добувати вогонь тертям паличок або висікати іскри з каменю. Біля вогнища знаходилися майстерні, де кроманьйонці виготовляли зброю й знаряддя. Поблизу жінки шили одяг. Узимку кроманьйонці куталися у хутряні накидки, надягали хутряний одяг, який застібали кістяними голками та застібками. Одяг прикрашали черепашками, зубами. Виготовляли кроманьйонці браслети, намисто, амулети. Тіло розмальовували кольоровими глинами. Померлих кроманьйонці ховали у глибоких ямах, обкладали їх камінням чи лопатками скелета мамонтів. Іноді небіжчиків засипали червоною фарбою. Поряд з ними укладали їхні прикраси, знаряддя та зброю. Часом небіжчиків зв'язували, боячись, що вони встануть і завдадуть лиха живим. Хворіли кроманьйонці на ревматизм, запалювальні процеси, карієс, інфекційні хвороби. Гинули від зубів хижаків, рогів тварин, списів та дрючків ворога. Жили в середньому 40-50 років. З бивнів мамонтів та піско- вику вміли виготовляти браслети з досить складним орна ментом, фігурки людей. На бивнях, каменях, стінах печер вишкрябували зображення тварин. Пізніше стіни печер почали прикрашати картинами, на яких були зображені тварини, мисливські сцени, шамани в звіриних масках. На деяких тваринах були сліди від списів. Кроманьйонці вірили, що коли вдарити списом у зображення тварини, то на полюванні пощастить вразити списом живу тварину. Отже, наскельні малюнки, що іноді вкривають десятки й сотні квадратних метрів скель і стіп печер, мали насамперед ритуальне значення. З бивнів та пісковиків кроманьйонці робили і фігурки тварин, на яких полювали. Мали кроманьйонці 1 музичні інструменти. Барабани вони робили із стовбурів дерев або ж з лопаток скелета великих тварин. З'явилися перші флейти з висвердлених кісток. У мисливських танцях один з кроманьйонців, вкрившись шкурами, зображав тварину, а інші - мисливців. Танок виконували перед полюванням. Приручені кроманьйонцями дикі собаки допомагали їм полювати і оберігали від хижаків. Льодовики відступали. Змінювалася рослинність. Пристосовані до холоду тварини відходили на північ. Порідшали стада мамонтів і зубрів. Первісні люди мусили полювати на дрібніших тварин. Вдосконалюється зброя. Грубе, погапо оброблене знаряддя епохи кроманьйонців, яка названа палеолітом (давнє каміння), замінюється відшліфованим знаряддям, що мало правильну геометричну форму. Настає час неоліту (нового каміння). На місці льодовика, що розтанув, утворилося багато озер. Розвивається рибальство. Людина винайшла вудку і човен. Деякі племена будували свої житла на воді, на високих палях. Оточені водою, вони могли не боятися ворогів і хижих звірів. Та й за рибою не треба було далеко ходити. Усе ще велику роль відіграє полювання. Люди полюють на бобрів, зайців, кіз, кабанів, оленів, птахів. У степових місцевостях головною дичиною стають сайгаки, коні, дрохви.
Поступово клімат ставав сухішим, мілішають озера. Кількість дичини зменшується. У посушливі сезони та взимку їжі не вистачає. Люди роблять запаси, висушуючи рибу та м'ясо, збираючи їстівне коріння, плоди. Піймавши молодих тварин, вони вже не з'їдали їх, як колись, а відгодовували, щоб одержати більше м'яса, вовну, шкіру. Отже, спочатку тварин використовували як своєрідний запас. Поступово кроманьйонці почали приручати і розводити тварин. Забивали лише тих, які не розмножувалися, або давали мало вовни, м'яса, молока. У лісових місцевостях люди приручали кабанів, у степових- кіз, овець, копей. В Індії приручили корів, буйволів, курей. Збираючи дикі злаки, люди розсипали зерна. З розсипаного зерна виростали нові рослини. Помітивши це, люди почали займатися їх вирощуванням - землеробством. У межиріччі Тигру та Євфрату вже 30 000 років тому люди перейшли до осілого способу життя, вирощували чимало видів злаків. У безкраїх степах Європи й Азії в цей час розвивалося скотарство. А па півночі люди продовжували жити з полювання на морських звірів. Почалася історична епоха. Розвиток людства відбувається за рахунок вдосконалення знарядь праці, житла, одягу, пристосування природи для своїх потреб. Отже, біологічна еволюція змінилася соціальною. Елементи виробництва у давніх людей стали визначальними в розвитку людського суспільства. На сучасному етапі суспільної історії людство вступило в епоху науково-технічної еволюції.
Таким чином перші сучасні люди з'явилися близько 40 тис років тому і відносилися вже до виду Homo sapiens - людина розумна
Становлення людини - результат не лише біологічної еволюції, а й розвитку соціального середовища. Людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів, підряду Людиноподібних, секції Вузьконосих, надродини Вищих вузьконосих, родини Гомінід, роду Людини, виду Homo sapiens.
Loading...

 
 

Цікаве