WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Основи геоботаніки (рослина та середовище) - Реферат

Основи геоботаніки (рослина та середовище) - Реферат

використання рослин тваринами яккорму. У лісі великі тварини, наприклад лосі, об'їдають паростки дерев і кущів і таким чином впливають на формування їх крон, ріст, розвиток і відновлення. Лoci часто знищують посадки сосни. Дрібні тварини - фітофаги, також значно впливають на рослинність. Наприклад, миша може з'їсти від 470 до 1400 насінин ялини, що істотно впливає на відновлення цієї деревної породи. Тому молодий підріст ялини з'являється у врожайні на насіння роки. На пасовища негативно впливає витоптування. При перевантаженні їх рослинність деградує. Разом з тим тварини можуть виступати запилювачами рослин і поширювачами їх плодів і насіння.
АНТРОПОГЕННІ ЧИННИКИ. Вплив людини проявляється в епоху науково-технічного прогресу та демографічного вибуху. Цей , вплив може бути прямим (збір плодів, рослин, витоптування, сіножаті) і побічним (через зміну середовища для життя рослин). Основні форми впливу людини на рослинний покрив: зміна ареалу рослин, безпосередній вплив людини на рослинний покрив (оранка, осушення, вирубування лісів, зрошення та обводнення, випалювання, пожежі, випасання, сінокосіння, внесення добрив і забруднення навколишнього середовища; створення нових нехарактерних для природи місцезнаходжень (звалища, відвали та ін.); формування культурних фітоценозів, охорона рослинного покриву. Посилення антропогенного впливу на рослинний покрив спричинило проблему стійкості рослин до нього.
При землеустрою землекористуванні слід враховувати різну стійкість рослин до антропогенних впливів та використовувати їх індикаторні властивості, які вказують на екологічні особливості місцезнаходження та їх природний потенціал.
ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ
ОПТИМУМИ ТА ЕКОТОН
Встановлено, що кожний вид має екологічний оптимум розвитку, що впливає на розміри особин виду і фітоценотичний оптимум, який характеризується найвищою роллю виду у фітоценозі і виражається в його численності і ступені проективного покриття.
Екологічний і фітоценотичний оптимуми можуть не співпадати. Так, для сосни підходять сухі, бідні легкі ґрунти. Ялина на них не може конкурувати з сосною.
В геоботаніці все частіше використовують поняття "екотон", під яким розуміють зміну екологічних умов на межі біогеоценозу. Типовий екотон - узлісся на межі з луками чи полем.
У сільськогосподарському виробництві потрібно так планувати ви-користання земель, щоб було достатньо екотопів, які забезпечують оп-тимальні умови функціонування та естетичність сільськогосподарських ландшафтів.
У фітоценозах дуже поширене явище симбіозу - взаємокорисного співіснування організмів, які відносяться до різних видів. Наприклад, співжиття бульбочкових бактерій та бобових культур. На корінні вільхи живуть актиноміцети, які засвоюють азот повітря та поліпшують її азотне живлення.
Симбіоз вищих рослин і грибів, або мікориза, характерний більше ніж для 2000 видів рослин. При цьому вищі рослини отримують зольні речовини за допомогою грибів, а гриби засвоюють органічні речовини, які синтезують рослини.
Деякі рослини (їх називають епіфітами) використовують інші рослини як місце для життя, але завдають їм великої шкоди. Вони живляться відмерлими тканинами господаря, а також за рахунок фотосинтезу.
Ґрунтові та наземні сапрофіти живляться мертвими органічними рештками. До них відносяться більшість грибів і бактерій, деякі квіткові (безхлорофільні або з малим вмістом хлорофілу) рослини з родини орхідних, лілійних тощо, які поширені в листяних лісах, де мало світла.
Безсторонньої допомоги не можуть піднятися догори ліани - рослини зі слабими стеблами. За рахунок інших живуть паразити, їх ділять на дві групи: факультативні та облігатні. Факультативні можуть вести паразитичний і сапрофітний спосіб життя. Облігатні - обов'язково паразити, їх життєдіяльність поступово спричиняє загибель господаря. Факультативні паразити швидко приводять господаря до загибелі і живляться мертвими тканинами. До числа паразитів належать бактерії, гриби, водорослі, лишайники. Серед вищих рослин паразитами є повитиця і зарази (вовчок).
Напівпаразити - це вищі рослини, які частково живляться автотрофне і частково паразитують на інших рослинах. Вони зелені, але коріння їх розвинуте слабо (шолудивник, очанка).
Кожна рослина змінює умови екотону в тих або інших напрямках на певному просторі, який називається "фітогенне поле". Добре виражене фітогенне поле мають дерева, що ростуть окремо. Прилягаючий простір дерево змінює під дією затемнення, опаду, втрати вологи, поживних речовин, за рахунок виділень листя, коріння та інших органів. Ступінь розвитку рослин, які ростуть під деревом, різна: одні розвинуті слабо, інші - сильніше, треті - вмирають.
У фітоценозах конкуренція, або боротьба за існування, спостерігається між особинами одного виду (внутрішньовидова боротьба) і між особинами різних видів (міжвидова боротьба). В результаті відбувається диференціація видів, які утворюють фітоценоз.
Результат міжвидової боротьби за існування - співпадання у рослин екологічного та фітоценотичного оптимуму. Внаслідок внутрішньовидової боротьби відбувається поступове відмирання частини особин видів з віком.
ІНДИКАТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИН ТА ФІТОЦЕНОЗІВ
Найкращими індикаторами є види з вузькими екологічними амплі-тудами. Наприклад, дводомна кропива є індикатором багатих на азот грунтів.
Розроблені наступні напрямки індикації: індикація грунтів (педоіндикація), гірських порід (літоіндикація), підземних вод (гідроіндикація), багаторічної мерзлоти (геокриологічна індикація), засолення (галоіндикація) та інші.
Геоботанічну індикацію грунтів застосовують в усіх зонах, але ступінь вивченості індикаційних властивостей рослин залежить від потреб сільського господарства. Найбільш детально індикаторні властивості рослинності вивчені у лісовій зоні.
КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ
Рослинний покрив дуже різноманітний і тому, щоб його правильно враховувати та використовувати, необхідна класифікація. Слід розрізняти класифікацію флори і класифікацію рослинного покриву.
Основи класифікації флори закладені шведським вченим Карлом Лінеєм. Для видів він запропонував подвійну назву (бінарну номенклатуру на латинській мові). Перше слово позначує рід, а друге вид. Наприклад, конюшина лучна (Trifolium pratanse L.).
Основна одиниця рослинного покриву - асоціація є рослинне угру-повання певного флористичного складу з особливими умовами існування, іншими словами асоціація - це тип фітоценозу.
Прийняті наступні таксономічні категорії рослинності: асоціація, група асоціацій, формація, група формацій, клас формацій, тип рослинності.
Назва асоціації подається па українській та латинській мовах за димінальними видами ярусів рослинності в угрупованні. Наприклад, якщо в лісі переважає сосна, в трав'яно-кущовому покриві - верес, а в мохово-лишайниковому - лишайники, то ця асоціація буде називатися сосняк верес-лишайниковий.
Назви асоціацій на латинській мові можна
Loading...

 
 

Цікаве