WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Антропогенез - Реферат

Антропогенез - Реферат

розвиток виробництва досяг такої стадії, коли реальною стала загроза існуванню людини як біологічного виду внаслідок виснаження природних ресурсів і небезпечного для життя забруднення середовища. Тільки термінові заходи стосовно раціонального використання природних ресурсів та ведення народного господарства допоможуть вирішити ці проблеми.
Основні етапи еволюції людини. Людина і сучасні людиноподібні мавпи подібні між собою не лише за своїми морфологічними і фізіологічними особливостями, а й є близькими родичами. Вони утворюють дві різні гілки одного стовбура, тобто походять від одного., спільного предка. Такими предками були давні, вимерлі кілька мільйонів років тому, невеликі (завбільшки з собаку середнього розміру) мавпи, яких назвали пропліопітеками, їхньою батьківщиною була північносхідна частина Африки. Жили вони на деревах, харчувались рослинною їжею. Від цих мавп еволюція пішла в різних напрямах. Внаслідок дивергенції утворилися предки сучасних людиноподібних мавп - орангутангів і гібонів, а також дріопітеків (деревні мавпи). Можливо, що дріопітеки дали декілька гілок викопних форм, у тому числі дуже великих (до 2,5 м заввишки) людиноподібних істот - гігантопітеків (див. схему родоводу людини).
Схема родоводу людини
Один з видів дріопітеків був, мабуть, тією гілкою, з якої починається розвиток предків сучасної людини. Ця форма шляхом дивергенції утворила велике число видів австралопітеків, які жили у Східній і Південній Африці. Ці мавпи жили на рівнинах, для пересування використовували в основному задні кінцівки, тобто були прямоходячими. Зріст їх досягав 120-140 см, об'єм черепа - близько 500 см3. Найдавніші австралопітеки жили близько 6 млн років тому. Знгфядь праці в австралопітеків ще не було. Очевидно, для захисту і нападу вони використовували лише каміння і палиці, як це роблять і сучасні мавпи.
Близько 3 млн років тому у Східній Африці жили великі мавпоподібні істоти, які нагадували австралопітеків, рештки їх було виявлено у Східній Африці, в Кенії на оєрезі озера Рудольфа. Об'єм головного мозку цих істот Досягав 800 см3. Поряд з рештками їхніх скелетів було виявлено примітивні кам'яні знаряддя. Важко сказати, чи були ці істоти вже людьми, чи належали до австралопітеків. Наявність примітивних знарядь, виготовлених із гальки, оброблених ударами об іншу гальку, дає підставу вважати їх "людьми з озера Рудольфа" (термін Р. Лікі) і відносити до І етапу становлення людини. Цей І етап було названо найдавнішими людьми, або архантропами. До нього відносять багато різноманітних знахідок скелетів. Зокрема, в Африці (олдувайський пітекантроп), в Азії (яванський пітекантроп і синантроп), в Європі (гейдельберзька людина). Жили вони в різний час: найдавніші - понад 1 млн років тому, "молодші" - 400 тис. років тому. Всі ці знахідки об'єднують в одну групу Іза трьома ознаками: об'єм головного мозку в межах 1000 см3 і лише у синантропів дещо більший - 1100 см3; відсутність членороздільної мови, про що свідчить відсутність валика на підборідді; наявність найпримітивніших кам'яних знарядь - скребків, наконечників, сокир.
Мал. 2. Викопні предки людини та їхні знаряддя праці:
а - синантроп; б - неандерталець; в - кроманьйонець
Тільки найпрогресивніші з них - синантропи - користувались вогнем, що підтверджують багатометрові шари попелу, знайдені у місцях стоянок (мал. 34).
II етап - давні люди, або палеоантропи, були значно поширені на території Європи, Азії та Африки. Найдавніші з них з'явились понад 250 тис. років тому, останні зникли близько 40 тис. років тому. Давні люди мали зріст 150- 160 см, об'єм головного мозку ~1300-1600 см3 (близький до об'єму мозку сучасної людини). Проте череп давніх людей характеризувався розвитком надбрівних дуг, дуже розвиненою нижньою щелепою. Найвідоміші знахідки, зроблені в Європі, було названо неандертальцями (за назвою долини Неандерталь поблизу м. Дюссельдорфа в Німеччині).
На дій стадії розвитку давні люди постійно користувались вогнем, причому вже вміли добувати його з використанням каміння. Ретельно обробляли кам'яне знаряддя, крім кам'яного використовували і зроблене з кісток. Знахідки кісткових голок свідчать про наявність одягу із шкур тварин. Характерно, що на цій стадії розвитку у давніх людей вже існувало поховання вмерлих, яке, ймовірно, супроводжувалось певними ритуалами.
III етап еволюції людини - перші сучасні люди, або неоантропи. З'явились вони близько 40 тис. років тому і належали вже до виду Homo sapiens - людина розумна. Об'єм головного мозку у них був таким самим, як і в наших сучасників - 1500-1600 см3, зріст - 170-180 см. Рештки неоантропів було знайдено в різних місцях земної кулі. Найвідоміші знахідки зроблено у Франції поблизу містечка Кроманьйон - кроманьйонці. Цей етап характеризується трьома основними особливостями: припиненням біологічної і початком соціальної еволюції; формуванням основних рас; високим рівнем розвитку культури (оброблялися не лише кам'яні знаряддя праці, а й виготовлялися прикраси, кам'яні фігури, малюнки). Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного мислення.
Така загальна схема антропогенезу (мал. 2 ).
В еволюції людини було багато бічних гілок, які закінчувались повним вимиранням. В один і той самий час могли жити різні групи Архантропів, причому сильніші і більш розвинені форми могли знищувати відсталих у своєму розвитку. Велику роль в еволюції предків людини відіграло харчування м'ясом, оскільки полювання на дичину стимулювало добір, а висока енергетична цінність м яса давала змогу рідше їсти. З розвитком соціальних відносин почала розвиватися турбота про літніх людей як носіїв соціальне корисної інформації. У неоантропів почали виявлятися альтруїстичні схильності, які забезпечували переваги їхнього володаря в умовах життя в суспільстві. Значним досягненням людини розумної було приручення (одомашнення) тварин і перехід до культивування рослин. Це був найважливіший крок на шляху вивільнення людини від повної залежності від випадкової удачі в пошуках їжі. В результаті розвитку мислення людина почала глибоко розуміти природу і впливати на неї. Саме людину розумну можна визначити як "матерію, яка пізнає саму себе".
Мал.. Ряд форм, що відображають етапи розвитку людини:
1 - дріопітек; 2 - оріолітек; 3 -рамапітек; 4 - ранній австралопітек; 5 - парантроп; Є - пізній австралопітек; 7 - людина уміла; 8 - архантроп; 9 - пізній неандерталець; 10 - кроманьйонець (людина розумна)
До невирішених проблем антропогенезу відносяться загадкові причини втрати людьми волосяного покриву, хоча навіть у тропіках по ночах холодно й усі мавпи зберігають вовну. Залишаються непоясненими шапка волосся на голові людини, виступ уперед підборіддя і носа з поверненими чомусь униз ніздрями; функціональні причини розходжень між зубами людини й інших приматів, хоча усі вони вважаються в харчуванні однаково всеїдними, генетично неймовірна швидкість (як звичайно думають, за 4-5 тисячоріч) перетворення пітекантропа в сучасну людину (Homo Sapiens) і багато чого іншого.
Література
1. Борисковский П.И. Найдавніше минуле людства. М., 1979.
2. Древні цивілізації. Під загальної редакцій Г. М. Бонгард -Левина. М., 1989.
3. Древні цивілізації: від Єгипту до Китаю. М., 1997.
4. Ибраев Л. И. Походження людини. М., 1994 р.
5. Історія древнього світу. Під ред. Д.Редера й ін. - М., 1981. - Ч. 1-2.
6. Історія первісного суспільства. У 3-х тт. М., 1983-1988.
7. Монгайт А.Л. Археологія Західної Європи / Кам'яний вік. М., 1973.
8. Урьенсон М.И. Джерела роду людського у світлі новітніх даних / Питання історії, 1976, № 1.
9. Тейяр де Шарден П. Феномен людини. М., 1987.
Loading...

 
 

Цікаве