WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Антропогенез - Реферат

Антропогенез - Реферат


Реферат на тему:
Антропогенез
Антропогенез - процес виділення людини зі світу тварин - пройшов, на думку більшості дослідників, три основні стадії:
1. час послідовного існування антропоїдних предків людини,
2. найдавніших людей (архантропів) і
3. сучасних людей (неоантропов).
На перших етапах антропогенезу руки наших предків могли виконати лише найпростіші дії - схопити палицю, кинути камінь тощо. Це можуть робити і нинішні мавпи, але при цьому вони однаковою мірою використовують як передні, так і задні кінцівки. У предків людини, які переважно використовували передні кінцівки, виникали і поступово поглиблювались зміни в їхній будові. Це виявилось насамперед у тому, що великий палець почав протистояти іншим. Зміни в будові руки сприяли появі можливостей виготовлення простих знарядь праці. Ф. Енгельс підкреслював, що шлях від використання необробленого каменя до виготовлення найнезграбнішого знаряддя із каменю був дуже довгим. За сучасними даними тривалість цього періоду становить сотні тисяч років. Поступово виготовлене знаряддя праці вдосконалювалось все з більшою швидкістю. Одночасно і рука людини, яка створювала знаряддя, набувала дедалі більшої спритності і гнучкості. Ф. Енгельс писав, що рука - це не лише орган для виготовлення знарядь, а й сама є продуктом праці. Одночасно з розвитком руки розвивався й ускладнювався головний мозок предків людини, оскільки перш ніж створити найпростішу кам'яну сокиру, необхідно було її собі уявити, створити її образ.
Людиноподібні предки людей жили стадами, тому праця з самого початку мала суспільний характер. Перші знаряддя праці використовувались для полювання і захисту. Колективне полювання і захист сприяли згуртуванню окремих індивідуумів і переходу від стада до людського племені. Зародився процес навчання молодших членів цього племені виготовленню знарядь праці, правилам полювання. З розвитком трудових процесів посилювались взаємна підтримка і допомога. Спільне полювання, підтримування вогню, виготовлення знарядь праці зумовили необхідність спілкування членів одного з одним. Спочатку це здійснювалось за допомогою жестів і окремих звуків. Однак з ускладненням трудових процесів таких простих сигналів для підтримання зв'язку між окремими членами племені стало недостатньо.
Поступово почала розвиватись членороздільна мова, яка значною мірою впливала на подальший розвиток головного мозку, на процеси мислення. На її основі розвинулась друга сигнальна система, здатна створювати поняття, образи. Тому вища нервова діяльність предка сучасної людини вже на ранніх етапах розвитку відрізнялася від нервової діяльності тварин. Мова - це не тільки спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, а й засіб передавання досвіду одного покоління наступному. В результаті у людей крім генетичної з'являється ще й соціальна інформація про досвід, нагромаджений упродовж тисячоліть. Від одного покоління людей до іншого вона передається за допомогою писемності і творів мистецтва. Роль біологічних факторів (мінливість, природний добір) на цьому етапі еволюції людини значно послабилась, і дедалі більшого значення почали набувати соціальні фактори. Спільне полювання членів племені, добування їжі, захист від хижаків, а також спільна праця під час виготовлення знарядь зближували людей і сприяли формуванню людського суспільства. Велику роль у цьому відіграло використання вогню, а також одомашнення тварин. Лраця людей ставала дедалі різноманітнішою і все більш спеціалізованою. Виникли землеробство і тваринництво. Все це сприяло зародженню мистецтв, розвиткуторгівлі, різних ремесел. З племен первісних людей утворювались нації, держави. Сучасна людина підпорядкована суспільним (соціальним) законам і розвиток соціальних відносин визначає розвиток особистості людини.
Рушійні сили антропогенезу: соціальні і біологічні фактори. Поява сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тварин. Найважливіша відмінність полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологічних, а й соціальних факторів. На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо). Отже, вже в цю епоху добір сприяв виживанню особин з вираженими соціальними рисами.
У міру вдосконалення трудової діяльності і мови наших предків ця спрямованість добору посилювалась. Особини, більш здібні до винайдення нових знарядь, до навчання й аналізу обставин, гинули рідше. В процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище життя - опалювані житла, одяг, запаси продуктів, тому залежність людей від несприятливих факторів поступово почала зменшуватись, що супроводжувалось і скороченням функцій добору. З виникненням на Землі людини розумної (близько 50 тис. років тому) її еволюція як біологічного виду припинилась. Змінилась і форма природного добору у людей - із рушійного він перетворився на стабілізаційний. Нині дія добору спрямована на збереження існуючих генетичних характеристик людей та елімінацію індивідуумів з несприятливими генотипами. Найчастіше це виявляється в ранній період розвитку у вигляді мертвонародження і ранньої дитячої смертності.
У міру зменшення ролі в еволюції людини біологічних факторів різко зросло значення соціальних.
Здатність до трудової діяльності, абстрактного мислення і членороздільної мови з'явились і вдосконалювались як специфічна якість людини розумної в результаті впливу колективного способу життя на багато поколінь наших предків (тобто сформувались у філогенезі). Проте ці якості не закріпились у генотипі і в кожної сучасної людини вони формуються в прогресі її індивідуального розвитку (онтогенезу) тільки під впливом виховання і навчання. У соціальній еволюції людини велику роль відіграла поява альтруїстичних тенденцій - турбота про стариків, жінок і дітей, зменшення агресивності при зустрічах з представниками інших племен. Це сприяло розширенню інтелекту людини.
Провідна роль законів суспільного життя в соціальному прогресі людства. Вже на ранніх етапах антропогенезу спільна праця членів племені у разі добування їжі, виготовлення знарядь, захисту від хижаків сприяли формуванню людського суспільства. Велику роль відіграли використання вогню та одомашнення тварин.
З виникненням суспільства в процесі еволюції людини настав момент, коли вона з біологічної істоти перетворилася на істоту соціальну. При цьому, не втративши своєї біологічної природи, людина почала підкорятися законам нової форми руху матерії - соціальної.
На кожному етапі історичного розвитку суспільства виробництво необхідних для життя людини знарядь праці, а також житла, одягу, їжі має свої особливості.Проте загальна тенденція полягає в тому, що в міру розвитку суспільства знаряддя праці вдосконалюються - від примітивних кам'яних сокир до дуже складних сучасних механізмів. Однак на всіх етапах виробництво мало суспільний характер. У ньому брала участь більшість людей, воно включало два види відносин - людини до природи (продуктивні сили) і людей між собою (виробничі відносини). Отже, економічні закони суспільного життя зумовлюють соціальний прогрес людства, а він, у свою чергу, по-різному впливає на особистість людини.
У міру розвитку людське суспільство все більше впливає на навколишнє середовище. Взаємодія людини і середовища її життя нині є важливою екологічною проблемою. Бурхливий
Loading...

 
 

Цікаве