WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Загальна характеристика відділу голонасінних. Біологія хвойних. Чергування поколінь у сосни звичайної - Реферат

Загальна характеристика відділу голонасінних. Біологія хвойних. Чергування поколінь у сосни звичайної - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
"Загальна характеристика відділу голонасінних. Біологія хвойних. Чергування поколінь у сосни звичайної"
Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав'язі ("голе"). Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, - значний ароморфоз, що зумовив широке й швидке поширення голонасінних рослин на суші. В процесі еволюції насінина з'явилась раніше, ніж квітка й плід. У голонасінних насіння не захищене стінками плоду і лежить відкрито на спорофілоносних листках. Не менш важливим пристосуванням до життя на суші є можливість внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розміщений відкрито насіннєвий зачаток (насіннєву бруньку), він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насіннєвих зачатків формується насіння. В насінині вже є зародок з корінцем, бруньками і зародковими листками (сім'ядолями), вкритими насіннєвою шкіркою і забезпеченими запасом поживних речовин.
З'явившись у кам'яновугільному періоді палеозойської ери, голонасінні досягли розквіту і набули значного поширення в мезозойську еру. Проте вже на кінець ери багато з них вимерло, поступившись місцем покритонасінним рослинам.
Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговники, гінкгові, гнетові і хвойні. Найбільше значення з них мають хвойні.
Хвойні - найчисленніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх налічують 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони посідають друге місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що перебуває в розквіті. За зовнішнім виглядом - це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосен (соснапігмей гірських і субальпійських торфовищ заввишки до 1 м) до гігантських дерев (секвоя - 100 м заввишки і 11 м у діаметрі, мамонтове дерево - до 12 м у діаметрі). Трав'янистих рослин серед хвойних не виявлено.
Назву рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки - хвою, яка розміщена на вкорочених пагонах поодинці або зібрана в пучки. У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких видів вони обпадають щороку (модрина).
Типовими представниками хвойних є сосна звичайна і ялина - основні лісоутворювальні породи лісової зони.
Сосна - світлолюбна рослина, зовнішній вигляд якої залежить від умов життя. В густому лісі дерева сосни прямі, стрункі, з гладеньким стовбуром, досягають 35-40 м заввишки. "Прозора" крона розміщується на самій верхівці. Нижні бічні гілки не витримують затінення і рано відмирають. На відкритих місцевостях сосни мають крислату крону. Соснові ліси зустрічаються в найрізноманітніших умовах, у тому числі на піщаних ґрунтах, болотах, крейдяних горах, голих скелях.
Коренева система сосни стрижнева, дуже добре розвинена. Крім довгих коренів, головних або бічних, є короткі дрібні і дуже галузисті бічні, як правило, з мікоризою. Додаткових коренів немає. Форма кореневої системи залежить від типу ґрунту. Так, на піску у сосни крім глибоких коренів розростаються численні поверхневі, на болотах - лише поверхневі корені.
Стовбур сосни має тонку кору (флоема голонасінних не містить клітин супутників) і масивну деревину, яка складається з трахеїд. Паренхіми в деревині дуже мало. Вона розміщена навколо смоляних ходів - видовжених міжклітинних просторів у вигляді каналів, заповнених ефірними оліями, смолою, бальзамом. Усі ці речовини виділяються клітинами одношарового епітелію, який вистилає смоляний хід.
У стовбурах сосни чітко виражені річні кільця приросту деревини. Вони утворюються, як і у квіткових рослин, у результаті сезонної періодичності в діяльності камбію.
Сосна - вічнозелене дерево, її листки - сизо-зелені голки (хвоя) - живуть 2-3 роки. Розміщуються попарно на молодих гілках на верхівках укорочених пагонів. Поверхня хвої вкрита товстим шаром кутикули, під якою знаходяться дрібні клітини епідермісу з сильно потовщеними стінками. Продихи містяться глибоко в мезофілі і заповнені зернами воску. Таке розміщення продихів є пристосуванням для зменшення випаровування води. Завдяки цьому взимку сосна за наявності хвої випаровує води в десятки разів менше, ніж оголені покритонасінні.
Ранньої весни на гілках сосни із зимуючих бруньок з'являються нові пагони. Розрізняють два типи пагонів: видовжені, вкриті буруватими лусками, і вкорочені, що сидять у пазухах цих лусочок і несуть по дві хвоїни. Молоді хвоїни нових пагонів м'які, мають яскраво-зелене забарвлення. У другій половині літа на кінці видовжених пагонів закладаються бруньки, що надійно захищені щільно притисненими одна до одної тонкими лусками, вкритими Шаром смоли. Це зимуючі бруньки.
Мал. Розвиток сосни:
а - гілка спорофіта з жіночими (1) І чоловічими (2) шишками; б - жіноча шишка в розрізі (фрагмент); в - насіннєва луска з насіннєвими зачатками; г - насіннєвий зачаток у поздовжньому розрізі; д - частина чоловічої шишки в поздовжньому розрізі; е - мікроспорангій; е - пилкове зерно; ж - насінина в поздовжньому розрізі; з - насіннєва луска з двома насінинами; 3 - сьогорічний пагін, 4 - минулорічний пагш (видовжений), 5 - вкорочений пагін
Розмножується сосна насінням (мал. 70). Плодоношення розпочинається на 30-40х роках життя. До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі, до 2,5 см завдовжки, і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).
Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках сьогорічних пагонів наприкінці весни. На
Loading...

 
 

Цікаве