WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ялина європейська, ялівець звичайний, ясен звичайний - Реферат

Ялина європейська, ялівець звичайний, ясен звичайний - Реферат


Реферат на тему:
ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА,
ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ,
ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ
ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА
(смерека, ялиця)
Picea abies
Високе, до 40 м вiчнозелене дерево родини соснових. Листки (хвоїнки) шорсткi, колючi, чотириграннi. Чоловiчi шишечки червонуватi, розмiщенi на кiнцях молодих гiлочок; нестиглi шишки зеленi або фiолетовi, стиглi - бурi, видовженi, повислi.
Росте в лiсах Карпат.
Використовують бруньки, нестиглi зеленi шишки, молодi пагiнцi, хвою, живицю (смолу) i продукти її переробки. Бруньки заготовляють до початку розпускання. Молодi пагони - коли їх довжина становить 3 - 4 см.
Бруньки, хвоя i нестиглі зелені шишки ялини звичайної мiстять ефiрну олiю, смоли, дубильнi речовини, вiтамiни (А, В, С, Е, К), мінеральні речовини (солi залiза, марганцю, мiдi, алюмiнiю, хрому), феноли.
Застосовують вiдвар бруньок як вiдхаркуючий засiб при бронхiтах, пневмонiї, ангiнi. Мазь із живицею служить для лiкування гнiйних ран i фурункулiв. Сироп iз пагiнцiв - при мiокардитах, iнфарктi мiокарда; в комплексi з листям шовковицi та грецького горiха - при безплiддi у чоловiкiв. Відвар бруньок, який має відхаркувальні, дезинфікуючі, сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболювальні властивості дають усередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів.
Внутрiшньо - вiдвар бруньок ялини (1:20) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди. При безплiддi у чоловiкiв використовують молоді пагiнцi ялини, листя шовковицi, грецького горiха i iсландський мох по 100 г кожного. Все треба добре перемiшати. На 2 ст ложки вказаної сумiшi додати 1 ч ложку насiння льону i варити 10 хв в 500 мл води. Приймати по 50 мл через 2 год пiсля їди.
Галенові препарати ялини застосовують при захворюваннях серця i дихальних шляхів (бронхіт), гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, стенокардії, хворобах печінки і селезінки використовують сироп iз свiжих пагiнцiв (1 частину пагiнцiв засипають 5 частинами цукру, у темне але тепле мiсце на 20 днiв, сироп зливають). Приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди на протязi 30 днiв.Після 20-денної перерви, курс лiкування можна повторити. Таких курсiв проводять чотири на рiк.
Зовнiшньо - настiй бруньок (1:10) служить для iнгаляцій, ванн. Для лiкування фурункулiв використовують мазь із воску, меду, живицi та оливкової олiї (1:1:1:1). Всі компоненти перемiшують, розтоплюють, потiм охолоджують. Отриману мазь накладають на фурункули. Настій бруньок ялини (1:20) для інгаляцій. Відвар бруньок 500 г варять 30 хв у 5 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, яку приймають тричі на тиждень.
Надiйним способом позбутися ран i виразок вважається мазь із 100 г оливкової олiї, 8 г жовтого воску, 5 г бiлого воску, 20 г смерекової живицi, 1 г ладану, 1 ст ложки несоленого вершкового масла. Все це треба кип'ятити 10 хв, постійно помішуючи i знiмаючи пiну з поверхнi. Готову мазь викласти в баночку. Намазувати мазь тонким шаром на марлю i прикладати до ран, порiзів. Ця мазь вилiковує навiть дуже старi i занехаянi рани (крiм сифiлитичного походження).
ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ
(божевельник, боровиця, джанєпiна, джарап, джарапин,
дженяпіна, ялинець, ялівець, яловець, ялувець)
Juniperus communis
Вiчнозелений кущ або невелике, до 6 м заввишки дерево родини кипарисових. Дводомна або однодомна рослина. Молодi пагони червонувато-бурi, триграннi. Листки хвоєподібні, жорсткi, лiнiйно-шилоподібнi, колючi, ясно-зеленi. Чоловiчi шишечки жовтi, на зразок колоскiв. Жiночi шишечки складаються з кiлькох насiнних лусок i трьох насiнних зачаткiв, якi нагадують зеленi бруньки. Пiсля запліднення луски жiночої шишечки зростаються й утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Стиглi шишкоягоди кулястi, чорнi з сизою поволокою до 10 мм в дiаметрi. Запилюється у квiтнi - травнi; шишкоягоди достигають наступного року восени, тому на одному кущi можна побачити i зеленi i чорнi шишкоягоди.
Росте у пiдлiсках хвойних лiсiв Карпат, його культивують як декоративну рослину.
Заготовляють шишкоягоди восени. Вживають свіжими або сушать.
Плоди ялівцю мiстять ефiрну олiю, флавоноїди, смоли, органiчнi кислоти (яблучну, оцтову, мурашину, глiколеву), цукри, пектини, дубильнi речовини, солi калiю.
Препарати яловцю пiдвищують дiурез, дезинфiкуюче дiють на сечовидiльнi шляхи, посилюють видiлення шлункового соку та жовчi, пiдвищують тонус i перистальтику шлунково-кишкового тракту, розрiджують i сприяють відходженню харкотиння, проявляють протизапальну i аналгезуючу дiю.
Застосовують при набряках, циститах, гiпоацидних гастритах, гепатитах, холангiтах, атонiї кишечника, бронхiтах, кашлi, пневмонiї, ревматизмi, подагрi, злоякiсних пухлинах, анемiї.
Внутрiшньо - настiй шишкоягiд (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 5 год), приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день пiсля їди. Свiжi плоди: при захворюваннях дихальних шляхiв вживають в перший день - 5 плодiв (насiння випльовувати), в наступнi 15 днiв додавати щодня по 1 плоду, а потiм зменшувати до п'яти.
При виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки використовують таке вино: 1 ст ложка плодiв ялівцю, 5 ст ложок корiння i листя кропиви залити 1 л червоного сухого вина i настоювати 48 год, додати 4 ст ложки меду i варити 30 хв). Приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар плодiв ялівця (1:10, варити 10 хв, коли охолоне додати 500 мл до ванни при подагрi, ревматизмi, мiозитi, висипах на шкiрi.
ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ
(ясінь)
Fraxinus excelsior
Листопадне, до 30 м заввишки дерево родини маслинових. Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра збілуватими сочевичками. Листки супротивні, непарно перисті, 15 - 20 см завдовжки, листочки довгасті або ланцетні, загострені, по краю зубчасті, сидячі, голі, лише зісподу по жилках волосисті. Квітки двостатеві і чоловічі, без оцвітини, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Цвіте у травні. Плід - крилатка, лінійно-ланцетна, на верхівці тупа або з виїмкою, гола.
Росте в листяних лісах, парках як декоративна рослина по всій території України.
Для медичних потреб використовують кору і листя. Кору збирають навесні, з молодих гілок. Листя заготовляють у травні - червні.
Листя ясена містить дубильні речовини, флавоноїди, ефірні олії, вітаміни, кумарини, органічні кислоти, мінеральні та інші речовини. У корі ясена є кумарино-глікозид фраксин, фенологлікозид сирингін, таніди, манніт, інозит, аскорбінова кислота, кверцетин, яблучна кислота та інші.
Галенові препарати ясеня використовують як жовчогінний, кровоспинний, послаблюючий, протизапальний, сечогінний та глистогінний засіб. Настій кори або листя ясеня дають всередину при ревматичних захворюваннях, особливо ревтматоїдному поліартриті, нирковокам'яній хворобі, хворобах печінки, жовтяниці, спастичному коліті й маткових кровотечах. Використовують препарати ясеня і як зовнішній засіб; свіжий сік листків ясеня закапують у вухо при запаленні його, а подрібнене до стану кашки листя ікусочки свіжої кори прикладають до ран.
Внутрішньо - настій кори або листя ясеня звичайного (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу настоюють 40 хв, процідити). Приймати по 50 мл 4 рази на день. При нирковокам'яній хворобі використовують суміш кори ясеня звичайного, листя брусниці, трава материнки звичайної і шишок хмелю у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип'ятять 10 хв і одержаний відвар п'ють по 50 мл тричі на день (курс лікування 3 - 4 тижні).
Зовнішньо - настій кори або листя ясеня (1:20) настояти 40 хв використовують для компресів, обмивання ран, пролежнів.
Loading...

 
 

Цікаве