WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Кропива жалка, кукіль звичайний, кульбаба лікарська, купина запашна - Реферат

Кропива жалка, кукіль звичайний, кульбаба лікарська, купина запашна - Реферат


Реферат
на тему:
Опис рослин:
КРОПИВА ЖАЛКА,
КУКІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ,
КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА,
КУПИНА ЗАПАШНА
КРОПИВА ЖАЛКА
(жалива мала)
Urtica urens
Однодомна однорiчна трав'яниста рослина, вкрита жалкими волосками, родини кропивових. Стебло прямостояче, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки супротивнi, цiлiснi, елiптичнi, гострi. Квiтки світло-зеленi, дрiбнi, одностатевi, зiбранi в переривчастi пазушнi суцвiття, оцвiтина чотирироздiльна. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - сiм'янка.
Кропива жалка росте по берегах рiчок, як бур'ян в городах, у садах, поблизу жител, серед чагарникiв.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють листя кропиви пiд час цвiтiння рослини.
Кропива жалка мiстить глiкозиди, флавоноїди, каротиноїди, дубильнi речовини, вiтамiни, органiчнi кислоти, макро- та мiкроелементи.
Галеновi препарати кропиви жалкої мають кровоспиннi, антиатеросклеротичнi, гепатопротекторнi, антианемiчнi, протизапальнi, загальнозмiцнювальні, жовчогiннi та сечогiннi властивостi.
Галеновi препарати кропиви застосовують при кровотечах, атеросклерозi, анемiї, хворобах печiнки i нирок, селезiнки, набряках, цукровому дiабетi, виразках i гнiйних ранах, посилюють секрецiю молока та епiтелiзацiю тканин.
Внутрiшньо - свіжий сік кропиви жалкої вживають по 1 ч ложці тричі на день. Настiй листя кропиви жалкої (1:10) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Екстракт кропиви рiдкий - по 25 крапель 4 рази на день за 30 хв до їди.
Зовнiшньо - при м'язовому та суглобовому ревматизмi свiжою кропивою нажалють хворi мiсця.
КУКІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ
Agrostemma githago
Однорiчна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, до 90 см заввишки. Листки супротивнi, цiлiснi, цiлокраї, лiнiйнi. Квiтки великi правильнi, двостатевi, темно-рожевi, рiдко бiлi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - коробочка.
Росте як бур'ян у посiвах ярих i озимих культур.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву пiд час цвiтiння рослини.
Трава мiстить амiнокислоти, кумарини, флавоноїди, сапонiни.
Галеновi препарати куколю звичайного мають антимікробну, протистоцидну, снодійну i спазмолiтичну дiю.
Використовують при бронхiтах, шлункових колiках. Є данi про те, що галеновi препарати виявляють протипухлинну активнiсть. Застосовують також при фурункульозi, геморої.
Внутрiшньо - настiй трави (1:30) приймають по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - у виглядi компресiв на пошкодженi дiлянки тiла.
Симптоми отруєння: загальне збудження, судоми, порушення функцiї серцево-судинної системи, гемолiз еритроцитiв.
Лікування: промивання шлунк великою кiлькiстю води з додаванням активованого вугiлля, сечогiннi засоби та засоби, що нормалiзують функцiю серцево-судинної системи, гепатопротектори.
КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА
(бабаки, бабка, бабакуля, вовчий зуб, дикий молочiй,
жабник, кулибаба, кульбаба звичайна, маївка,
мелайниця, молочай дикий, падиволос чiчник)
Taraxacum officinale
Багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Має вертикальний, зовнi червонувато-бурий, всерединi - бiлий корiнь. Квiтковi стебла дудчастi, круглi. Всi листки у прикореневiй розетцi. Квiтки язичковi, яскраво-жовтi, двостатевi. Цвiте у травнi - жовтнi. Плід - сiм'янка з довгим дзьобиком.
Росте на луках, як бур'ян у садах, на городах, уздовж дорiг, серед чагарникiв.
Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують корiння кульбаби, листки i суцвiття.
Корiння кульбаби мiстить гiрку речовину (тараксацин), тритерпеновi сполуки, стерини, флавоноїди, вiтамiни, макро- та мiкроелементи (особливо багато солей заліза, фосфора і калія), каучук, слиз. У листках i суцвiттях є каротиноїди, флавоноїди, вiтамiни, мiнеральнi речовини.
Галеновi препарати кульбаби стимулюють апетит i функцiональну активнiсть шлунково-кишкового тракту, мають антиатеросклеротичну, гепатопротекторну, сечогiнну, антитиреоїдну, жовчогiнну, антианемiчну, вiдхаркувальну, седативну, гiпоглiкемiчну дiю.
Застосовують при атеросклерозi, гепатитi, холециститi, бронхiтах, бронхiальнiй астмi, цукровому дiабетi, тиреотоксикозi, гiпоацидному гастритi, анемiї, фурункульозi, дерматитах, діатезі, гiповiтамiнозi, неврозах, запаленнях лiмфатичних вузлiв, при рiзних отруєннях.
Внутрiшньо - настiй корiння кульбаби (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв) приймати по 50 мл 4 рази на день за 15 хв до їди. 6 г висушених подрібнених коренів залити 200 мл окропу варити 15 хв, пити по 50 мл 4 рази на день до їди.
На 1 кг цукру 500 мл води (зварити сироп), додати 100 квіток кульбаби. Варити 30 хв, наприкінці додати 7 чайної ложки лимонної кислоти. Як охолоне, процідити через марлю. Скласти в банки. Вживати при кашлі по 1 ст ложці.
Взяти 450 квіток кульбаби, видалити знизу зелені квітоніжки, додати 6 ст ложок цукру, 2 чайні ложки лимонної кислоти і розтирати дерев'яною ложкою 15 хв у пластмасовій посудині. Суміш скласти у банки й зберігати в прохолодному місці. Взимку заливати кілька ложок кульбаби окропом і пити чай, який добре впливає на серце, запобігає анемії, корисний тим, у кого хвора печінка.
Вітамінний напій - чисто вимиті корені кульбаби, забрані навесні, висушити і розтерти на порошок. Заварювати як каву. Цукор і молоко додавати за смаком.
При гiпогалактiї використовують корiнь кульбаби разом з листками кропиви дводомної (1:1). Одну столову ложку сумiшi кип'ятити 10 хв, настоювати 10 хв. Пити по 100 мл 4 рази на день до їди.
Корiння кульбаби - 5 г, плоди анiсу - 25 г, плоди фенхелю (або кропу) - 25 г, траву майорану - 20 г, подрібнити і змішати. 1 ч ложку сумiшi залити 200 мл окропу, настоювати 45 хв. Приймати по 50 мл 4 рази на день до їди для стимуляції апетиту.
Квiтки кульбаби використовують свiжими при зобi - в перiод цвiтiння кульбаби двi весни пiдряд, кожного із 30 днів, треба з'їдати за один прийом 10 квiток.
Зелень кульбаби використовують також у салатах, як приправу до м'ясних страв, соусiв (улюблена страва Гете - франкфурський зелений соус). Дуже корисно нарізати по 50 г молодого листя кульбаби, кропиви, салату, щавлю кислого, трохи зеленi петрушки, любистку, кропу, зеленої цибулi, два крутозварених яйця i 1 цибулину. Все перемiшати і залити соусом iз 200 мл кефiру, заправленого сiллю, чорним меленим перецем та соком одного лимона. Такий салат подавати до вареної картоплi в "мундирах", вареної яловичини або риби.
Зовнiшньо - вiдвар корiння (20 г сировини на 300 мл окропу, кип'ятити 15 хв) служить для обробки ран, миття шкiри при ластовиннi. Молочним соком кульбаби виводять бородавки, мозолi, лiкують екзему.
КУПИНА ЗАПАШНА
(купина лікарська, журавлині стручки,
соломонова печать)
Polygonatum odoratum
Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Має м'ясисте потовщене кореневище. Стебло гранчасте, голе, поникле, до 50 см заввишки. Листки чергові, розміщені в2 ряди, обернені в один бік, видовженоеліптичні, 10 - 12 см завдовжки, завширки 2 - 3 см; зверху зелені, зісподу - сірувато-зелені. Квітки двостатеві, правильні, білуваті, по 1 - 2 у пазухах листків, квітоніжки голі. Цвіте у травні. Плід - синюваточорна ягода.
Росте в лісах, по чагарниках по всій території України.
Для виготовлення галенових препаратів купини запашної використовують свіжі, рідше сухі кореневища, які заготовляють улітку або восени.
У кореневищі купини запашної містяться алкалоїди, сапоніни, слизисті та мінеральні речовини, крохмаль, цукор та інші.
Встановлено, що відвар кореневищ купини запашної має протизапальні, протикашльові, болезаспокійливі, антидіабетичні властивості, посилюють статеву діяльність.
Галенові препарати купини запашнох застосовують при кашлі, бронхіті, запаленнях легенів, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі.
Місцево використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, подагрі, радикуліті, для розсмоктування синців.
Внутрішньо - відвар кореневища купини запашної (20 г сировини на 500 мл окрпу або молока гарачого настояти 50 хв) пити по 1 ч ложці тричі на день.
Зовнішньо - відвар кореневища купини запашної (40 г сировини на 5 мл окропу) для примочок, втирань; настоянку (5 г сировини на 50 мл спирту настояти протягом 10 днів) для розтирань.
Loading...

 
 

Цікаве