WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → М’язи як частина опорно-рухової системи - Реферат

М’язи як частина опорно-рухової системи - Реферат

М'язи як частина опорно-рухової системи.
Опорно-рухова система - комплекс кісток, хрящів, суглобів, зв'язок і м'язів, який дає опору тілу і забезпечує пересування в просторі, а також рух окремих частин тіла відносно один одного.
У людини - близько 600 скелетних м'язів. Які дають змогу їй пересуватися у просторі - ходити, бігати, рухати окремі частини тіла; підтримувати рівновагу та певну позу тіла. Вони є місцем, де запасається глікоген. Скелетні м'язи містять специфічні рецептори м'язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Один з результатів м'язового скорочення є вироблення тіла. М'язи виконують захисну функцію - м'язи живота (органи черевної порожнини від зовнішніх факторів) та беруть участь у дихальних рухах - діафрагма, міжреберні м'язи.
Основними фізіологічними функціями м'язів є збудливість і скоротливість.
М'язи - це активна підсистема опорно-рухової системи.
В організмі людини є три види м'язової тканини: поперечно-смугаста скелетна (посмугована), поперечно-смугаста серцева та гладенька (непосмугована). М'язи, що прикріплюються до кісток скелета і прииводять в рух тіло складаються з поперечно-смугастої м'язової тканини скелетної.
Особливості будови та функції посмугованих (скелетних) м'язів.
Скелетних м'язів налічується близько 6000 (становлять 44% загальної маси тіла.
Кожний скелетний м'яз являє собою складну конструкцію, котра побудована з:
- посмугованої м'язової тканини (формує скоротливу частину - тіло м'яза або м'язове черевце).
- Сполучної тканини (формує нескоротливу частину - сухожилля та оболонки і фасції м'яза). Як правило, м'яз має 2 сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (місце прикріплення сухожилка до кістки позбавлене окістя і називається горбистістю.
- Нервової тканини (чутливі нервові закінчення).
- Кровоносних судин, котрі кровопостачають м'яз.
Скелетний м'яз, складається з м'язових клітин (міоцитів) або м'язових волокон. Вони мають циліндричну форму і розташовані паралельно одне одному. Це багатоядерні клітини 0,01-0,1 мм у діаметрі, завдовжки близько 12 см. Зовні вкриті сарколемою (сполучна тканина). Кожне волокно має велику кількість міофібрил - м'язових ниток (скорочувальні волоконця). Міофібрили складаються з двох типів протофібрил: товстих - утворених скоротливим білком міозином; тонких - утворених білком актином.
Протофібрили надають м'язовим клітинам смугастості, що можна побачити у мікроскоп.
У клітинах м'яза є величезні запаси глікогену. Вони потрібні йому як джерело енергії під час скорочення, а організм може використати ці запаси у надзвичайних ситуаціях. Оскільки робота м'язової клітини дуже напружена і потребує багато енергії й кисню, то в ній міститься багато мітохондрій.
М'язові волокна утворюють пучки, оточені сполучнотканинною оболонкою - фасцією, яка відокремлює різні групи м'язів робить їх відносно самостійними.
Скелетні м'язи повністю вкривають скелет людини; тільки в деяких місцях кістки розміщені безпосередньо під покриттям шкіри. Тому не тільки скелет, але й м'язи визначають фігуру людини.
За кольором розрізняють білі та червоні м'язи. В основі такого поділу лежить більший (червоні м'язи) або менший (білі м'язи) вміст білкового пігменту міоглобіну. Міоглобін зв'язує кисень, завдяки чому в червоних м'язах запаси кисню більші і вони можуть довше працювати без втоми. Білі м'язи, навпаки, втомлюються швидше, але зате відрізняються сильнішими та більш швидкими скороченнями.
У дорослої людини кількість м'язових волокон стала, а їхній діаметр залежить від тренованості м'язів. Чим частіше і напруженіше працює м'яз, тим його волокна товщі, а отже, сам м'яз міцніший.Початковий нерухомий відділ м'яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до іншої кістки - хвостом, між ними потовщена частина - його тіло або черевце.
За формою м'язи поділяються на:
- Веретеноподібні (більшість м'язів, кінцівок).
- Прямі (м'язи спини, грудей).
- Кругові (м'язи рота, ока).
- Двоперисті (міжкісткові м'язи кисті, стопи).
- Одноперисті.
Веретеноподібні м'язи можуть мати кілька головок, що визначає їх назву: двоголовий м'яз плеча, триголовий м'яз гомілки, чотириголовий м'яз стегна.
За розмірами розрізняють м'язи: довгі, короткі, широкі.
У відповідності з функцією можна розглядати м'язи, як і згиначі та розгиначі; відвідні та привідні; привертачі та відвертачі; стискачі або сфінктери.
За видами рухів м'язи умовно поділяють на антагоністи, синергісти.
Роль нервової та гуморальної системи у регуляції діяльності м'язів.
Характер роботи скелетних м'язів - довільний. Узгоджене чергування скорочень і розслаблень різних груп м'язів контролюється нервовою системою (соматичною) і носить рефлекторний характер. Часто м'язові рефлекси виникають у відповідь на подразнення рецепторів, які містяться в самих м'язах або сухожилках (колінний рефлекс).
Скорочення спричиняють нервові імпульси, що надходять руховими нервами з ЦНС - зі спинного та головного мозку і мозочка. На кінці кожного нервового волокна є мембрана, яка містить пухирці з спеціальною рідиною - медіатором. Коли мембрана збуджується. Рідина з пухирців потрапляє у простір між нервом і м'язовою тканиною й передає їй імпульс збудження.
Чим інтенсивніше збудження рухових нервів, тим сильніше скорочення. Якщо нерви уражені, м'яз стає нерухомим і атрофується.
Посмуговані м'язи ніколи не бувають у стані повного розслаблення. Вони завжди трохи скорочені, тобто мають певний тонус. Це відбувається тому, що вони постійно одержують імпульси з головного і спинного мозку.
Механізми скорочення м'язових клітин.
Актин і міозин називають скоротливими білками, але самі вони не здатні скорочуватися. Скорочується лише актиноміозиновий комплекс за рахунок того, що нитки міозину глибше заходять між нитками актину.
Для скорочення м'яза і виконання певної роботи потрібна енергія. В м'язах використовується хімічна енергія поживних речовин, переважно глюкози. Але хімічна енергія глюкози не йде безпосередньо на виконання механічної роботи. Ця енергія, внаслідок гліколізу, накопичується в хімічних зв'язках, АТФ. При ферментативному відщепленні від АТФ однієї молекули фосфорної кислоти утворюється АДФ і виділяється енергія. Ферментом, який розщеплює АТФ, є актиноміозиновий комплекс, він утворюється в момент збудження м'яза внаслідок з'єднання головки міозинової протофібрили з актиновою, що відбувається лише в присутності іонів Са, а останні викидаються в цитоплазму м'язового волокна під впливом нервового імпульсу. Енергія, що виділяється при розщеплення АТФ,
Loading...

 
 

Цікаве