WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Аналізатори (сенсорні системи), їх структура. Подразники та їх природа. Рецептори, органи чуття та їх значення - Реферат

Аналізатори (сенсорні системи), їх структура. Подразники та їх природа. Рецептори, органи чуття та їх значення - Реферат

двояковігнуті. А далекозорості - двояковипуклі лінзи окулярів.
При потраплянні світла на фоторецептори (колбочки і палички) в них виникають складні фотохімічні, електричні, іонні і ферментативні процеси, які зумовлюють нервове збудження - сигнал. Він надходить по зоровому нерву до підкіркових (чотиригорбкове тіло зоровий горб) центрів зору. Потім направляється в кору потиличних долей мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття.
Акомодація ока.
Відчуття сприймання предмета буде тільки в тому випадку. Коли його зображення падатиме на сітківку. При різному віддаленні предметів від ока точне фокусування їх на сітківці досягаєтьсязміною кривизни кришталика. Ця здатність називається акомодацією.
При переведенні погляду з далеко розташованих від ока предметів на близько розташовані війковий м'яз скорочується і кришталик, завдяки еластичності, стає більш опуклим. При цьому збільшується його заломлююча сила і зображення фокусується на сітківці. При віддаленні предмета від ока напруження м'яза зменшується. Війкове тіло натягується і капсула кришталика стискує його. Від цього заломлююча сила зменшується. Око людини настроєне на сприйняття далеко розташованих предметів.
Скорочення війкового м'яза починається тоді, коли предмет наближається на відстань 65 см, а максимальним буває при його розміщенні на відстані 7-14 см від ока.
У людини різке зниження акомодаційної здатності настає після 40 років. На близькій відстані вона перестає розрізняти близькі предмети. Це явище старечої далекозорості.
Акомодація регулюється рефлекторно.
ГІГІЄНА ЗОРУ, ЗАПОБІГАННЯ ЙОГО ПОРУШЕННЯМ.
Щоб зберегти нормальний зір. Потрібно насамперед нормально харчуватися, частіше перебувати на свіжому повітрі, робити фізичні вправи.
Денне світло повинно вільно потрапляти в кімнату через чисте віконне скло. У сонячну літню погоду користуватись темними окулярами.
Користуватись захисними окулярами при роботах, де утворюється стружка, осколки матеріалів...
Протирати очі чистою серветкою, спрямовуючи рухи від зовнішнього кутка ока до внутрішнього, тобто до носа. При читанні та письмі слід забезпечити рівномірне достатнє освітлення, яке не сприяє швидкому розвитку втоми. Відстань від очей до предмету читання, писання чи дрібних предметів, повинна бути 30-35 см.
Перегляд телепередач слід проводити з відстані не менше 1,5 м із обов'язковим доосвітленням приміщення. Не читати в транспорті, лежачи. Не дивитись телевізор більше двох годин у день. Дотримуватись правил при роботі з комп'ютером.
Дуже важливим для нормального зору являється вітамінізоване харчування взагалі і особливо вітамін А, котрим багаті тваринні продукти, морква, диня.
Виключення шкідливих навичок (тютюнокуріння, спиртних напоїв), врівноважений спосіб життя.
Органи чуття забезпечують організм інформацією про предмети навколишнього світу. Вони сприймають різні зміни зовнішнього середовища. Дозволяють організму правильно орієнтуватися в оточуючій обстановці і відповідно реагувати на її зміни. Кінцевим результатом роботи органів чуття є виникнення відчуття, розпізнавання подразників.
Ці процеси проходять і нервових центрах, які розміщені в корі головного мозку.
Зоровий аналізатор. Будова і функції органів зору.
Зоровий аналізатор (зорова секреторна система) - найважливіший серед інших, бо дає людині понад 90% інформації з довкілля, що йде до мозку від усіх рецепторів.
Зоровий аналізатор має три частини:
- периферичну складають світлочутливі рецептори (так звані палички і колбочки, які містяться на сітківці ока).
- Провідним шляхом є чутливий зоровий нерв, що міститься в головному мозку.
- Центральна частина містяться переважно у потиличних ділянках кори головного мозку.
Функцією зорового аналізатора є зір - здатність сприймати світло, колір, величину, взаємне розташування та відстань між предметами за допомогою органу зору - ока. Орган зору складається із очного яблука та допоміжного апарату.
Допоміжний апарат ока - це система його захисту і руху. Систему захисту ока складають верхня і нижня повіки з віями. Внутрішня частина повік вкрита слизовою оболонкою - коньюктивою.
Слизна залоза виділяє секрет (сльози), який згубно діє на мікроорганізми, так як вміщує в собі лізоцим. Зволоживши поверхню очного яблука сльози відтікають до внутрішнього кутка ока (до носа), потім потрапляють в слізний мішок, з якого носослізною протокою направляються в порожнину носа. Завдяки бровам піт, що стікає з лоба не потрапляє в очі.
Система руху очного яблука. Очне яблуко постійно перебуває у русі (120 стрибків за 1 хвилину). Кожне око має по 6 посмугових м'язів: 4 прямих і 2 косих. Обидва здорових ока завжди рухаються в одному напрямку.
Будова очного яблука (діаметр 24 мм, маса 6-8 г), має три оболонки. Око розміщується у очній ямці, утвореній кістками лицьового відділу черепа, має три оболонки: зовнішню (волокнисту) судинну та сітківку.
Зовнішня оболонка - зовнішній скелет забезпечує оку певну форму. Вона складається з двох частин: склери та рогівки. Склера - білкова оболонка заднього відділу, утворена міцною сполучною тканиною, містить мало клітин.
Спереду склера переходить у прозору рогівку, яка складається з епітеліальних клітин та сполучнотканинних волокон, що містять багато води.
Рогівка не містить кровоносних судин, живиться за рахунок міжклітинної рідини, містить багато нервових закінчень.
Вона виконує дві функції: захищає від пошкодження внутрішні частини ока та пропускає світло.
Середня оболонка ока складається з трьох частин:
1. Власне судинної оболонки - міститься під склерою, містить багато кровоносних судин, забезпечує кров'ю сітківку.
2. Спереду власне судинна оболонка переходить у війчасте тіло, яке з'єднане ціліарними зв'язками з кришталиком, вміщує в собі ціліарний м'яз і бере участь в процесах акомодації ока (відрегулювання кришталика з метою кращого бачення предметів на різних відстанях.
3. Райдужка - назву одержала через забарвлення, в центрі її знаходиться зіниця - круглий отвір. Зіниця регулює кількість світла, яке поступає на сітківку, здійснює привикання органа зору до інтенсивності світла і темноти. Зміна діаметру зіниці є вродженим рефлексом - для цього в райдужці є м'язи, які звужують і розширюють зіницю).
Loading...

 
 

Цікаве