WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Склад, функції та значення крові - Реферат

Склад, функції та значення крові - Реферат

Склад, функції та значення крові.
Кров - рідка сполучна тканина. Основні функції:
1.Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм.
2.Поживна - кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин.
3.Видільна функція полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.
4.Теплорегуляційна, тобто збереження сталості температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).
5.Регуляторна - кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об'єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.
6.Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.
7.Захисна - лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).
Кров - липка, солонувата на смак рідина, що циркулює по кровоносній системі та об'єднує весь організм в єдине ціле. В організмі людини кров становить 7,7% від загальної маси тіла. Швидка втрата 1/3 частини крові є небезпечною для життя людини.
Склад крові: Кров складається з рідкої частини - плазми крові (близько 60% об'єму) і формених елементів (клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) (близько 40% об'єму).
Плазма крові - жовтувата рідина, яка вміщує:
1. Н2О - 91%.
2. Білки - 8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген). Вони утримують воду в плазмі (при голодуванні, зменшується кількість білків, вода переходить з крові до тканин, утворюючи голодні набряки) глобуліни можуть перетворюватись на антитіла, які знешкоджують мікроби і утворюють імунітет; білки створюють певну в'язкість крові, яка зростає при втраті води (потіння, пронос), що може привести до утворення тромбів; фібриноген - бере участь у зсіданні крові; білки також переносять поживні речовини, продукти розпаду білків та н.к., гормони, мікроелементи, вітаміни.
3.Жири - 0,8%.
4.Глюкоза - 0,12%. При зниженні - підвищується збудження клітин головного мозку (судоми), порушується кровообіг, дихання, настає смерть.
5.Сечовина та сечова кислота - 0,05%.
6.Мінеральні солі - 0,9%, з них найбільше припадає на долю NaCl, солі Са, К, Мg. Ця концентрація підтримується на сталому рівні.
Водний розчин солей, концентрація якого дорівнює 0,9% - фізіологічний розчин (ізотонічний). Його використовують в клінічній практиці при значних крововтратах або при обезводненні організму.
За допомогою гіпертонічних розчинів відтягується рідина з тканин.
В крові є близько 20 важливих мікроелементів. Багато з них (залізо, нікель, кобальт) беруть участь у кровотворенні.
Зміна складу плазми крові згубно діє на організм.
При великих крововтратах, під час операцій та при деяких захворюваннях виникає необхідність перелити хворому кров від здорової людини.
Людину, якій переливають кров, називають реципієнтом. Людина, яка віддає кров - донор. При переливанні необхідно додержуватись схеми.
(І) (І)
(ІІ) (ІІ) (ІІІ) (ІІІ)
(ІV) (ІV)
Тепер відомо, що кожна група крові складається з окремих підгруп.
Донором може бути кожна здорова людина у віці 18-60 років. Без шкоди для здоров'я за один раз донор може здати 250-400 мл крові (не частіше як один раз у три місяці).
Здоров'я кожного донора ретельно перевіряє лікар станції переливання крові. Донорами не можуть бути люди, які часто вживають алкоголь, хворі на СНІД та деякі інші вірусні хвороби. Спосіб консервування крові: у стерильний поліетиленовий пакет об'ємом 250 мл, набирають донорські кров і щільно закривають. Якщо до щойно одержаної крові додати трохи нешкідливого лимоннокислого Na, то вона не згортається і при t 4-6? С може зберігатися протягом кількох місяців. Найкраще застосовувати кров взяту не більше 10-14 днів та аутокров. На етикетці посуду записують групу крові, резус-належність і дату заготівлі крові. Кров з пакету за допомогою спеціального приладу вливають у вену реципієнта по краплинах.
Переливають не тільки цільну кров, але і її компоненти та кровозамінники.
Не слід користуватися кров'ю одного і того ж донора при повторному переливанні, оскільки обов'язково до якої-небудь з систем відбудеться імунізація.
При переливанні крові необхідно враховувати не тільки групу крові за системою АВО, але й резус-належність. У більшості (85%) людей на мембрані еритроцита є так званий білок резус-фактор, який вперше виявлений Ландштейнером та Вінером в 1940 році в крові мавп макак (Macacus rbesus). Люди. Які мають таку речовину, є резус позитивними (Rh+), а ті, що не мають - (Rh?). При переливанні несумісної крові за Rh або ж при вагітності, коли мати є Rh(-), а дитина - Rh (+), виникає резус конфлікт. У крові матері утворюються антитіла, які руйнують власні еритроцити або еритроцити плоду. Перша вагітність може завершитись нормально, а кожна наступна може супроводжуватись мертво народженням, викиднем, розвитком в дитини гемолітичної хвороби.
Лейкоцити (в 1 мм3 - 4-6 тис) білі кров'яні тільця, більші за еритроцити мають ядро, здатні до активного амебоїдного руху. Кількість їх у крові може змінюватись: менше ранком натщесерце, збільшується їх кількість після їди, праці. живуть 3-5 днів до 10 років. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах, поступово проходячи всі стадії дозрівання. Цей складний процес може порушуватись у разі радіоактивного опромінення або дії різних хімічних чинників.
Лейкоцити не однакові за своєю будовою. Бувають двох груп: зернисті (гранулоцити), незернисті (агрунолоцити).
До зернистих належать: еозинофіли, базофіли, нейтрофіли.
До незернистих: лімфоцити та моноцити.
Процентне співвідношення між видами лейкоцитів - лейкоцитарна формула, досить стала величина порушується під час різних хвороб має діагностичне значення.
Лейкоцитоз - збільшення кількості лейкоцитів.
Лейкопенія - зменшення лейкоцитів.
Імунітет - несприятливість організмом інфекційних хвороб.
Розрізняють клітинний та гуморальний імунітет. Такий поділ обумовлений двома типами лімфоцитів - Т-клітин та В-клітин. Лімфоцити утворюються в кістковому мозку. Формування
Loading...

 
 

Цікаве