WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Фізіологічні основи пам'яті та емоцій, увага та її роль у сприйнятті інформації - Реферат

Фізіологічні основи пам'яті та емоцій, увага та її роль у сприйнятті інформації - Реферат

суспільства на групи, класи. Свідомість- це результат діяльності мозку, тісної взаємодії кори і підкіркових центрів. Провідну роль у формуванні свідомості відіграє ліва
Увага та її роль у сприйнятті інформації.
Увага - це стан активної бадьорості, який характеризується готовністю виділити з багатьох подій найважливіше і відповісти на нього активною діяльністю. Це перша необхідна умова відбору інформації для будь - якої форми вищої нервової діяльності. Розрізняють два види уваги: 1) мимовільна - пов'язана з безумовним рефлексом, не залежить від волі та свідомості, виникає без будь-яких зусиль з боку людини. Важливим джерелом мимовільної уваги є інтерес людини до певних предметів або явищ - читання цікавої книги, перегляд фільму;
2) довільна - це нервовий процес направленої свідомості, який є продуктом соціального розвитку особистості. Залежить від нашої волі. Довільна увага цілеспрямована, виникає внаслідок свідомо поставленої мети і потребує певних вольових зусиль. Вона здійснюється на фоні загальної бадьорості і полягає у відбиранні інформації через усвідомлення її значення.
Властивості уваги:
1) концентрація уваги - це стан свідомості, необхідний для того, щоб включитися в діяльність, зосередитися на завданні;
2) стійкість уваги - це здатність певний час зосереджуватись на сприйнятті даного об'єкта або завдання;
3) розподіл уваги - здатність людини одночасно концентрувати увагу на кількох об'єктах, що дає можливість виконувати одразу декілька дій;
4) переключення уваги - це зворотний бік розподілу уваги. Воно вимірюється швидкістю переходу від одного виду діяльності до іншого;
5) обсяг уваги - це кількість об'єктів або їх елементів, які Людина може одночасно сприйняти з однаковим рівнем якості і чіткості.
Отже, увага - це фактор, який керує вибором інформації для сприйняття.
Перша і друга сигнальні системи.
І.П.Павлов, вивчаючи особливості вищої нервової діяльності людини і тварин, розвинув вчення про дві сигнальні системи.
Сигнальні системи - два основні фізіологічні механізми діяльності головного мозку. Будь - які зовнішні подразнення, зокрема, й умовні, що є сигналами безумовних подразників, утворюють першу сигнальну систему, характерну для високоорганізованих тварин і людини. У немовляти з перших днів життя виробляються різноманітні умовні рефлекси на положення тіла, вигляд матері, пляшечки, час тощо. Поступово їх стає дедалі більше. Дитина чує слова матері і вони поєднуються з певними процедурами - годуванням, прогулянкою, купанням. На ці слова теж виробляються умовні рефлекси. Ці умовні рефлекси нічим не відрізняються від умовних рефлексів тварин і є компонентами першої сигнальної системи.
Але поступово у дитини зростає запас слів, з них вона будує речення. Слова починають втрачати своє вузьке конкретне значення, в них вкладається значно ширший, узагальнюючий зміст, виникають поняття. Узагальненню підлягають не тільки слова, що означають предмети, явища природи, а й наші відчуття, переживання, дії. Так виникли абстрактні поняття, а з ними - абстрактне мислення. На цьому етапі в людини виникає друга сигнальна система, в якій слово відіграє роль не просто умовного подразника, а його сигналу, тобто воно є сигналом сигналу.
У тварин, як і в малої дитини, можна виробити умовні рефлекси на слова. Наприклад, собака виконує накази хазяїна. Але ці рефлекси є реакціями на звуковий подразник, а не на зміст слова, якого тварина не розуміє. Коли людина починає розуміти зміст слова, узагальнення, тоді слова створюють другу сигнальну систему, характерну лише для людини. Людина мислить словами, тому мислення нерозривно пов'язане з діяльністю людини. У зв'язку з розвитком другої сигнальної системи в людини виникли центри мови. Вони непарні і знаходяться у більшості людей в корі лівої півкулі головного
півкуля головного мозку, зокрема, рухомий центр мови і його зв'язки із сенсорними зонами кори.
Мислення. Проникнення в таємниці явищ навколишнього світу, його глибоке та всебічне пізнання неможливе без такого психічного процесу, як мислення.
Основними і специфічними особливостями цього психічного процесу є узагальнене і опосередковане відображення в корі головного мозку предметів і явищ реальної дійсності, а також їх взаємозв'язків. Мислення узагальнено відображає дійсність через слова, мову. Воно тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням, яке є головним інформатором про навколишній світ. Практика є джерелом мислення, і водночас так, як для відчуттів та сприймань, практика для мислення є критерієм істини.
Отже, мислення - це опосередковане, абстрактне, узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, їх суті та існуючих між ними зв'язків здійснюване шляхом мислительних операцій (аналізу й синтезу, порівняння й розрізнення, суджень і умозаключень, абстракції, узагальнення тощо); вища форма відображувальної діяльності.
Емоції- психічні стани і процеси в людини та вищих тваринах; це відповідні реакції на зовнішні і внутрішні подразники, що проявляються у виді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують задоволення їх, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні - негативні. Перші підвищують життєдіяльність організму;другі пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб'єкта. Розрізняють первинні і вторинні емоції. Первинні - переживання, пов'язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб( страх, тривога, радість, гнів). Вторинні - у людини формуються внаслідок її соціальності і усвідомлення власного ''Я''. Ці емоції непов'язані з життєво важливими потребами ( образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість).
Мотивація - це фізіологічний стан, який виникає в разі необхідності задовольнити ту чи іншу потребу організму. Суб'єктивно він проявляється відчуттями, оскільки зрозуміти потребу можливо тільки через власні відчуття (відчуття голоду, спраги тощо). Об'єктивно - змінами електричної активності певних відділів мозку і біохімічних реакцій. Вважають, що мотивації - це особливий комплекс збуджень, які штовхають людину або тварину до пошуку специфічних подразників зовнішнього середовища, що можуть задовольнити існуючу потребу.
Пам'ять - цепсихофізіологічний процес, під час якого людина здатна фіксувати у мозку, зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід, дії. У людини процеси пам'яті тісно пов'язані з роботою другої сигнальної системи. Залежно від часу, протягом якого зберігається інформація, розрізняють оперативну, короткочасну та довготривалу пам'ять. Оперативна -це збереження інформації після її запам'ятовування на час, потрібний на виконання певного завдання; здійснюється на рівні рецепторів. Короткочасна - це запам'ятовування і збереження інформації на короткий термін( від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового та дуже нетривалого сприймання. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше.
Пам'ять складається з трьох процесів:
1) запам 'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);
2) збереження, або утримання, інформації (ретенція);
3) відтворення інформації (репродукція).

 
 

Цікаве

Загрузка...