WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Функції і анатомія листка - Реферат

Функції і анатомія листка - Реферат

а у верхній частині загострений. Зовсім тупийсерцеподібний листок, ширина пластинки якого перевищує довжину, зветься ниркоподібним, як, наприклад, у копитняка. У стрілолисту, поширеного а прибережних водах прісних водойм, а також у гірчака березковидного (однорічний бур'ян) листок зветься стрілоподібним. Більшість видів щавлю, які дико ростуть на луках і полях по всій території України, мають списоподібний листок.
Наведені форми листкової пластинки характерні для рослин з простим листком, але вони далеко не вичерпують всієї різноманітності, яку пропонує вашій увазі рослинний світ планети Земля.
Чималу розмаїтість побачимо і в обрисі краю пластинки листка. Якщо подивимось на тютюн, бузок чи копитняк, то неважко помітити, що край листка у них цілісний, тобто являє собою суцільну неперервну криву лінію; іноді вона майже пряма, як у багатьох злаків. Такі листки і звуться цілокраїми. Але, крім таких листків, є безліч інших з різним ступенем зубчастості, тобто по краю пластинки є різні поверхневі виступи й заглиблення у вигляді зубців. Тип і форма їх надають листкам характерного обрису. Так, листки з округлими зубцями звуться зарубчастими; з гострими, нахиленими в один бік, - пилчастими. Якщо зубці по краю листка гострі й обидва краї їх приблизно однакової довжини, то листок зветься зубчастим, коли ж зубці гострі, а виїмки овальні - виїмчастим. Всі ці прості листки згаданих чотирьох типів вважаються цілісними, бо виїмки по краях пластинки не досягають чверті ширини її.
Поруч з такими серед рослин дуже поширені й листки, у яких виїмки по краю пластинки досягають чверті ширини, але не більше третини, тоді їх звуть лопатевими. Ті ж листки, у яких виїмки по краю пластинки перевищують половину ширини її, звуться роздільними, а якщо виїмки доходять до головної жилки, то розсіченими. Для кожного з цих типів листків розташування лопатей чи виїмок буває пірчасте, трійчасте і пальчасте. Тому й маємо, наприклад, у дуба звичайного листок не просто лопатевий, а пірчастолопатевий, у грициків - пірчастороздільний, у валеріани - пірчасторозсічений; у клена гостролистого - пальчастолопатевий, у багатьох видів герані - пальчастороздільний, у деяких жовтців - пальчасторозсічений; у печіночниці - трилопатевий. Пірчасторозсічений листок суріпиці, ріпи та брюкви звуть ще ліроподібним, бо кінцева частка пластинки значно більша від бічних.
Наведені приклади типів і форм листкових пластинок у рослин ілюструють ту велику різноманітність, яка в живій природі виникла під впливом умов середовища в процесі еволюції. Кожному виду рослини (іноді навіть цілим родам, а то й родинам) притаманний певний тип листкової пластинки. Всього їх відомо близько 200.
Коли вивчити основні типи й форми листків, то удаваний хаос стане для допитливого світом чарівних витворів природи, а знання того розмаїття допоможе легко розпізнати безліч рослин. 1 особливо в тих випадках, коли форма листка є надто своєрідною і привабливою.
Дуже багато рослин має такий листок, у якого на спільному черешку розміщена значна кількість цілком самостійних листочків, з'єднаних звичайно із спільним великим черешком за допомогою окремих малих черешків. Такі листки звуться складними, їх можна бачити в люпину, конюшини, суниць, гороху, квасолі, акації, кропу, моркви, гіркокаштана, картоплі та інших рослин. Під час опадання складного листка окремі листочки відокремлюються незалежно один від одного. Проте наявність спільного великого черешка дає рослині можливість змінювати в широких межах положення окремих листочків.
Складні листки, так само як і прості, характеризуються великою різно-манітністю типів. Почнемо з простіших.
У суниць і конюшини, сої, люцерни, бобівника трилистого та деяких інших ми бачимо по три окремих листочки, прикріплених до спільного черешка. Такий листок зветься трійчастим. У гіркокаштана кінського, дівочого винограду, люпину й конопель черешки окремих листочків прикріплені до головного черешка, ніби в одній точці, а самі листочки відходять радіально; такий складний листок зветься пальчастоскладним. Якщо на головному черешку бокові листочки розміщені з обох боків по всій довжині черешка, то він зветься пірчастоскладним. Якщо такого типу листок на верхівці закінчується непарним поодиноким листочком, то його звуть непарнопірчастим, як, наприклад, у горобини, шипшини, дикого горошку, еспарцету та деяких інших рослин. Коли ж верхівковий непарний листочок відсутній (наприклад, у арахісу), а замість нього є тільки вусик або гострячок, то весь листок буде парнопірчастим.
Дещо оригінальніший листок у картоплі: великі листочки вподовж головного черешка чергуються з дрібними. Такий листок звуть переривчасто-пірчастоскладним.
Нерідкі приклади, коли сам головний черешок ніби галузиться раз чи двічі. В цьому випадку говорять про двічі- (у багатьох справжніх акацій, гледичії й мімози) або тричіпірчастоскладний (у більшості зонтичних) листок.
Серед рослин помірної смуги майже не трапляється листків дуже великих розмірів. Тут найчастіше рослини мають дрібні листки - від кількох міліметрів до 20 см завдовжки. Лише у деяких злаків лінійні листки перевищують один метр.
За величиною листкової пластинки у нашій флорі чи не першим виступає лопух. Близькі до них і листки катрану серцелистого, борщівника, підбілу, лотоса, латаття, глечиків жовтих.
Незрівняно більше прикладів велетенських розмірів листків мають рослини тропічної й субтропічної флори.
На південно-американському континенті досить звичайною е "лопухова двійня" за схожістю листка - гунера. її розкішні листки досягають понад півтора метра в діаметрі і вся рослина з кількома листками здатна зайняти площу більше десяти квадратних метрів. Велетенське листя має також тропічна водна рослина вікторія. її листок надійно утримує на воді дво-, трирічну дитину.
Всяк, хто бачив уперше листки банана, не міг стримати вигуку захоплення, його пластинка нерідко досягає двох метрів завдовжки й до півметра впоперек, а весь листок з черешком досягає десяти метрів. Проте першість серед простих листків за своїми розмірами належить мадагаскарському "дереву мандрівників". Його листки ростуть в одній пло-щині, утворюючи велетенське "вічнозелене" віяло до 12 м висоти і навіть більше. Лише сама пластинка цього простого видовженого листка досягає трьох метрів завдовжки. На Мадагаскарі ними вкривають дахи будівель. Не дивно, що таким листкам важко протистояти сильним вітрам, тому пластинки листків равенали часто бувають розірвані на торочки; та це не псує їх краси.
Великих розмірів досягають і листки американської стеркулії, дерево панами, іменем якої названа республіка Панама. Щитоподібні листки нижнього ярусу нерідко досягають одного метра завдовжки і пів-метра завширшки.
Капустяні дерева на заході тропічної Африки (родина будлейних) теж спроможні здивувати розмірами листків. У одного з них листки нижніх гілок мають довжину від 1,5 до 2,5 м.
Loading...

 
 

Цікаве