WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Жовтець їдкий, жовтий осот городній, жовтозілля звичайне - Реферат

Жовтець їдкий, жовтий осот городній, жовтозілля звичайне - Реферат


Реферат з біології
на тему:
Характеристика рослин:
ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ
ЖОВТИЙ ОСОТ ГОРОДНІЙ
ЖОВТОЗІЛЛЯ ЗВИЧАЙНЕ
ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ
Ranunculus acris
Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебло одиничне, прямостояче, розгалужене. Листки черешковi, пальчастороздільні, п'ятикутнi. Квiтки двостатевi з золотаво-жовтими блискучими пелюстками. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - збiрний, iз сiм'янок.
Росте на луках, лiсових галявинах i на узлiссях.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують траву, зiбрану пiд час цвiтiння.
Трава жовтецю їдкого мiстить алкалоїди, флавоноїди, глiкозиди, лактони, дубильнi речовини.
Експериментальними дослідженнями та клінічними спостереженнями доказано, що препарати жовтецю їдкого проявляють місцево подразнюючу, нейротоксичну, протитуберкульозну, антибактерiальну, противiрусну, епателізуючу властивості.
Використовують всередину при туберкульозi, бронхопневмонiї, простудних захворюваннях верхнiх дихальних шляхiв, ангiнi.
Мiсцево - використовують галенові препарати при дерматитах, тривало незаживаючих iнфiкованих ранах, екземi, фурункулах, для прискорення дозрiвання наривiв та швидого загоєння ран.
Внутрiшньо - настiй квiток (1:40) приймати по 1 ч ложцi тричі на день до їди. Слiд пам'ятати, що рослина отруйна i при лiкуваннi не перебiльшувати дозу.
Зовнiшньо - настiй трави (1:20) служить для промивання ран, примочок, компресiв. Свiже зiм'яте листя накладають на рани для очищення від гною та швидшого загоювання. Мазь із квiток: на 5 г сухої сировини додати 45 г свинячого внутрішнього жиру, розтопити, розмiшати, викласти у баночку. Натирати суглоби при ревматизмi, поліартриті, подагрі. Добре натирати спину про простудних захворюваннях.
Симптоми отруєння: зниження артерiального тиску, блювання, нудота, болi в животi, судоми. Сік рослини, попадаючи на шкiру, викликає опiки, в очі - сильне подразнення.
Лікування: промивання шлунка великою кiлькiстю води з додаванням активованого вугiлля, олiйнi послаблюючi (рицинова олiя - 15 мл на прийом), сечогiннi засоби, обволакувальні засоби (крохмальна слизь 100 мл, емульсiя соняшникової олiї 1:10 з додаванням 2 г анестезину) приймати по 1 ст. ложцi 5 - 6 разiв на день. При порушеннi функцiї серцево-судинної системи вводять розчин камфори, строфантин. При судомах - внутрішньом'язово сибазон 0,5% - 2 мл або розчин барбамiлу 10% - 10 мл. Для промивання очей використовують настій ромашки (1:10).
ЖОВТИЙ ОСОТ ГОРОДНІЙ
(осотник)
Sonchus oleraceus
Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче,порожнисте, гладеньке, до 130 см заввишки. Листки черговi, матовi, голi, струговидноперистонадрiзанi. Кошики - в розгалуженому суцвiттi, на потовщених нiжках. Квiтки язичковi, жовтi, рiдко - бiлi, з червоними смужками на вiдгинi. Цвiте у травнi - жовтнi. Плід - сiм'янка.
Росте як бур'ян на городах, по засмiчених мiсцях.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння.
Трава осоту мiстить каучук, дубильнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати осоту мають жовчогiннi, молокогiннi, сечогiннi, кровоспиннi, протизапальнi властивостi.
Застосовують при хворобах печiнки та жовчного міхура (гепатит, холецистит, холангiт) i захворюваннях сечового міхура, для стимуляцiї вироблення молока у матерiв годувальниць.
У народному господарствi (у тваринництвi) - цiнна кормова культура.
Внутрiшньо - настiй трави осоту (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.
Зовнiшньо - настiй трави ( 3 ст ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 30 хв) служить для обробки ран, виразок, для сидячих ванн при геморої.
?
ЖОВТОЗІЛЛЯ ЗВИЧАЙНЕ
(баранчик, будяк жовтоцвiтий, дiдик звичайний,
димокурник, крестовник, молочій дідикуватий,
паличник, старник, старець)
Senecio vulgaris
Одно- або дворiчна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, до 50 см заввишки. Листки перистолопатевi, з видовженими сегментами, по краю - вiйчасто-лопатевi. Квiтки трубчастi, жовтi, зiбранi в кошики, що утворюють негусте волотистощиткоподібне суцвiття. Цвiте у квiтнi - листопадi. Плід - сiм'янка.
Жовтозілля звичайне росте як бур'ян бiля жител, на полях i городах.
Для лiкарських потреб заготовляють траву жовтозiлля, у травнi - серпнi.
Трава жовтозiлля звичайного мiстить алкалоїди (платифiлiн, сарацин), вiтамiни, барвники, мiнеральнi солi, iнулiн.
Галеновi препарати жовтозiлля мають гiпотензивнi, спазмолiтичнi, ранозагоювальні властивостi.
Препарати жовтозiлля звичайного застосовують при виразковiй хворобi дванадцятипалої кишки i шлунка, гiперацидному гастритi, спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, кровотечах, бронхiальнiй астмi, стенокардiї. При судомах використовують свiжий сік.
Внутрiшньо - настiй трави жовтозiлля звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настоянку трави жовтозiлля - по 40 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - настiй трави жовтозілля звичайного (1:10) служить для ванн при геморої.
Loading...

 
 

Цікаве