WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Бобівник трилистий — Menyanthes trifoliata L - Реферат

Бобівник трилистий — Menyanthes trifoliata L - Реферат

Чоловічі колоски майже сидячі, жовті, округло-довгасті, жіночі - ягодоподібні шишки, численні, довгасто-яйцевидні, поодинокі, в пазухах листків, на одній ніжці. Три їхні плодові луски в міру достигання стають м'ясистими і зростаються. Шишкоягоди синювато-чорні, з трьома насінинками. Цвіте в травні, шишкоягоди достигають восени наступного року.
Де росте? В підлісках хвойних і мішаних лісів, на помірно вогкихгрунтах, рідше над берегами річок, по мохових болотах, сухих горбах і на лісистих гірських косогорах - в Карпатах (у нижній частині гір), на Поліссі та зрідка в північній смузі Лісостепу.
Що й коли збирають? Молоді пагони - навесні, шишкоягоди - пізно восени.
Коли застосовують? Для очищення крові при фурункулах і висипах на тілі. Як ароматичний і сечогінний засіб (у збільшеній дозі діючий чинник - летка олія - може подразнювати нирки). Наявність в ялівцевій олії терпенових похідних (а-пінену, камфену, кадинену, терпенеолу, борнеолу, і30борнеолу, цедролу) зумовлює подразну, болезаспокійливу і неспецифічно-антисептичну дію ялівцю. Всмоктуючись у шлунково-кишковому тракті, вони поліпшують травлення, бо створюють несприятливі умови для розвитку вторинної бактеріальної флори. Потім в дихальних шляхах спостерігається та сама дія терпенових сполук як відхаркувального засобу. Зокрема, близькі до камфори терпенові сполуки стимулюють також центральну нервову систему. Яловець дезинфікує сечові шляхи, збуджує апетит і діє як відхаркувальний засіб, його використовують проти печії, при жіночих хворобах - від білей. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку ягід і молодих стебел та варять 10-15 хвилин. П'ють 2 склянки на день ковтками. Лікуючись ягодами - при слабкості сечового міхура, печії, млявому травленні, при здутті (метеоризмі) -у перший день жують старанно 6 ягід (кісточки випльовують), додаючи в наступні 14 днів по 1 щодня, аж до 20 ягід, а потім поступово зменшуючи на 1 ягоду щодня - до 6. Таке лікування сприяє відходженню газів, діє помірно жовчогінно і дезинфікує жовчні шляхи. Воно корисне і для функції нирок, не подразнює їх.
Для посилення дії шлунка і кишок ще настоюють 1 столову ложку суміші ягід ялівцю, листків бобівника трилистого і трави 30лототисячника (центурії) в співвідношенні 1:1:3 протягом 4 годин в 1,5 склянки окропу, відціджують і вживають по півсклянки тричі на день за півгодини до їди. Вживання 10-15 крапель спиртової ялівцевої настоянки на цукрі запобігає простуді.
Як сечогінний засіб беруть 1 столову ложку суміші ягід ялівцю, локричного кореня і листків мучниці в співвідношенні 4:1:4, заварюють протягом хвилинки в 1 склянці окропу, настоюють кілька годин і вживають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Або беруть 1 чайну ложку суміші (порівну) ягід ялівцю, листків берези і коріння кульбаби на 1 склянку окропу, хвилинку варять, настоюють півгодини і вживають по і столовій ложці тричі на день при водяній пухлині.
Як сечогінний засіб 1 повну столову ложку суміші (порівну) шишкоягід ялівцю, коренів вовчуга, кореня солодцю і кореня любистку настоюють 6 годин в 1 склянці води, варять 15 хвилин. Випивають за кілька разів протягом дня. Протипоказано вживати при вагітності і гострих захворюван-нях нирок та сечових шляхів.
При циститі, бактеріурії беруть 1 столову ложку суміші (порівну) шишкоягід ялівцю, трави фіалки триколірної (братків) і кореня любистку на 1 склянку води, варять 15 хвилин. Протягом дня випивають 1-2 склянки відвару.
При метеоризмі (здутті) 2 повні чайні ложки суміші шишкоягід ялівцю, кореня дикого цикорію, листків шавлії, трави гіркого полину, кореня дягелю, листків холодної м'яти і трави очанки в співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1 :1,5 : 1,5 : 3 варять 15 хвилин в 1 склянці води. П'ють 1-2 склянки на день.
При ревматичних, подагричних запаленнях і опухах втирають ялівцеву настоянку (1:6 частин спирту) при болях у вусі вкладають у нього вату, зволожену ялівцевою настоянкою, старанно витиснуту. Летка ялівцева олія діє протимікробне.
100 до 200 г сухих шишкоягід варять віл води і відвар додають до ванни для лікування подагри і ревматизму, мокрого лишая, корости, висипів на тілі та інших шкірних хвороб. Після такої ванни добре і спокійно спиться. Заражені місця обкурюють димом з шишкоягід і стебел, які тліють на гарячому вугіллі.
Сосна лісова - Pinus silvestris L.
Родина соснові - Pinaceae
Як виглядає? Хвойне вічнозелене дерево 20-40 м заввишки. Крона його округла. Кора світла, червоно-бура, злущується тонкими шарами. Листки розміщені (глиця - чати-на) по 2 на верхівках скорочених пагонів 5-7 см завдовжки, си30-зелені, з помітними блакитно-білими смужками і зубчатим краєм. Квітки двостатеві, однодомні. Чоловічі зібрані в одну колосовидну волоть, насінні ж - поодинокі, або по 2- З на загнутих до низу ніжках, овально-конічні шишки. Зрілі шишки - матові, суцільні, щитки лусок майже ромбічні з 4-6 гранями. Насіння чорне з крилом, яке втричі довше за нього. Цвіте у червні.
Де росте? На Поліссі, в північній та південній частині Лісостепу і північній частині Степу, на піщаних грунтах рік Тясьмина, Росі, Псла, Ворскли, Сіверського Дінця, Оскола, Айдару, Красної, Самари, переважно на піщаних і супіщаних грунтах. Найцінніша її різновидність - карликова (так званий жерєп -Pinus montana L.), росте в Карпатах (Чорногора, Горгани, Чивчинські гори).
Що й коли збирають? Пагони і смолу (живицю), протягом усього літа (бруньки і пагони найкраще збирати в лютому - березні). Особливо ціняться пагони карликової сосни (жере-пу) - криволісся.
Коли застосовують? При цинзі як вітамінний напій: із свіжих зібраних гілок сосни обдирають глицю, промивають її холодною водою і ріжуть на січку. 4 склянки такої січки заливають 2,25 склянки холодної води, туди додають 2 чайні ложки розбавленої соляної кислоти і ставлять у темне місце на 2-3 дні; потім відціджують і п'ють по 1 склянці на день.
Через те, що в бруньках е летка олія, вітаміни В2, К і каротин, фітонциди тощо, відвар, напар і настій соснових бруньок вживають як відхаркувальний, протигнильний, дезинфікуючий і сечогінний засіб (діє скипидар, в якому е терпени - пінен, лімонен, борнеол, борнілацетат та інші, гірка речовина пініпікрін).
Застосовують у вигляді відвару. Віл води варять 5- 7 хвилин 30 г бруньок і відвар випивають протягом дня за З рази: при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, хронічному бронхіті, при каменях і піску в нирках і сечовому міхурі, подагрі.
У вигляді чаю готують так. 1 столову ложку суміші (порівну) соснових бруньок, квіток алтеї і квіток дивини кип'ятять хвилину в 2 склянках води, настоюють
Loading...

 
 

Цікаве