WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Хвороба холера - Реферат

Хвороба холера - Реферат

типу), впливають на фермент аденілциклазу, що міститься в поверхневих шарах клітин епітелію слизової оболонки тонкої кишки, у їх цитоплазматичній мембрані, на мукої-дні речовини, що знаходяться в міжклітинних просторах.
Відповідно до викладеного вище головною рисою патогенезу холери варто вважати те, що цьому захворюванню не властиві запальні зміни слизо-вої оболонки тонкого кишечнику, як це вважалося донедавна. Фактичнопід впливом холерогена, як це описано вище, у результаті ферментативного процесу відбувається посилене виведення води і мінеральних солей у вигляді характерного для важких форм холери рисового відвару.
Вважається, що ця картина ураження слизової оболонки тонкого ки-шечнику, що гостро розвивається, є наслідком токсичних ушкоджень. Багато інших сторін патогенезу холери також можуть бути пов'язані із проявами токсичної природи хвороби.
Інкубаційний період холери триває в середньому 2-3 дні, а іноді від 1 до 5 днів. Якщо хворий, що знаходиться в інкубаційному періоді, приймав у осередку антибіотики з приводу контакту з іншим хворим чи з метою масо-вої экспрес-хіміопрофілактики, інкубаційний період може тривати, очевидно, до 9-10 днів і навіть більше.
Керуючись показниками порушення водно-соляного обміну і ступеня його зневоднювання, у даний час розрізняють наступні клінічні форми холе-ри:
1) важку форму, що супроводжується значними розладами водно-електролітного балансу, здатністю до розвитку колапсу і можливіс-тю переходу до стану алгіда, наявністю рясного водяного стула ти-пу рисового відвару;
2) середньо важку, що характеризується помірно вираженим зневод-нюванням організму і прискореним розрідженим стулом;
3) легку, а також надлегку, стерті форми, що супроводжуються дуже незначними проявами зневоднювання організму хворого.
Іноді виділяють ще одну форму холери - блискавичну, яка розвиваєть-ся винятково гостро і спричиняє загибель хворого.
У хворих холерою, особливо в хворих з її важким перебігом, можли-вий розвиток таких небезпечних для життя станів, як інфекційно-токсичний і гіповолемічний шок, судинний колапс. У пізній термін від початку хвороби (з 6-9-го дня) можливі важкі ураження нирок, пов'язані з токсичними й ауто-алергічними процесами.
Для розпізнавання хвороби необхідне насамперед ретельне виявлення усіх епідеміологічних даних, що свідчать про можливе зараження холерою, уточнення анамнезу, оцінка головних клінічних симптомів і синдромів у їх-ньому розвитку, а також проведення диференційного діагнозу і бактеріоло-гічних досліджень випорожнень хворого.
До теперішнього часу розроблений ряд методів лабораторних дослі-джень, що дозволяють уточнити діагноз холери. Ці методи можуть бути ро-зділені на:
а) класичні методи, що забезпечують можливість не тільки виділення, але і ретельного вивчення штамів холерних вібріонів;
б) прискорені, у тому числі спрощені методи дослідження, що дають можливість одержання попередніх відповідей чи експрес-діагностики.
Слідом за доставкою хворого холерою в інфекційний шпиталь має бу-ти розпочато його лікування, яке проводять з урахуванням конкретної кліні-чної форми і важкість перебігу хвороби. У хворих із середньо важкою фор-мою хвороби, а також у хворих, що знаходяться у стані алгіду, необхідно насамперед прагнути до того, щоб по можливості швидше відновити норма-льний водно-соляний обмін, заповнити втрати води й електролітів з організ-му, усунути стан метаболічного ацидозу. Розв'язання цієї задачі досягається проведенням замісної терапії - тривалим внутрішньовенним краплинним уведенням великих обсягів спеціально приготовлених соляних розчинів. Це лікування забезпечує регідрацію (нормалізацію водно-соляної рівноваги), усунення метаболічного ацидозу, розладів кисневого постачання тканин. Та-ке лікування поліпшує гемодинаміку та діяльність серцево-судинної системи, сприяє припиненню поносу і блювоти.
Ранній початок комплексної терапії, енергійне її проведення дозволяє розраховувати на видужання практично усіх хворих холерою. Серйозну не-безпеку для життя представляє розвиток таких грізних станів, як інфекційно-токсичний і гіповолемічний шок.
У профілактиці холери особливо важливе суворе виконання санітарно-гігієнічних вимог по забезпеченню правильного водопостачання, каналізації й очищення населених місць, а також санітарна охорона державних кордо-нів. З моменту прояву в даній місцевості хоча б одиничних випадків захво-рювання холерою необхідно ретельно виявляти хворих та підозрюваних на захворювання холерою, проводити їхню обов'язкову госпіталізацію та ліку-вання. Суворе дотримання викладених вище правил ізоляції хворих холе-рою та контактуючих з ними осіб, систематичне проведення дезинфекції в ін-фекційних (холерних) і "провізорних" шпиталях, а також в ізоляторах є од-нією з мір профілактики. Дуже важливу роль у профілактиці холери відіграє ретельне виконання всім населенням вимог особистої гігієни. Карантин вста-новлюють у тих чи інших місцевостях при наявності особливих умов, що сприяють поширенню холери.
Здійснення специфічної профілактики (щеплення) має допоміжне зна-чення; у даний час для імунізації використовується анатоксин, приготовле-ний з холерогена. Попередні дані випробування цього препарату показали імунологічну та протиепідемічну ефективність.
Великої уваги заслуговує бактеріологічне дослідження на холерних ві-бріонів закритих і проточних водойм, рік і водоймищ у місцевостях, де ви-явилися випадки захворювання холерою, та проведення відповідних протие-підемічних заходів.
Заходи для попередження поширення інфекції від вібріононосіїв, ви-порожнення яких можуть інфікувати воду і харчові продукти, здобувають особливе значення в осередках захворювання холерою. Необхідне своєчасне виявлення вібріононосіїв в осередках захворювань, які з'явилися раніше чи тривають; це робиться за допомогою повторних бактеріологічних обстежень жителів даного населеного пункту й у першу чергу декретованих професій-них груп (виконується в теплий пору року). Проводиться повний курс ліку-вання вібріононосіїв антибіотиками (тетрациклін), здійснюються звичайні за-побіжні заходи, які застосовуються у відношенні бактеріоносіїв кишкових інфекцій (наприклад, черевнотифозних бактеріоносіїв). Особливої уваги ви-магає виявлення вібріононосіїв серед осіб, що працюють у харчовій промис-ловості, на підприємствах суспільного харчування й інших декретованих осіб, яких усувають від виконання своєї професійної роботи з повторним ба-ктеріологічним дослідженням відповідно до діючих правил.
Loading...

 
 

Цікаве