WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Хвороба холера - Реферат

Хвороба холера - Реферат

Міністерство освіти УкраїниДонецький національний університет
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
"ХОЛЕРА"
студента І курсу
історичного факультету
спеціальності "Історія (у/в)"
Циплакова Сергія
Донецьк , 2000
Холера - особливе інфекційне захворювання, викликане холерними ві-бріонами й їхніми токсинами, що проникають через рот у травний тракт здорової сприйнятливої людини. Хвороба супроводжується підвищеною проникністю клітинних мембран епітелію слизової оболонки тонких кишок для води і мінеральних солей, протікає при рясному виділенні їх з організму з дуже рідкими випорожненнями, а так само блювотними масами, характе-ризується зневоднюванням, розладами водно-електролітного балансу, гемо-динаміки і функції нирок.
В даний час доведено, що холера може викликатися холерними вібріо-нами наступних біотипів:
а) класичним холерним вібріоном (V.comma), відкритим у 1833 р. Р. Кохом;
б) вібріоном Ель-Тор ( V. cholerae EL-Tor).
За своєю будовою вібріони обох типів зовсім однакові, але мають різ-ну здатність лизируватися бактеріофагами. Вібріони даних біотипів є грам-негативними паличками, представляють злегка вигнуті чи комоподібні бак-терії циліндричної форми, що мають на одному зі своїх кінців джгутик і вна-слідок цього здійснюють дуже активні поступальні рухи. Тіло мікроба міс-тить соматичний О-антиген, а джгутик - Н-антиген. Холерні вібріони добре ростуть на штучних живильних середовищах, що мають лужну реакцію. Класичний вібріон і вібріон Ель-Тор поділяють на два сірологічних типи: Огава і Інаба. Холерні вібріони утворюють токсини трьох типів, серед яких найбільше значення в патогенезі має холероген. Дійсні холерні вібріони аг-лютинують О-сироваткою.
Лужна реакція середовища, у якій знаходяться холерні вібріони, спри-яє їх існуванню і розмноженню. У кислотному середовищі вібріони швидко гинуть. Дезінфікуючі речовини діють на них згубно. За певних умов у зовні-шнім середовищі вони тривалий час зберігають свою життєздатність, напри-клад, якщо вони знаходяться у воді. Однак холерні вібріони легко гинуть під дією високої температури і прямих сонячних променів.
Роль основних джерел інфекції при захворюваннях холерою грають хворі, що знаходяться в гострому періоді прояву цієї інфекції, особливо особи, що страждають алгідною формою, а також реконвалісценти в перші 4-5 днів пі-сля затухання основних симптомів захворювання. Хворі алгідною формою холери виділяють з рідкими випорожненнями і блювотними масами (в обох випадках - типу рисового відвару) величезну кількість вібріонів.
У хворих стертими, атипічними клінічними формами, а також в осіб, що зна-ходилися в контакті з хворими і стали тимчасовими (транзиторними) носія-ми, холерні вібріони виділяються в значно менших кількостях, ніж при алгі-дній формі холери, хоча і ці особи мають певне епідеміологічне значення. Вібріононосіння може продовжуватися до 1-1,5 міс. і навіть значно більше. Необхідно ретельно виявляти усі випадки захворювання холерою, вчасно ізолювати хворих, проводячи повний комплекс протиепідемічних заходів, а в інфекційних шпиталях, куди вони госпіталізовані, робити надійну дезинфе-кцію їхніх виділень перед спуском у загальну каналізацію.
При появі випадків захворювання холерою в даному населеному пунк-ті створюються надзвичайні протиепідемічні комісії і штаб епідемічного осе-редку, наділені відповідними повноваженнями і координуючі усю роботу по боротьбі з поширенням інфекції.
Виявлених хворих із клінічно вираженими формами холери поміщають в інфекційний (холерний) шпиталь, який повинен обслуговувати добре підго-товлений медичний персонал. Видужуючих після перенесеної холери варто розміщати окремо від хворих, що знаходяться в гострому періоді захворю-вання.
Для виявлення хворих холерою серед осіб, що мають клінічні ознаки, які викликають тією чи іншою мірою підозри на можливість їхнього захво-рювання холерою, служать "провізорні" спеціальні ізолятори чи шпиталі; це дає можливість не тільки вчасно виявити хворих холерою, але і приступи-ти до їхнього можливо більш раннього лікування на місці чи з переведенням до інфекційного шпиталю.
Система "провізорних" шпиталів дозволяє не тільки вести клінічне спостереження за особами, що знаходилися в осередку інфекції, але також проводити їхнє ретельне бактеріологічне обстеження, виявляючи тим самим навіть найбільш стерті форми хвороби і вібріононосіння. Режим роботи в "провізорних" шпиталях такий самий, як і в холерних.
В осередках, де виявлені випадки захворювання холерою, необхідно проводити спостереження за практично здоровими особами, що тією чи ін-шою мірою піддавалися небезпеці зараження. Таких осіб поміщають на 6 днів в обсерватор для клінічного та бактеріологічного спостереження, що ві-дповідає максимальній тривалості інкубаційного періоду холери. Після за-кінчення цього терміну при відсутності клінічних симптомів кишкового за-хворювання, а також з одержанням повторних негативних результатів посіву випорожнень осіб, що залишилися здоровими, виписують з обсерватора.
Зараження холерою відбувається в результаті проникнення холерних вібріонів через рот переважно з інфікованою непрокип'яченою чи нехлоро-ваною водою або через брудні руки при забрудненні їх фекаліями, що міс-тять живих вібріонів. Значно меншу роль у поширенні холери грають за-бруднені цими фекаліями молоко й інші харчові продукти. Мають значення і такі фактори, як сезон року (липень-вересень для країн з помірним кліматом при занесенні в них інфекції), температура зовнішнього середовища, у тому числі води в різних, головним чином закритих водоймах . Щодо епідеміоло-гічного значення хворих зі стертими та надлегкими формами холери варто враховувати, що в осередку захворювань, який продовжує функціонувати, та вже сформованому ці особи можуть складати значно більш великий кон-тингент, ніж число хворих з вираженими симптомами захворювання. Холера може або зустрічатися у вигляді окремих (спорадичних) випадків, або ви-кликати епідемічні спалахи. При масовому поширенні захворювань холерою розрізняють наступні типи епідемій: водяні, контактно-побутові, харчові і змішані.
Проникнувши через рот в організм людини, що заразилася, холерні вібріони піддаються шкідливому для них впливу кислого вмісту шлунка, причому частина з них при цьому гине, а інші надходять у дванадцятипалу, а потім і в тонку кишки, де відбувається їхнє розмноження й одночасне з цим відмирання. Токсичні речовини, що вивільняються з мікробних клітин (хо-лерних вібріонів), зокрема холероген (токсин другого
Loading...

 
 

Цікаве