WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Симетрія тіла. Розвиток і розмноження тваринних організмів - Реферат

Симетрія тіла. Розвиток і розмноження тваринних організмів - Реферат

життязаселяли нові види, більше пристосовані до них. А з часом відбувався бурхливий розвиток нових угруповань.
Історія життя на Землі охоплює п'ять ер: архейську (почалася 3,8 млрд. років тому, тривала 1,3 млрд. років), протерозойську (почалася 2,5 млрд. років тому, тривала 1,9 млрд. років), палеозойську (почалася 600 млн. років тому, тривала 350 млн. років), мезозойську (почалася 250 млн. років тому, тривала 180 млн. років) та кайнозойську (розпочалася 70 млн. років тому, триває і досі). У свою чергу, кожну еру поділяють на менш тривалі проміжки - періоди.
В архейську еру сформувалися океани та суходіл. У цей час виникло життя: з'явилися морські прокаріоти - бактерії та ціанобактерії.
У протерозойську еру з'явилися еукаріоти (ядерні організми): рослини, гриби, тварини. З колоніальних джгутикових (найпростіші) розвинулися багатоклітинні тварини. Зокрема, наприкінці ери з'явилися кишковопорожнинні: поодинокі поліпи і медузи з променевою симетрією, а також червоподібні організми з двобічною симетрією, серед яких були несегментовані й сегментовані види. Життя існувало виключно на мілководдях океанів.
Впродовж палеозойської ери виникли всі типи та більшість класів тварин, життя опанувало не тільки водойми, а й суходіл. Тоді ж виникло багато груп тварин, які мали скелет або захисні черепашки (зокрема, членистоногі та молюски), а також перші хордові, які нагадували сучасних ланцетників. Дещо згодом з'явилися перші безщелепні хребетні, або щиткові. Вони мали внутрішній хрящовий скелет, обтічну рибоподібну форму тіла і непарні плавці, їхнє тіло було вкрите кістковими лусками, які могли зростатися між собою в кісткові захисні щитки. Тоді ж утворилися постійні прісні водойми, які з часом заселили живі організми.
Згодом від деяких безщелепних утворилися перші морські риби. У них передні зяберні дуги перетворилися на щелепи, що слугували для захоплення здобичі, а з кісткових лусок розвинулися зуби. У риб сформувалися парні (грудні й черевні) плавці та відповідні пояси кінцівок, до яких прикріплюються м'язи, які рухають парні плавці. По берегах прісних водойм сформувалися перші наземні угруповання організмів. Вони складалися переважно з вищих спорових рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів). З тварин на той час суходіл заселили кільчасті черви, скорпіони, кліщі й павуки.
Прісні водойми палеозойської ери були завалені рештками рослин, що розкладалися, тому кисню в них було обмаль. Як пристосування до таких умов життя в певних груп риб (кистеперих та дводишних) утворилися додаткові органи дихання - плавальний міхур і легені. Деякі кистепері у пошуках здобичі перейшли до мешкання у вологих навколоводних наземних екосистемах. Саме кистепері дали початок першим наземним хребетним тваринам - земноводним.
Важливі події відбувалися протягом кам'яновугільного періоду (друга половина палеозойської ери). Це був один з найтепліших періодів в історії Землі. Внаслідок опускання суходолу утворилося багато мілководних морів, а неоглядні рівнини були вкриті заболоченими лісами, в яких росли різні вищі спорові рослини. На суходолі мешкали різноманітні земноводні, від яких походять перші плазуни. Одні з них стали предками сучасних рядів плазунів, інші - звіроподібні - згодом дали початок першим ссавцям. У кам'яновугільний період з'являються і комахи. При цьому деякі бабки того часу сягали до 1 м у роз-масі крил.
Мезозойська ера характеризувалася пануванням у наземних екосистемах різноманітних плазунів і комах. У цю еру з'являються птахи і ссавці; на початку ери -черепахи, крокодили, лускаті (ящірки) та викопна група плазунів - динозаври. З часом динозаври досягли значного видового різноманіття і переважали в наземних угрупованнях протягом мезозойської ери. У морях мешкали схожі на дельфінів хижі іхтіозаври та плезіозаври з вкороченим тулубом, ластами замість ніг і довгою шиєю.
У звірозубих - особливої групи звіроподібних ящерів - зуби були диференційовані на різці, ікла та кутні, а ноги розташовані під тулубом, як і в ссавців. Вважають, що від звірозубих походять перші ссавці. Вони були невеликих розмірів (завдовжки до 10-15 см).
У середині мезозойської ери (юрський період), внаслідок пристосування до прохолодного клімату, тіло більшості плазунів було вкрите шерстю чи пір'ям. Вважають, що більшість динозаврів та літаючі ящери (птерозаври) були теплокровними. Викопні плазуни - безпосередні предки сучасних птахів - невідомі. Але, на думку вчених, птахи походять від вкритих пір'ям плазунів, в яких передні кінцівки перетворилися на крила та виникли й інші пристосування до польоту. Так, птахів нагадує археоптерикс, який міг планерувати з гілки на гілку.
Завершальний період мезозойської ери - крейдяний - дістав свою назву завдяки інтенсивному відкладенню крейди. Ці поклади утворилися з безлічі черепашок форамініфер, які мешкали в морях того періоду. В середині періоду з'явилися покритонасінні рослини, багато з яких запилювали комахи. Саме це і спричинило бурхливий розвиток цих тварин, а також рослиноїдних безхребетних і хребетних тварин. Наприкінці періоду суходіл значно опустився, а клімат потеплішав і став досить вологим. Це спричинило руйнування пристосованих до посушливих умов екосистем. Разом з ними зникли динозаври, птерозаври, різноманітні ссавці, комахи тощо. В цей час з'явилися сумчасті й плацентарні ссавці (комахоїдні, рукокрилі й примати), а також птахи.
Ця ера - час розквіту покритонасінних рослин, ссавців (мал. 304), птахів, комах і молюсків. Клімат початку ери був одним з найтепліших в історії Землі. На суходолі переважали вологі ліси з покритонасінних. У цей час з'явилася більшість сучасних рядів птахів, гризуни, китоподібні та декілька інших рядів ссавців, які згодом дали початок хижим, ластоногим, парно- й непарнокопитним. Поступово клімат планети ставав суворішим і встановилася природна зональність суходолу, яка нагадувала сучасну. Значні степові простори зумовили бурхливий розвиток різноманітних копит-них, хижих та інших груп ссавців.
Завершальний період кайнозойської ери - антропогеновий - почався приблизно 2 млн. років тому й триває дотепер. У ньому відбулося значне похолодання, яке супроводжувалося значними зледеніннями. Навколо льодовиків формувалася своєрідна "льодовикова фауна", до складу якої входили вимерлі нині мамонт, або мамут, шерстистий носоріг, велетенський олень, печерний ведмідь та інші тварини. Потім настав період потепління, внаслідок якого площа льодовиків скоротилася до сучасної. Такі зміни клімату зумовили і зміни в живій природі, наслідком яких стало формування сучасних флори і фауни. Головна подія сучасного антропогенового періоду - поява людини і становлення людського суспільства.
Список літератури:
1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова "Хрестоматія із зоології".
2. Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина "Уроки зоологии".
3. Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. "Зоологія".
4. О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова "Зоологія для школярів та абітурієнтів".
Loading...

 
 

Цікаве