WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Характеристика риб річки Уж - Курсова робота

Характеристика риб річки Уж - Курсова робота

Для відлову риб спінінгом використовували телескопічний спінінг довжиною 2,5 м, волосінь діаметром 0,20-0,30 мм, гачки № 4-6; донні грузила вагою 15-20 г і дзвіночок у якості сигналізатора. Цим методом відлов проводили біля самого дна. Насадки: дощові черв'яки, плоди вишні, мамалига і живець. Живець насаджували на два гачки: один за губи, інший – за хвіст. Відловлювали цим методом головня, окуня, йоржа, марену, підуста.

Відлов проводили також сачком, для того щоб зловити голянів і гальців, які на ввудочку майже не ловляться.

Спійману рибу фіксували в 4 % формаліні.

Велику допомогу у визначенні риб нам надали визначники: І.І. Колюшев /1949/, Е.А. Веселов /1977/. В курсовій були використані фотографії О. Štěpnek і B. Istvan.

4.ОГЛЯД ІХТІОФАУНИ РІЧКИ УЖ.

Згідно даних Е.К.Власової (1948-1954) в водоймах Закарпатської області водиться 45 видів риб, які відносяться до 11 родин. Згідно тих же даних в р. Уж водяться наступні види риб (табл.1).

Вид

Течія річки Уж

Українська назва

Латинська назва

1.

Мінога угорська

Lampetra danphordi

Верхня, середня

2.

Стерлядь

Acipenser ruthenus

середня

3.

Форель струмкова

Salmo trutta L. morpha fario

верхня

4.

Харіус

Thymallus thymallus

верхня

5.

Щука

Esox lucius

нижня

6.

Ялець

Leuciscus leuciscus

середня

7.

Головень

Leuciscus cephalus

середня

8.

Голян

Phoxinus phoxinus

верхня, середня, нижня

9.

Плітка

Rutilus rutilus

нижня

10.

Червонопірка

Scardinius erythrophtalmus

нижня

11.

Жерех

Aspius aspius

нижня

12.

Верховодка

Alburnus alburnus

середня, нижня

13.

Бистрянка

Alburnoides bipunctatus

верхня, середня, нижня

14.

Лящ

Abramis brama

нижня

15.

Білоглазка

A. sapa

нижня

16.

Густера

Blicca bioerkha

нижня

17.

Рибець

Vimba vimba

середня

18.

Чехонь

Pelecus cultratus

середня, нижня

19.

Лин

Tinca tinca

нижня

20.

Підуст

Chondrostoma nasus

середня, нижня

21.

Вусач (марена)

Barbus barbus

середня, нижня

22.

Марена карпатська

B. meridionalis petenyi

середня, нижня

23.

Піскар

Gobio gobio

середня, нижня

24.

Гірчак

Rodeus sericeus amarus

середня, нижня

25.

Карась

Carassius carassius

нижня

26.

Сазан

Cyprinus carpio

нижня

27.

Слиж

Nemachilus barbatulus

верхня, середня, нижня

28.

Щипівка

Cobitis taenia

нижня

29.

Щ. гірська

C. montana

середня

30.

В'юн

Misgurnus fassilis

нижня

31.

Сом

Silurus glanis

нижня

32.

Минь

Lota lota

верхня, середня, нижня

33.

Окунь

Perca fluviatilis

нижня

34.

Судак

Lucioperca lucioperca

нижня

35.

Йорж

Acerina ceruna

нижня

36.

Й. смугастий

A. sehraetser

нижня

37.

Чіп великий

Aspro zingel

нижня

38.

Чіп малий

A. streber

середня

39.

Бичок

Cottus gobio

середня, нижня

40.

Барвистоногий бабець - головач

C. poecilopus

верхня, середня

КЛАСС КРУГЛОРОТІ (Cyclostomata)

Родина міногові (Petromyzonidae)

ВЕНГЕРСЬКА МІНОГА – Lampetra danphordi (Regan).

Зустрічається майже на всій протяжній протяжності гірських річок: в багатьох струмках області , відсутня в рівнинній частині річок. Живе на ділянках річок і струмків з швидкою течією, холодною і чистою водою і кам'яним дном. Абсолютна довжина в середньому складає 22 см (18,5-26,5) за Власовою Е.К. По своїй екології венгерська мінога займає проміжне положення між непаразитичними міногами і типовими паразитичними міногами. Після метаморфоза вона живиться паразитуючи на різних видах риб, однак не здійснює віддалених нерестових міграцій, подібно непаразитичним міногам. Все життя цієї міноги проходить в річках, де вона нереститься і живе, як на стадії личинки, так і після метаморфозу.

В Закарпатті міногу не ловлять і не використовують в їжу, оскільки вважають її неїстівною.

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (Osteichtyes)

Родина Осетрові (Acipenseridae)

СТЕРЛЯДЬ – Acipenser ruthenus (Linne).

Місця де зустрічається - це глибокі ями з піщаним, глинистим дном або дном з дрібною галбкою, де вони знаходять личинок комах, якими живляться.

Це надзвичайно цінна риба. Зустрічається рідко. В річці Уж відловлювалася В. С. Костомаровим в р-ні Перечина і Е.К Власовою в грудні 1953 р. Біля с. Ворочево.

Довжина досягає 1 м. Частіше зустрічається від 30 до 50 см і вагою від 1 до 3 кг. Довжина екземплярів зібраних Е.К Власовою досягали довжини 41-48 см.

Родина лососеві (Salmonidae)

СТРУМКОВА ФОРЕЛЬ – Salmlo Trutta morpha fario (Linne).

Воlиться в всіх гірських річках і струмках піднімається високо проти течії. За даними Е.К. велика кількістm форелі зустрічається в лівій притоці річки Уж – р. Тур'ї. Живе за перекатами з навислими над водою гілками дерев.

Живиться комахами, які падають з навислих над водою дерев, їхніми личинками, рачками, молюсками, крупні форелі можуть живитися дрібною рибою (голян, бички) і пуголовками жаб. За Власовою струмкова форель живиться: дорослі комахи, жуки, стрекози, мухи і т.п. – 20 %; бокоплави – 13,4 %; веснянки і одноденки – 13 %; молюски – 2,2 % і інше 0,4 %.Абсолютна плодючість самок при масі тіла 84,8 г і довжині тіла 17,4 см складає 1648 ікринок, розміром 2-2,5 мм (Власова). Крім струмкової форелі в річці Уж рідко зустрічається завезена з Пн. Америки райдужна форель – Salmo irrideus Gibbons.

Ловлять форель вудочкою, спінінгом і руками з-під каміння.

Родина В'юнові (Cobitidae)

ЩИПІВКА – Сobitis taenia (Linne).

Дрібні (до 13 см) рибки з сильно стиснутим з боків тілом. Луска дуже дрібна, не помітна простим оком. Над оком знаходиться висувний двохроздільний кістяний шип. Забарвлення тіла барвисте. Основний колір світло-жовтий, з двома рядами темних плям по бокам і рядом круглуватих крупних плям на хребті. В основі хвоста з кожного боку знаходиться кругла чорна пляма. Спосіб життя донний. Населяє середню та нижню течію річки. Зустрічається в струмках. Тримається місць з тихою течією, піщаним або мулистим дном.

ЩИПІВКА ГІРСЬКА – Cobitis aurata (Filippi).

По зовнішньому вигляду схожа на звичайну щипівку, але відрізняється від неї більш яскравим забарвленням, трохи меншою величиною (до 10 см) і наявністю шкіряного кіля позаду спинного плавця. Зустрічається в передній і верхній течії річки. На відміну від звичайної щипівки тримається кам'янистого дна. В 1948 році після спаду паводкової води добуто на березі Ужа в районі Ужгорода (ботанічний сад університету) 20 щипівок гірських довжиною від 0,6 до 8,2 см. (Власова).

Loading...

 
 

Цікаве