WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Технологія проведення метеорологічних спостережень за погодою на аеродромі Київ (Жуляни) - Курсова робота

Технологія проведення метеорологічних спостережень за погодою на аеродромі Київ (Жуляни) - Курсова робота

Примітка: після отримання інформації про сигнал „Тривога" на аеродромі Святошин, технік-метеоролог проводить позачерговий випуск кулі-пілота. При обробці даних кулепілотних спостережень технік-метеоролог зазначає „Ш/п по ТРЕВОГЕ Святошин" та передає визначені дані вітру на висотах по телефону ГОА Святошин.

4.1.4 Команда „Режим автоматической передачи"

Команда „Режим автоматической передачи" відкриває вікно „Настройка интервалов передачи метеосводок". Вікно поділене на 2 поля: поле „Режим передачи местных регулярных сводок" та поле „Режим передачи сводок". В полі „Режим передачи местных регулярных сводок" технік-метеоролог встановлює потрібний режим передачі зведень MET REPORT (30 або 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача с интервалом" технік-метеоролог встановить „відмітку" – зведення MET REPORT будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку" – зведення MET REPORT будуть передаватися вручну.

В полі „Режими передачи сводок" технік-метеоролог встановлює інтервал автоматичної передачі зведень METAR (30, 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача METAP в канал" технік-метеоролог встановить „відмітку" – зведення METAR будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку" – зведення METAR будуть передаватися вручну.

4.1.5 Команда „Шаропилотные наблюдения"

Призначена для роботи з даними кулепілотних спостережень. Команда відкриває вікно „Шаропилотные наблюдения". В цьому вікні вводяться дані в рядки, які відмічені синіми рисками. Місця, які помічені червоним кольором, заповнюються розрахованими величинами.

В верхній частині вікна „Шаропилотные наблюдения" знаходиться горизонтальне меню, яке містить два пункти: „Файл" та „Результаты". Нижче горизонтального меню знаходиться панель-інструментів, яка містить шість кнопок.

Вікно „Шаропилотные наблюдения" поділене на дві частини. Ліву частину вікна необхідно заповнити результатами кулепілотних спостережень у відповідності з формою КАЭ-1. Технік-метеоролог заповнює позиції, які виділені синім кольором. Введення результатів кулепілотних спостережень здійснюється за допомогою клавіатури.

Після введення результатів, технік-метеоролог вибирає рядок „Расчёт" в меню „Результаты", після чого в лівій частині вікна будуть відображатися результати розрахунку траєкторії руху кулепілота, в правій частині вікна будуть результати розрахунків для стандартних ізобаричних поверхонь.

Для запису результатів введення та розрахунків в архів, необхідно в меню „Файл" вибрати рядок "Сохранить".

Для виведення результатів на печать, необхідно в меню „Файл" вибрати рядок "Печать".

Перегляд траекторії руху кулепілота виконується при виборі рядку „Траекторія" в меню „Результати".

У випадку, якщо треба продивитися результати за попередні строки, а також при необхідності їх реагування, потрібно вибрати рядок „Архивний" в меню „Файл". При цьому на екран буде відкрите вікно „Архив"

У вікні необхідно встановити відповідний рік, місяць, день і строк та натиснути клавішу „Выбрать". Після чого у вікні будуть виведені результати за вибраний строк.

Рядок „Новый" в меню „Файл" використовується для підготовки пустого шаблону для введення результатів спостережень.

По закінченню роботи з додатком необхідно вибрати рядок „Выход" в меню „Файл".

4.2 Розділ „Просмотр данных"

4.2.1 Команда „Анализ архивных данных"

Команда „Анализ архивных данных" відкриває вікно „Отображение архивных данных", в якому містяться: графіки напрямку та швидкості вітру (з двома курсами), видимості (з двома курсами та середина ЗПС), висоти нижньої межі хмар (з двома курсами), атмосферного тиску, температури та вологості повітря.

4.2.2 Команда „Работа с АВ-6"

В верхній частині вікна знаходиться рядок заголовку „Журнал АВ-6". Нижче – рядок меню журналу АВ-6, який містить 7 пунктів. Далі – панель інструментів, яка складається з ряду кнопок-піктограм. Далі – область, яка називається робочою областю журналу АВ-6, в верхній частині якої – назви граф.

Дані вимірювань та ручного введення в строки передачі зведень MET REPORT та SPECIAL (відправлених автоматично або вручну) заносяться в журнал АВ-6 автоматично, дані в щоденнику погоди АВ-6 доповнюються техніком-метеорологом тільки відомостями про час початку та закінчення явищ погоди, про наявність додаткової інформації (зсув вітру, грози зі штормового кільця) та інші. Атмосферні явища, що вводяться вручну в нижній частині фонового вікна за допомогою „Таблицы явлений", заносяться в АВ-6 автоматично у вигляді символів. У тому випадку, якщо відсутній символ явища в АВ-6, його можна записати вручну за допомогою символьної таблиці - підказки, яка виводиться на екран. Для цього необхідно установити курсор миші на піктограмі „Показать символьную таблицу" та клацнути кнопкою. На екран вийде таблиця із символами атмосферних явищ. Встановити курсор на графі АВ-6 „Особые явления погоды" відповідного строку спостережень, вибрати вид явища та натиснути на кнопку „OK". Аналогічно записати інтенсивність явищ. Після доповнення даними слід натиснути на піктограму „Сохранить файл в архиве". Журнал АВ-6 складається зі сторінки A та сторінки В. Для перегляду архіву журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на піктограму „Открыть файл из архива", далі вибирає рік, дату, число місяця та натискає на кнопку „Выбрать". Для друку журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає на піктограму „Печатать текст", спочатку роздруковує сторінку А, потім сторінку В. Після закінчення роботи з журналом АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на кнопку „End".

Зміст граф журналу АВ-6

  • графа 1 – час спостережень – строки 00 та 30 хвилин кожної години, час складання спеціальних зведень та спостережень по запиту, при сигналі „Тривога", зміні курсу та коефіцієнту зчеплення, прогнозу на посадку, додаткової інформації;

  • графи 2,3 – вітер у землі, усереднені за 2 хв. значення напрямку та середньої швидкості вітру;

  • графа 4 – максимальна швидкість вітру (за 10 хвилин);

  • графи 5,6,7 та 8 - вітер на 100 м та 500 м (автоматично з вікна „Ручной ввод данных"), якщо дані вітру на 100 м відсутні автоматично в графу 5,6 заноситься скорочення "ПРОГН";

  • графа 9 – видимість (при ручному введені значень видимості, визначеної візуально, заноситься автоматично із нижньої частини фонового вікна; при інструментальному вимірювані видимості вказується осереднене за 1 хвилину мінімальне значення з трьох датчиків);

  • графа 10 – ступінь ОМІ (заноситься автоматично з текстового вікна „Огни" з нижньої частини фонового вікна);

  • графа 11 – дальність видимості на ЗПС з робочим курсом (осереднене значення за 1 хвилину);

  • графа 12 – явища поточної погоди, при наявності явищ вручну вказується час початку, та закінчення явищ (заноситься автоматично з текстового вікна „Явления погоды" з нижньої частини фонового вікна);

  • графа 13 – загальна кількість хмар та кількість хмар нижнього ярусу в октантах (дані заносятья автоматично з нижньої частини фонового вікна);

  • графа 14 – скорочені латинські назви всіх форм хмарності, також CB та TCU (заносяться з текстового вікна „Форма облаков" з нижньої частини фонового вікна);

  • графа 15 – висота хмар з робочим курсом з датчиків або визначена візуально;

  • графа 16 – температура повітря з десятими долями;

  • графа 17 – температура точки роси (°С) з десятими долями;

  • графа 18 – відносна вологість повітря (%);

  • графа 19 – абсолютна вологість;

  • графа 20 –тиск QFE в мм.рт.ст. (з урахуванням поправки на висоту порогу ЗПС та температуру повітря (ззовні) з робочим курсом);

  • графа 21 – барична тенденція за останні 3 години;

  • графа 22 – відомості про турбулентність,обледеніння (заносяться з вікна „Ручной ввод данных"), автоматично заносяться дані мінімальної (за 06.00) та максимальної температури повітря (за 18.00) з вікна "Расчёт температуры и осадков";

  • графа 23 – курс посадки (заноситься автоматично з текстового вікна „Курс" з нижньої частини фонового вікна);

  • графа 24– коефіцієнт зчеплення (заноситься автоматично з текстового вікна „Сцепление" з нижньої частини фонового вікна), зсув вітру, (дані заносяться із вікна „Ручной ввод данных");

  • графа 25 – прогноз на посадку (заноситься автоматично з текстового вікна „TREND" з нижньої частини фонового вікна).

  • графа 26 – штучні перешкоди закриті, м/з –„мачта на севере закрыта", ипз – „искусственные препятствия закрыты" (вказується автоматично із вікна „Ручной ввод данных"), другий рядок (знаменник) - дані висоти нижньої межі хмар неробочого курсу;

  • графа 27 – тиск QFE в гПа (з урахуванням висоти порогу ЗПС та температури повітря (ззовні)); другий рядок (знаменник) –тиск c БАРу в гПа;

  • графа 28 – тиск QNH в гПа; другий рядок (знаменник) – QFF в мм.рт.ст. – тиск, приведений до рівня моря по реальній атмосфері.

Loading...

 
 

Цікаве