WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Покритонасінні, або Квіткові як вищий етап еволюції наземних рослин - Курсова робота

Покритонасінні, або Квіткові як вищий етап еволюції наземних рослин - Курсова робота

6. Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання в кінці тексту. Оформити завдання у практикумі.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Тема: Вивчення характерних ознак класів покритонасінних рослин. Мета: навчитися визначати характерні ознаки представників класів Дводольні та Однодольні.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі, фіксовані або гербарні зразки різних видів дводольних та однодольних рослин, лупи, мікроскопи, препарувальний набір, таблиці, муляжі, визначники, картки для визначення.

Хід роботи:

1. Розгляньте запропоновані зразки рослин та їхнє насіння, при цьому зверніть увагу на:

а) кількість сім'ядоль у насінині;

б) тип кореневої системи;

в) характер жилкування листків;

г) належність до певної життєвої форми (дерева, кущі, напівкущі, трав'янисті рослини).

2. Ознайомтеся зі структурою та правилами роботи з визначниками або картками для визначення.

3. На підставі аналізу сукупності ознак досліджених рослин встановіть, до якого класу вони належать.

4. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

Квіткові рослини розмножуються різними способами: регенерують з відокремлених вегетативних частин (живців, листя, їх шматочків і ін.), утворюють дочірні особини з кореневищ, столонів, коренів, цибулин, бульб і подібних їм утворень, але головний і унікальний для цієї групи репродуктивний орган – квітка, будова якої, хоча і широко варіює, підкоряється єдиному для всіх видів принципу.

Запліднення і розвиток насіння Квіткових відбуваються усередині зав'язі, яку називають сім'ябрунькою.

Саме цій структурі квіткові рослини, звані також Покритонасінними, в основному і зобов'язані своїм еволюційним успіхом. Зародок усередині сім'я може знаходитися в стані спокою багато тижнів, місяців і навіть років: він захищений від зовнішніх дій насінною шкіркою і забезпечений запасом їжі; за сприятливих умов він почне рости, за рахунок внутрішніх резервів швидко збільшуючи в розмірах свої зачаткові структури, і перетвориться в проросток. Цей процес називається проростанням сім'я.

Розміри насіння у квіткових вельми різноманітні – від мікроскопічних у орхідей до величезних у кокосової пальми. Одна рослина може утворювати колосальні їх кількості: подорожник і пастуша сумка – більше п'яти тисяч в рік, полин звичайний (Artemisia vulgaris) – більше мільйона.

Деяке насіння їстівне, деякі отруйні, деякі настільки тверді, що їх не розрізати і ножем. Форма і забарвлення їх найрізноманітніша, вони бувають гладкими і зморшкуватими, липкими і волосистими.

Те, що насіння містить запас живильних речовин, широко використовується людиною. Пшеничну муку, касторову олію або, наприклад, цукор, що міститься в зернах солодкої кукурудзи, – все це ми одержуємо з ендосперму насіння.

В інших випадках запасні речовини знаходяться усередині самого зародка, в його м'ясистих їстівних сім'ядолях. Так, наприклад, йде справа у сої, арахісу, квасолі і гороху, насіння яких позбавлене ендосперму.

Найбільш складно влаштована частина квітки – товкач. Він складається з одного або декількох плодолистиків, на стінках яких знаходяться зачатки насіння – сім'ябруньки.

Сім'ябруньки зосереджені в нижній роздутій частині товкача, званою зав'яззю, а верхня його частина утворює більш-менш широкий і липкий "посадочний майданчик" для пилку – рильце. Часто воно підіймається над зав'яззю на стрижневидному стовпчику.

Потрапивши на рильце, пилкове зерно одержує з нього воду і живильні речовини і проростає пилковою трубкою, яка проникає в зав'язь і, зрештою, в сім'ябруньку. Там вона проривається і вивільняє дві чоловічі гамети. Одна з них зливається з яйцеклітиною, що знаходиться в сім'ябруньці – відбувається запліднення і виникає зигота, яка дає початок новій рослині. Із зиготи розвивається зародок, а з оточуючих його тканин запас живильних речовин для нього (у багатьох випадках це ендосперм) і захисна оболонка – сім'ябрунька перетворюється на сім'я.

Мета уроку. Сформувати в учнів поняття про загальні ознаки покритонасінних рослин та сучасну їхню класифікацію.

Основні поняття і терміни: Покритонасінні, Однодольні, Дводольні, Капустові, Бобові, Айстрові, Пасльонові, Селерові, Розові, Однодольні, Злакові, Лілієві, Цибулеві.

Обладнання: підручники, робочі зошити, гербарні зразки (стрижнева або мичкувата коренева система); натуральне наочне обладнання (буряк, морква); таблиці (видозміни коренів, стебел, види стебел за характером росту, стебла в поперечному розрізі, різноманітність листків); малюнки (евкаліпта, баобаба, ротангової пальми, кульбаби, росички).

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць, малюнків і гербарних зразків); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Висновки

Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин. Хлібні, круп'яні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин - все це покритонасінні. Вони постійно супроводжують нас у всіх кліматичних зонах, зростають у найрізноманітніших рослинних угрупованнях, в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді.

Серед квіткових рослин є організми, найбільші за розмірами не тільки серед рослинного, а й усього органічного світу. Вони можуть досягати 150 м заввишки (наприклад, евкаліпти з родини Миртових), мати стовбури завтовшки майже 20 м (як у баобаба з родини Баобабових) та стебла завдовжки 200 м і більше (як у ротангових пальм з родини Пальмових).

Зародок і ендосперм, розвиваючись, витісняють інші клітини зародкового мішка, які були в ньому до запліднення, і займають здебільшого весь насінний зачаток. Останній перетворюється в насінину, його покриви – в шкірку насінини, зав'язь – у плід, а її стінки – в оплодень. Звідси і виникла назва відділу Покритонасінні, оскільки в них насінина міститься всередині плоду.

В анатомічному відношенні квіткові рослини також є найбільш досконалими представниками рослинного світу. Вони складаються з багатьох тканин, які досягають найвищої складності організації та диференціації. Особливо характерними є наявність судин ксилеми.

Пануванню покритонасінних сприяло:

- Сильний розвиток кореневої системи.

- Велика площа, різноманітність за формою листків дозволяє ефективно здійснювати фотосинтез.

- Велика кількість поживних речовин що утворюються, дозволяє рослині швидко рости.

- Переважання спорофіта (безстатевого диплоїдного покоління), який може бути представлений різною життєвою формою – травою, кущем, деревом, ліаною (однорічною або багаторічною).

- Широкі адаптації квітки і плоду.

- Розмноження насінням.

- Розвиток насіння зумовлений появою маточки у квітці.

- Утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами.

- Подвійне запліднення.

- Різні типи судин в ефективній системі для транспорту води і поживних речовин.

- Утворення зав'язі, всередині якої знаходиться насінний зачаток, майбутня насінина.

- Насіння захищене (покрите) стінками плоду.

- Незалежність запліднення від водного середовища.

Список використаної літератури і джерел

  1. An update Angiosperm Phylogeny Group classification for orders and families flowering plants: APG III. // Botanical Journal Linnean Society; 2009 р.

  2. Вент Ф.; "В світі рослин"; Переклад з англ.. - Спічкіна І.І.; М., 1982 р.

  3. Верзилін М.М., Корсунська В.М.; "Загальна методика викладання біології"; М., 1976 р.

  4. Докладна кладограмма покритонасінневих на основі Системи APG III; 2010 р.

  5. Красилов В.О., Бугдаєва О.В., Маркевич В.З., Маслова Н.П.; "Проангіосперми і походження квіткових рослин"; М., 1994 р.

  6. "Квіткові рослини" - стаття з "Великої радянської енциклопедії"; 1988 р.

  7. "Квіткові рослини" - інформація на сайті "Енциклопедія життя" (EOL); 2009 р.

  8. Конюшко В.С. "Як підготувати урок біології"; Мінськ, 1988 р.

  9. Корчагіна В.О. "Біологія 6-7 класи"; Київ, 1989 р.

  10. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г.; "Біологія, 6 клас"; К., 2005 р.

  11. Тахтаджян А.Л. "Система и филогения цветковых растений"; М., 1966 р.

  12. Шипунов О.О. "Система квіткових рослин"; М., 1997 р.

  13. http://cvitka.com/

  14. uk.wikipedia.org

Додаток 1

Класифікація Покритонасінневих (Angiosperm taxonomy)

Loading...

 
 

Цікаве