WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Походження людини з сучасної точки зору - Реферат

Походження людини з сучасної точки зору - Реферат

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ З СУЧАСНОЇ ТОЧКИ ЗОРУЧетвертинний період називають ще антропогеновим (в перекладі - той, що народив людину). Здавна задумувалися люди над тим, як вони з'явилися на Землі. Мисливські племена вважали, що люди походять від тварин. Кожне плем'я мало свого предка: лева, ведмедя або вовка... Ці тварини вважалися святими. Полювати на них суворо заборонялося. Згідно світогляду давніх вавілонян, людину створив з глини бог Бел. Греки вважали творцем людей царя богів - Зевса. Давньогрецькі філософи намагалися пояснити появу людей па Землі більш земними причинами. Анаксімандр (610-546 pp. до н. е.) пояснював походження тварин і людей дією Сонця на мул і воду. Анаксагор (500-428 pp. до н. е.) вважав, що люди походять від риб. В середні віки вважали, що людину створив з глини бог "по своєму образу і подобію". Шведський учений Карл Лінной (1707-1778), хоч і вірив у божественне походження людини, проте в своїй систематиці об'єднав людину а людиноподібними мавпами. Професор московського університету Карл Францовнч Рульє (1814-1858) доводив, що спочатку на Землі з'явилися морські організми, які переселилися на береги водойм. Пізніше вони стали жити на суші. Людина, на його думку, походить від тварин. Французький дослідник Жорж Бюффон (1707-1788) підкреслював анатомічну подібність людини і тварини, Французький вчений Жан-Батіст Ламарк (1744-1829) у книжці "Філософія зоології", яка вийшла у 1809 p., тож відстоював думку, що людина б нащадком людиноподібних мавп.
Чарльз Дарвін (1809-1882) у книжці "Походження людини і статевий добір" проаналізував в світлі теорії природного добору проблему походження людини від тваринних предків. Щоб людина могла сформуватися, пише він, вона мусила звільнити руки. А найбільша сила людини в її розумовій діяльності, що врешті-решт привела людину до виготовлення кам'яного знаряддя. Фрідріх Енгельс пояснив причини звільнення рук у мавпоподібних предків людей і показав роль праці в формуванні людини. Теорію походження людини від мавпоподібних предків більша частина дослідників зустріла з обуренням. Потрібні були докази. І докази з'явилися. Голландський дослідник Ежен Дюбуа розкопав на Яві рештки пітекантропів - істот, які мали як людські, так і мавп'ячі ознаки, отже, вони являли собою перехідну стадію від мавп до людини. Професор медичного інституту Пекіна Девідсон Блек у 1927 p. знаходить рештки дуже схожого на пітекантропа скігаїїтропа. У 1907 p. в Німеччині було знайдено рештки європейського родича пітекантропа - гейдельберзької людини. У 1924 p. антрополог Раймонд Дарт знаходить у Південній Африці рештки австралопітека. І нарешті Л. Лікі і його син Р. Лікі у 1931 та 1961 pp. знайшли рештки найбільш давніх австралопітеків - зінджантропів, що населяли Південну Африку 2,5 мільйона років тому. Разом з рештками зінджантропів були знайдені кам'яні знаряддя з розколотої гальки та уламки кісток. Отже, зінджантропи користувалися знаряддям і полювали на дичи ну. В їх будові було ще багато мавп'ячого, та ходили вони вже на ногах, мали відносно великий мозок і подібні до людських зуби. Все це дало підставу дослідникам віднести зінджантропів до найбільш давніх людей. Як же проходив розвиток людини?
На початку палеогенового періоду деякі з комахоїдних ссавців пристосувалися до життя на деревах. Від них пішли напівмавпи, а від них в еоцені, в свою чергу,- вузьконосі та широконосі мавпи. В олігоценових лісах Африки жили невеличкі мавпи - пропліопітеки - предки міоценових дріопітеків, які широко розселилися в тропічних лісах Африки, Європи та Азії. На поверхні нижніх кутніх зубів дріопітеків було п'ять горбочків, як і в сучасних людиноподібних мавп. Само від дріопітеків, а може й від форм, подібних до них, походять усі сучасні людиноподібні мавпи. У кінці міоцену відбулося помітне похолодання. На місці тропічних лісів утворився степ і лісостеп. Деякі мавпи переселилися па південь, де продовжували рости густі тропічні ліси. Інші залишилися на місці і поступово пристосувалися до нових умов життя. Пересуваючись по землі, вони відвикали лазити по деревах. Не маючи можливості переносити здобич у порівняно слабких щелепах, вони переносили її у передніх лапах. Отже, пересувалися вони на задніх лапах, що врешті-решт привело до розпо ділу кінцівок па ноги і руки. Внаслідок ходіння на двох ногах, фігура людиноподібної мавпи поступово випрямля лася, руки стали коротшими, ноги, навпаки, довшими, мускулистими. Великий палець ноги поступово ставав тов стішим і присовувався ближче до інших пальців, що по легшувало ходіння по твердому грунту. При прямому ходінні випрямлялася шия. Велика паща стала меншою, бо не треба було вже нею розривати здо бич. Звільнена від ходіння і лазіння рука ставала все спритнішою. Нею вже можна було взяти камінь або пал ку - знаряддя. Із зменшенням площі лісів, менше стало і плодів, якими живилися людиноподібні мавпи. Отже, вони мусили шукати якусь іншу їжу. Людиноподібні мавпи почали полювати на тварин, ви користовуючи як зброю палиці, уламки кісток, каміння.
Оскільки людиноподібні мавпи були порівняно слабкими, вони об'єднувалися для полювання у групи, все більше спілкувалися. А це, в свою чергу, сприяло розвитку мозку. Змінюється форма голови: меншим стає обличчя, збільшується черепна коробка.
У нащадків дріопітеків - рамапітеків і кеніапітеків - зуби вже схожі на зуби людини, постава пристосована для ходіння на двох ногах; руки, порівняно з руками дріопітеків, короткі, їх зріст досягав 130 см. Вага-40 кг. Жили кеніапітеки у негустих лісах. Вживали рослинну їжу і м'ясо. Від кеніапітеків походять перші люди.
Перша людина на Землі - австралопітек (південна мавпа) з'явилася у ІІівденній Африці 2,5 млп. років тому. Черепи австралопітеків нагадують черепи шимпанзе: обличчя в них коротке. Тазові кістки нагадують тазові кістки людини. Ходили австралопітеки прямо, їхні зуби за своєю будовою майже не відрізняються від зубів людини. Це свідчить про то, що австралопітеки могли їсти досить тверду їжу. Мозок австралопітеків досягав 650 см3, що майже вдвічі менше від мозку людини, але
Loading...

 
 

Цікаве