WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Найбільш чисельні і рідкісні - Курсова робота

Найбільш чисельні і рідкісні - Курсова робота

З наземних хребетних космополітами є певні представники птахів і ссавців. З птахів величезний ареал мають деякі денні хижаки, зокрема справжні соколи, до яких належить сапсан, хоч чисельність їх невелика. Скопа - також справжній космополіт і теж мало чисельний птах. Живе він поблизу водойм, багатих на рибу. Його можна зустріти в Європі і Азії, Північній Африці і Північній Америці, в Австралії і на багатьох островах Тихого океану. Космополітами є також баклани.

Серед ссавців поширений в усьому світі сірий щур. Цьому великою мірою сприяла людина, завозячи, хоч і ненавмисно, цих шкідників у різні країни, де їх доти не було.

Повною протилежністю космополітам ендеміки, тобто тварини, що мешкають лише в одній якійсь зоогеографічній області або країні світу. Ареал ендеміків може бути великим - ціла область - і невеликим, іноді досить обмеженим - якесь озеро, річка або струмок, частина гірського району чи степу тощо, інакше кажучи, є ендеміки широкі і вузькі.

У кожній зоогеографічній області зустрічаються ендеміки, які надають фауні даної області певної своєрідності.

Так, для австралійської зоогеографічної області (Австралія, Тасманія, Нова Зеландія, Нова Гвінея, Полінезія) характерними є такі головні ендеміки, як качконіс, єхидна, різні види кенгуру, сумчастий ведмідь коала, вомбат та багато інших сумчастих (всього до 140 видів), ему, казуар, безкрилий птах ківі, папуги нестор, совиний, какаду, хвилясті папужки, лірохвіст, райські птахи, гатерія, австралійський крокодил, багато видів ящірок та аспідо-вих змій тощо (див. табл. І).

Ендеміками неотропічної області (Південна і Центральна Америка та Вест-Індійські острови) є такі відомі тварини, як броненосець, мурашкоїд, лінивець, з рукокрилих - родина вампірів, високогірні гризуни-цінні хутрові звірки шіншіли, з копитних - тапіри, гуанако, вікуньї, з приматів - широконосі мавпи; з птахів - нанду, тукани, гоацини, колібрі, величезні кондори і американські грифи та багато інших; з плазунів - ящірки ігуани, крокодили каймани, величезні удави, зокрема анаконда, слонові черепахи з Галапагоських островів тощо (див. табл. II).

Ефіопська область (африканський материк на південь від Сахари, південь Аравійського півострова, острів Мадагаскар) характеризується такими ендеміками, як африканський слон, жирафи, бегемоти, білий і чорний носороги, зебри, велика кількість антилоп, чепрачний і смугастий шакали, гієнові собаки, бурі і плямисті гієни, багато видів напівмавп, особливо з острова Мадагаскар, ендемічні роди вузьконосих мавп (павіани, мандрили, мартишки, гвереци), людиноподібні мавпи - горили і шимпанзе. З птахів тут мешкають африканський страус, птах-секретар - відомий знищувач змій, священий ібіс, кито-глави і молотоглави та багато інших, з плазунів - нільський і африканський вузькорилий крокодили, гігантські піто - ни яєчна змія, що живиться яйцями птахів, єгипетська кобра, плюючі кобри, надзвичайно небезпечні мамби та ін. (див. табл. III).

Для Східної, або Індо-Малайської області (Індія, Індокитай, південь Китаю, острови Шрі Ланка, Філіппіни, індонезійські, крім Гвінеї і Сулавесі) характерні такі ендеміки, як індійський слон, індійський, суматранський і яванський носороги, чепрачний тапір, величезний дикий бик гаур, малайський ведмідь, велика і мала панди (близькі родичі американських єнотів), багато видів макак, носаті мавпи, гібони, з людиноподібних-орангутанг.

Зубр

З птахів тут поширені дикі кури, яванські павичі, красені-фазани аргус, золотий, алмазний та ін.; з плазунів - болотний крокодил, гавіал, очкова і королівська кобри, бунгари, крайти тощо (див. табл. IV).

Голоарктична область з двома підобластями - пале-арктичною (Євразія і Північна Африка) та неоарктичною (Північна Америка і Гренландія) - має і спільних ендеміків, і властивих тільки окремим підобластям. До спільних належать: зайці, пищухи, бобри, байбаки, ховрахи, лемінги, білий і бурий ведмеді, песець, вовк, рижий лис, куниці, горностай, ласка, північний олень, лось, марал, з птахів - кайри, гагари, біла і тундрові куріпки, біла сова, деякі види гусей і качок та ін.

Лише в Палеарктиці зустрічаються звичайна білка, хохулі, соболь, барсук, кулан, кінь Пржевальського, косуля, антилопа сайгак, газелі джейран і дзерен, зубр, з птахів - чистуни, глухар, тетерів, рябчик, червоновола казарка, білий журавель (стерх), дрофа тощо (див. табл. V). Для Неоарктики характерні північноамериканський опосум, з гризунів-луковий собачка і кенгурові щури, дикобраз-голкошерст, степовий вовк-койот, скунс, вівцебик, снігова коза, вилоріг, бізон, з птахів - канадська казарка, американський журавель, білоголовий орлан, рубіногорлий колібрі та ін.

Дуже багато в обох підобластях вузьких ендеміків. Згадана вище червоновола казарка-красивий яскраво-забарвлений птах - живе тільки в Україні і гніздується в обмеженому районі тундри і лісотундри Західного Сибіру. Рідкісним став білий журавель-стерх, який мешкає лише в тундрах і лісотундрах Якутії. В озері Байкал живе велика кількість ендемічних форм; з ссавців - байкальська нерпа, з риб - глибоководна живородна голом'янка і байкальські бички, або широколобки, різні безхребетні тварини. Багаті ендеміками інші наші закриті водойми: Каспійське море, Аральське море, Ладозьке озеро та ін.

Відомими вузькими ендеміками є прометеева полівка, що живе на альпійських луках Головного Кавказького хребта, кавказький тетерук, поширений на дуже незначній території також в альпійському поясі цього самого хребта та Малого Кавказу на висоті 1500-3000 м над рівнем моря, кавказькі тури. Ендеміками Карпат є карпатська білка, карпатський тритон. З плазунів вузьким ендеміком Криму є кримський гекон (підвид середземноморського).

Вузькі ендеміки часто зустрічаються на островах, особливо віддалених від материків. Так, на Галапагоських островах живуть ящірки морські ігуани та наземні конолофи, слонові черепахи, з птахів - рідкісний вид галапагоського нелітаючого баклана та своєрідні дарвінові, або земляні в'юрки, відкриті Ч. Дарвіним під час його подорожі на кораблі "Бігль" (1831-1835). З галапагоських в'юрків великий інтерес становить деревний дятловий в'юрок: за допомогою кактусових голок або гілочок він виганяє з щілин дерева комах.

На острові Мадагаскар живуть дуже примітивні комахоїдні ссавці тенреки, або щетинисті їжаки, багато видів лемурів (напівмавп), 6 видів вівер - невеликих хижих тварин, більше 100 видів птахів, серед яких є ціла ендемічна родина - пастушкові куріпки. Більшість з відомих видів хамелеонів - це ендеміки Мадагаскару. Такі широко відомі ендемічні плазуни, як наземні гігантські черепахи - мешканці острова Альдабра (Мі-замбікська протока), а гігантські варани живуть на острові Комодо і сусідніх невеличких острівцях Зондського архіпелагу.

Ізоляція, в якій перебувають тварини на островах, сприяла збереженню стародавніх видів (гатерія, гігантські черепахи і варани, лемури, тенреки та ін). Такі стародавні форми, що збереглися від древніх епох, називають реліктами, або, образно говорячи, - це живі пам'ятки давно минулих епох. До реліктів належать усі живі викопні: наутілуси, латімерія, дводишні риби, черепахи, гатерія, качконіс, єхидна та ін.

У переважній більшості вузькі ендеміки, зокрема реліктові тварини, - рідкісні, часто зникаючі види, які для збереження потребують добре організованої охорони.

Loading...

 
 

Цікаве