WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Екологія та поведінка плазунів - Курсова робота

Екологія та поведінка плазунів - Курсова робота

Причини зміни чисельності: Антропогенна зміна ландшафту, безпосереднє знищення виду людьми.

Особливості біології: Активний з середини квітня по жовтень. Денна тварина. Веде напівдеревний (добре лазить по стовбурах і гілках), рідше - наземний спосіб життя. Сховища - у норах гризунів, тріщинах у землі, кам`яних розсипищах. Живиться яйцями, пташенятами та гризунами (розміром не більше ховраха). Статевозрілим стає на 3-му році життя. Шлюбний період у квітні - травні. Відкладає 10 - 12 яєць на поч. червня. Молодь з`являється у серпні - вересні. Не отруйний.

Розмноження у неволі: Є вдалі спроби розведення, у т. ч. в Україні.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в Чорноморському біосферному заповіднику. Доцільно створити заказник на мисі Казантіп (Крим).

Леопардовий полоз (Elaphe leopardina)

Таксономічна характеристика: Монотипний вид. Один з 50 видів роду; один з 4 видів роду у фауні України.

Статус: I категорія. Середземноморський релікт.

Поширення: Пд. Кримського п-ва (вiд Севастополя до масиву Карадаг). Ареал охоплює також пiвдень Апеннiнського п-ва, Балканський п-в. Малу Азiю.

Місця перебування: Кам`янисті схили, зарослі грабом східним та дубом пухнастим, переважно на висоті до 300 м над рівнем моря (зареєстрована знахідка на висоті 600 м), сухі яри із заростями шипшини, глоду, березкових.

Чисельність: Дуже рідкісний. Зустрічаються (і то не щороку) лише на заповідних ділянках. До кінця 40-х рр. 20 ст. полоз леопардовий був ще звичайним, з кін. 50-х рр. знахідки відмічалися щороку, а з 70-х рр.- раз на кілька років.

Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті будівництва, розорювання земель під сади та виноградники; безпосереднє знищення людиною; відлов для утримання у неволі любителями, низька плодючість, мала рухливість, депресія мишоподібних гризунів.

Особливості біології: Активний теплої пори року. Веде нічний спосіб життя. Сховища - у порожнинах під камінням, норах. Живиться гризунами, дрібними птахами, ящірками. Статевозрілим стає на 2-му році життя. Шлюбний період у травні. Відкладає 2 - 4 яйця (в липні - червні).

Розмноження у неволі: Практикується на аматорському рівні, зокрема, в Німеччині.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Червоної книги МСОП. Охороняється у природних заповідниках: Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Мис Мартьян. Доцільно створити розплідник для заселення на заповідних територіях Криму.

Звичайна мідянка (Coronellaaustriaca)

Таксономічна характеристика: Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України.

Статус: II категорія.

Поширення: По всiй тер. України. Ареал охоплює Європу, Малу Азiю, Кавказ i Пн. Iран.

Місця перебування: Сонячні галявини та узлісся листяних лісів (у Карпатах до 1380 м над рівнем моря), сухі схили ярів та балок з добре розвиненим трав`яним покривом, чагарником, виходи скельних порід у долинах річок, піщані дюни з ділянками лісу. Уникає сирих місць.

Чисельність: Незначна. Зустрічається спорадично. Найбільша кількість - 4 особини на 150 м - спостерігалася 1978 р. (під час маршрутного дослідження) біля виходів скельних порід у Закарпатті.

Причини зміни чисельності: Зменшення кормової бази внаслідок хімізації природного середовища та антропогенної зміни ландшафтів; безпосереднє знищення виду (мідянку помилково вважають отруйною).

Особливості біології: Активна з квітня по вересень. Денна тварина. Сховища - в щілинах і тріщинах у скелях, порожнинах під камінням, норах ящірок та гризунів. Живиться переважно ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Рухається досить повільно. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у травні. В серпні - вересні народжує 4 - 19 малят. Не отруйна.

Розмноження у неволі: Можливе.

Заходи охорони: Охороняється на багатьох заповідних територіях. Слід створити умови для збільшення чисельності основної поживи мідянки - ящірок на територіях, вилучених з господарської діяльності.

Степова східна гадюка (Viperaursunirenardi)

Таксономічна характеристика: Єдиний підвид виду у фауні України.

Статус: II категорія.

Поширення: Степова зона, спорадично - пiвдень лiсостепової зони. Ареал охоплює степовi райони Євразiї вiд Балканського п-ва на схiд до Монголiї, на пiвдень - до Малої Азiї та Закавказзя.

Місця перебування: Цілинний полиновий степ, закріплені піски, кам`янисті схили пагорбів, лісові галявини та полезахисні лісосмуги.

Чисельність: Незначна. Стабільні популяції - в біосферних заповідниках. В Чорноморському біосферному заповіднику на степових ділянках - 1 - 4 особини на 1 км маршрутного дослідження, на о. Орлів - до 8 особин на 1 га. З 60-х рр. 20 ст. почала зникати в Криму і Правобережній Україні.

Причини зміни чисельності: Антропогенна зміна ландшафту, безпосереднє знищення виду людиною.

Особливості біології: Активна з кін. лютого по жовтень. Веде денний спосіб життя навесні й восени, нічний - улітку. Сховища - у норах гризунів. Живиться навесні гризунами, влітку і восени - сарановими, поїдає також ящірок, жаб, пташенят, яйця. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у квітні. У липні - серпні народжує 5 - 6 малят, іноді до 27. Отруйна.

Розмноження у неволі: Можливе (розроблена методика розведення).

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках степової зони.

4. ЗАКОНИ, За ЯКИМИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ВИДИ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ

Конституція України проголошує:

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Закон України "Про Червону книгу України":

Стаття 5. Об'єкти Червоної книги України як природні ресурси загальнодержавного значення.

Стаття 8. Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення відкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Стаття 11. Забезпечення охорони та відтворення об'єктів Червоної книги України.

Стаття 13. Категорії видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України.

Стаття 14. Визначення видів тваринного і рослинного світу для занесення до Червоної книги України.

Стаття 16. Виключення видів тваринного і рослинного свету з Червоної книги України.

Стаття 19. Умови спеціального використання об'єктів Червоної книги України.

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

ВИСНОВКИ

1. Плазуни – перші наземні тварини, але вони ще холоднокровні. Через це їм доводиться пристосовуватись до навколишнього середовища, в якому вони сильно залежать від температури, вологості, сонячної радіації, тиску, біотичних факторів. Плазуни вимушені були змінити покриви, трапилися зміни і у внутрішній будові, пристосовувались вони до високих та низьких температур, довготривалої відсутності води тощо. Тому ми спостерігаємо велике різноманіття форм плазунів, як наземних, так і водних представників.

2. Люди плазунів використовують в багатьох напрямах: в їжу, як сувеніри, здобувають отруту для ліків, тримають як домашніх тварин та ін. Тому багато видів плазунів занесені до міжнародної Червоної Книги. На території України також є вимираючи види, і вони занесені до Червоної Книги України та охороняються законом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. www.floranimal.ru

2. www.moscowzoo.ru

3. www.bio.msu.ru

4. Жизнь животных: земноводные и пресмыкающиеся. Т.4, ч.2 під ред. проф. Банникова А.Г.: "Просвящение" – Москва – 1969г.


 
 

Цікаве

Загрузка...