WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Екологічні завантаження - Курсова робота

Екологічні завантаження - Курсова робота

Соціальні чинники, стратегічні установки території або регіону враховуються на наступному етапі, коли від показника ПЕЕ переходить до наступного показника – допустимого рівня забруднення (ДУЗ).

Перехід від ПЕЕ до ДУЗ означає облік регіональних особливостей при формуванні екологічної стратегії.

Цей перехід набуває особливо важливого значення в умовах суверенітету територій, є відправною точкою міжреспубліканських (і міжрегіональних) стосунків з приводу трансграничного перенесення забруднення. ДУЗ визначається на базі ПЕЕ, але в основі його знаходяться власні цілі соціально-екологічної політики республіканських і територіальних утворень. ДУЗ менше, ніж ПЕЕ.

Територіальні освіта, обмежена рамками адміністративних кордонів, має можливість внести певну специфіку до екологічної стратегії, але специфіка стратегії повинна мати свої межі, що полягають в наступному:

- встановлення величини ДУЗ;

- розподіл дозволів на викид (ліцензій на викид), встановлення лімітів викидів, якщо рівень забруднення не перевищує ДУЗ;

- регулювання механізму передачі квоти, передбаченої дозволом на викид (ліцензією), від одного підприємства до іншого (на тій стадії, коли починається перехід до торгівлі правами на забруднення).

Специфічними є екологічні проблеми для зон, де розміщені об'єкти підвищеної риски: атомні електростанції, крупні хімічні підприємства. Для об'єктів подібного роду критерій не збільшення рівня забруднення (не перевищення ДУЗ) трансформується.

Для територій, що відносяться до зон риски, це означає, що не повинна збільшуватися вірогідність того, що станеться аварія хоч би на одному з об'єктів.

2. Система державних екологічних стандартів

2.1 Сучасний стан довкілля

Сучасний стан довкілля свідчить про те, що екологічні проблеми обумовлені двома основними чинниками:

марнотратним використанням природних ресурсів, яке знижує продуктивність біосфери, і забрудненням, яке загрожує всьому живому, в першу чергу благополуччю людини і його здоров'ю.

Мірою поєднання екологічних інтересів в здоровому і сприятливому для життя природному середовищі з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України "О охороні природного довкілля" (ст.ст. 31-33) називає екологічні стандарти і нормативи.

Мета екологічної стандартизації і нормування - це встановлення комплексу обов'язкових норм, правив, вимог по охороні природного Довкілля, використанню природних ресурсів і забезпеченню екологічної безпеки (ст. 31).

Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання і охорони природних ресурсів, методи контролю за станом природного довкілля, вимоги по запобіганню шкідливій дії забрудненого природного довкілля на здоров'ї людей, інші питання, зв'язані з охоронного природного довкілля і використанням природних ресурсів (ст. 32).

Відповідно до Декрету Кабінету міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (ст. 4) нормативні документи по стандартизації діляться на:

- державні стандарти України;

- галузеві стандарти;

- стандарти науково-технічних і інженерних суспільств і союзів;

- технічні умови;

- стандарти підприємств.

2.2 Екологічні стандарти

Правила вживання стандартів на території України встановлює Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації.

Виконання екологічних стандартів є обов'язковим і охороняється чинним законодавством. Так, за випуск, реалізацію продукції, яка в результаті порушень вимог стандартів, санітарних норм, є небезпечною для життя і здоров'я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф у розмірі 100% вартості випущеної або реалізованої продукції.

Екологічні нормативи є системою і включають:

а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в природному довкіллі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного і іншої шкідливої дії на природне довкілля, граничний допустимий вміст шкідливих речовин в продуктах харчування;

б) гранично допустимі викиди (ПДВ) і скидання в природне довкілля забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливої дії фізичних і біологічних чинників.

Законодавством України можуть встановлюватися також нормативи використання природних ресурсів і інші екологічні нормативи.

Центральне місце серед перерахованих екологічних нормативів займають нормативи гранично допустимих концентрації (ГДК) шкідливих речовин в атмосфері, водоймищах, ґрунтах, і нормативи гранично допустимих викидів (ПДВ) шкідливих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

Якщо перший вигляд екологічних нормативів дає характеристику екологічної обстановки в республіці, області, місті, районі без вказівки джерела дії, то друге - передбачають конкретне джерело такої дії.

"Нормативні ПДВ шкідливих речовин в атмосферу, водоймища, грунт, надра і шкідливих інших хімічних, фізичних, біологічних дій на природне довкілля встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншої шкідливої дії, для кожної моделі транспортних і інших пересувних засобів і установок. ПДВ визначаються на рівні, при якому викиди забруднюючих речовин і інші шкідливі дії від конкретного і всіх інших джерел в даному районі з врахуванням перспективи його розвитку не приведуть до перевищення ГДК, що діють в даному районі".

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони природного довкілля, Міністерством охорони здоров'я і іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

На базі екологічних стандартів і екологічних нормативів Закон України "О охороні природного довкілля" пред'являє до господарюючих суб'єктів наступні екологічні вимоги (ст. 51-56):

- до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, вводить до ладу і експлуатації підприємств, споруд і інших об'єктів;

- при вживанні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і інших препаратів;

- від неконтрольованої і шкідливої біологічної дії: акустичного, електромагнітного, іонізуючого і іншої шкідливої дії фізичних чинників і радіоактивного забруднення;

- від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами;

- до екологічної безпеки транспортних засобів.

Спеціальні екологічні вимоги Закон передбачає також при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, вживанні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем;

відносно військових, оборонних об'єктів і військової діяльності; при розміщенні і розвитку населених пунктів.

У всіх перерахованих випадках законодавчо передбачається поєднання екологічних інтересів з економічними, шляхом встановлення відповідних стандартів і нормативів, виняток становлять зони надзвичайних економічних ситуацій і природні території, що особливо охороняються, і об'єкти.

На думку Петрова В.В., перша категорія територій утворюється для запобігання деградації природного середовища, що йде, відновлення, якщо це можливо, втрат в природному середовищі. Друга - для збереження природного середовища від негативної дії економічної дії (ст. 60-64), тому для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних і інших окремих районів можуть встановлюватися строгіші нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і інших шкідливих дій на природне довкілля.

"Не дивлячись на діаметральну протилежність в частині стану довкілля, правовий режим цих територій має одну загальну рису – повна або часткова заборона господарською або іншій діяльності, що перечить цілям і завданням території, що охороняється".

Якщо екологічні стандарти і нормативи є мірою поєднання екологічних інтересів з економічними, то економічний механізм охорони природного довкілля покликаний створити умови для розвитку як у виробників, так і громадян дбайливого відношення до природи, виробити у суб'єктів права відношення до неї з позиції - не нашкодь. Він включає комплекс заходів по економічному стимулюванню охорони довкілля, нормуванню господарської дії на довкілля, екологічну експертизу, екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, експлуатації виробничо-господарських об'єктів, екологічний контроль, відповідальність і відшкодування збитків.

Loading...

 
 

Цікаве