WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Голкошкірі, напівхордові й палеозоологія хребетних - Курсова робота

Голкошкірі, напівхордові й палеозоологія хребетних - Курсова робота

Підклас звіроподібні ящери (Synapsida). Ця вимерла група рептилій виникла від примітивних котилозаврів наприкінці карбону й була широко поширена наприкінці пермі й у тріасі. Серед цих ящерів було багато хижаків. Мезозойські звіроподібні ящери з'явилися предками ссавців. Про це свідчить наявність зубів різного призначення, як у ссавців: різців, іклів, щічних зубів. Поширення: пізній карбон - середня юра. Представник: рід іностранцевія (Inostrancevia) з пізній пермі - страшний хижак свого часу.

Підклас рибоящері (Ichthyopterygia). Це водні рептилії, подібні по зовнішньому вигляді з рибами й дельфінами. Більшість із них були морськими хижаками, що харчувалися рибою. Поширення: середній тріас - крейда. Представник: рід іхтіозавр (Ichtyosaurus) з ранньої юри.

Підклас лускаті ящери (Lepidosauria). До цього підкласу ставляться змії, ящірки й кілька вимерлих груп рептилій, що є проміжними формами між примітивними плазунами - котилозаврами й більше високоорганізованими - архозаврами. Поширення: пізній карбон - нині. Представник: рід мозозавр (Mososaurus) з пізньої крейди - гігантська морська ящірка.

Підклас архозаври (Archosauria). До цього підкласу ставляться численні мезозойські динозаври й літаючі ящери - птерозаври, а також збережені до наших днів крокодили.

Динозаври (страшні ящери) панували на суші в мезозої, вони були винятково різноманітні за формою й розмірами. Відомі дрібні, не більше кішки, і гіганти, до 30-40 м у довжину, рухливі й незграбні, що ходили на двох і на чотирьох ногах, хижі й растиноядні, покриті лускою й позбавлені панцира. Серед динозаврів були самі великі із всіх відомих тварин, коли-або населяючих нашу планету з довжиною тіла до 40 м, вагою більше 30 т і при цьому з мізерно малими розмірами мозку. Деякі найбільш великі з динозаврів, як і сучасні бегемоти, частина свого життя проводили у воді. З'явилися динозаври в середині тріасу й вимерли до кінця мела. Представники: рід диплодок (Diplodocus) з пізньої юри - гігантський динозавр із довжиною тіла до 30 м і вагою до 30 т; рід ігуанодонт (Jguanodon); рід стегозавр (Stegosaurus) з пізньої юри рід трицератопс (Triceratops) з пізнього мелу.

Птерозаври - літаючі ящери - були єдиною групою плазуючих, що жили в повітряному середовищі. Їхні передні кінцівки перетворилися в довгі гострі перетинчасті крила (подібно крилам кажанів). Серед птерозаврів виділяються зубасті рамфоринхи, що мали хвіст і вузькі крила (від 0,4 до 1 м у розмаху), і ширококрилі беззубі птеродактилі з розмахом крил до 8 м. Літаючі ящери жили протягом юрського й крейдового періодів, їхнє вимирання було пов'язане з появою птахів, які виявилися більше пристосованими до життя в повітряному середовищі. Представники: рід рамфоринх (Rhamphorhynchus) з пізньої юри й рід птеранодон (Pteranodon) з пізньої крейди.

Клас птахів (Aves)

Птахи є в цей час самим численним класом наземних хребетних. Вони відбулися від примітивних тріасових плазуючих - архозаврів - і по загальному рівню розвитку стають набагато вище плазуючих.

У викопному стані птаха зустрічаються дуже рідко, тому що їх тендітної порожньої кістки швидко руйнуються. Пізнєюрський первоптах археоптерикс (Archaeopterix) по своїй будові займає перехідне положення між плазуючими й сучасними птахами. Археоптерикси мали крила й пір'я, але щелепи їх ще були із зубами, на кінці крил - три пальці з пазурами, а довгий хвіст складався з великої кількості хребців. Археоптерикси погано літали, вони, імовірно, могли лише планувати за допомогою крил.

Клас ссавці (Mammalia). Ссавці - вищий клас хребетних, самі зроблені тварини. Всі системи й органи ссавців набагато більше диференційовані, чим у розглянутих раніше класів хребетних. Живородіння, вигодовування дитинчат молоком, теплокровність і постійна температура тіла дозволяють їм жити й розмножуватися в найрізноманітніших умовах. Високого розвитку досягли центральна нервова система, органи почуттів, травна й дихальна системи.

Будучи найбільш високоорганізованими тваринами, ссавці, з'явившись наприкінці тріасу, до кінця мезозою витиснули плазуючих і панували вже з початку кайнозою. Їхні залишки широко використовуються для визначення віку континентальних кайнозойських відкладень.

При вивченні викопних ссавців найбільша увага приділяється будові зубів, черепа й кінцівок, які добре зберігаються у викопному стані.

Серед ссавців виділено 4 підкласи: архаїчні, першозвірі, сумчасті й вищі ссавці.

Архаїчні жили протягом мезозойської ери. Вони мали невеликі розміри, їхній вигляд важко відновити, тому що збереглися лише окремі зуби й щелепи.

Первозвірі, або клоакові, у викопному стані зустрічаються дуже рідко. До них належать сучасні качкодзьоб і єхидний, що живуть в Австралії. У будові клоакових збереглося багато ознак, загальних із плазунами. З'явилися вони в Мезозої.

Сумчасті, або нижчі, звірі живуть в Австралії й у меншій кількості в Південній і Північній Америці: кенгуру, сумчасті білки, куниці, опосум і ін. Вони значно примітивніше організовані, чим вищі ссавці. У викопному стані сумчасті відомі починаючи з відкладень. Вищі ссавці, або плацентарні, найбільше широко представлені як серед сучасних, так і копалин ссавців. З початку палеогенового періоду вони займають пануюче положення у тваринному світі.

Серед вищих ссавців багато загонів, нижче дана коротка характеристика самих основних.

Загін хижих з'явився на початку палеогену, їхні залишки часто зустрічаються у викопному стані. Серед хижих виділяються древні хижі, що жили в палеогені й початку неогену, і нові хижі, що з'явилися в палеогені й широко розповсюджені в наш час. Представник: рід махайрод (Machairodus) –шаблезубий тигр, що жив у неогені.

Група копитних ссавців містить численних викопних і сучасних представників. Серед них виділені непарнопалі (коні, носороги, тапіри й ін.) і парнопалі (свині, верблюди, жирафи, олені, й ін.). З непарнопалих найбільше добре вивчені коні й носороги, вони з'явилися в середині палеогенового періоду. У процесі швидкої еволюції змінювалися їхні кінцівки й зуби. Представники: рід гиппаріон (Hipparion) з неогену; рід індрикотерій (Indricotherium), що жив наприкінці палеогену й на початку неогену.

Загін хоботних добре вивчений. Їхні перші представники з'явилися в середині палеогенового періоду й ще не мали хобота. У неогені жили мастодонти, від яких відбулися слони. У процесі еволюції в хоботних, як і в копитних, сильно змінювалася будова зубів, по яких довідаються різних представників хоботних. Представники: рід мастодонт (Mastodon) з неогену; рід мамонт (Mammuthus) із четвертинного періоду.

Загін приматів відомий з початку палеогену. До нього ставляться напівмавпи, мавпи й людина. Напівмавпи з'явилися на початку палеогену, мавпи - наприкінці палеогену. Люди відомі з початку четвертинного періоду, вони діляться на найдавніші (архантропів), древніх (палеоантропів) і нових (неоантропів). Безпосередні предки людей невідомі. Однієї з найдавніших перехідних форм від людиноподібних мавп до доісторичної людини були австралопітеки.

Література

1.Гаврилов В.П. Путешествие в прошлое Земли. – М., 1996

2.Орлов Ю.А. У світі древніх тварин. - К., 2003

3.Опарін А.И. Життя, її природа, походження й розвиток. - К., 1988

4.Ясманов Н.А. Популярна палеогеографія. - М., 1995

Loading...

 
 

Цікаве