WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Генетично модифіковані рослини - Курсова робота

Генетично модифіковані рослини - Курсова робота

Як найбільша бавовницька країна світу, Індія могла б стати величезним ринком для ГМ бавовни. Уряд дозволив вирощування Bt-культур ще в 2002 році, однак у перший рік після цього частка ГМ бавовни становив не більше 0,5%.

Обмеження застосування ГМО в Індії викликано по більшій частині тим, що індійський уряд займається протекціонізмом своїх технологій і перешкоджає приходу закордонних транснаціональних компаній. Індійський уряд, зокрема, підтримує дослідження в області створення високопротеінової картоплі, високоврожайної гірчиці й стійкого до посухи й засолення рису. Але в 2002 р. він заборонив імпорт сої й кукурудзи із США після організованих "зеленими" акцій протесту із приводу можливої присутності в них Гм-компонентів.

В Австралії спостерігається бум ГМ бавовни. За законом фермерам дозволено займати під посіви Bt-бавовни не більше 30% поля, для зменшення ймовірності утворення різновидів шкідників, стійких до дії вироблюваних рослинами токсинів. Але, як очікується, незабаром з'являться нові сорти ГМ бавовни, що продукують 2 інсектицидних білки й що дозволяє знизити ймовірність появи стійких до їхньої дії шкідників. Такими рослинами можна буде засівати 80% площ. Федеральний уряд стимулює й вирощування трансгенного рапсу. Але більшість штатів, стурбовані введенням торговельних санкцій, ще не схвалили реалізацію цієї програми.

У Новій Зеландії 29 жовтня 2002 закінчився термін дії мораторію на застосування ГМ культур. Але трансгенного бума ніхто не очікує, тому що новозеландські фермери вирощують занадто мало сої, бавовни й рапсу. У Новій Зеландії вирощують багато кукурудзи, але немає її шкідників, чутливих до дії Bt-токсину. Проте, зі скасуванням заборони тут очікується підйом, пов'язаний з розробкою нових сортів Гм-рослин, зокрема, картоплі, випробування якого вже проходять, хоча й в обмеженому розмірі.

Південна Африка – це єдина африканська країна з масштабними посадками Гм-культур. 80% бавовни, 20% кукурудзи й 11% сої тут генетично модифіковані. Агробіотехнологічні фірми розглядають іншу частину Африки насамперед як полігон майбутніх випробувань і всерйоз стурбовані кампанією проти ГМО, що формує подання про шкоду трансгенних продуктів у розумах і серцях африканських учених, ЗМІ й громадськості.

Останнім часом у ЗМІ чуються голоси в основному тих, хто проти впровадження ГМ-організмів у наше життя. Але чутні вони аудиторії не тому, що вони є істиною, а тому, що вони звучать ГОЛОСНО й торкаються потрібної струни в душі обивателя – страху перед незрозумілим.15

Висновок

Таким чином, з розвитком Біотехнології як науки ми робимо неминучий і сильний крок в майбутнє. Отже цим кроком мі відкриваємо собі безмежні простори майбутнього. Але що саме дасть трансгенна біотехнологія світу? Як і у будь-якому питанні, тут існують дві основні точки зору. Одна з цих точок погляду покладається на те, що буде значно підвищена продуктивність сільського господарства й харчової промисловості, що навколишнє середовище стане дружнім і гармонійним, що будуть винайдені ліки від СНІДу, від раку, від немічної старості й дурної спадковості. Що світу вистачить їжі. Що трансгенна біотехнологія зробить їжу дешевої. І що це приведе до рішення багатьох проблем країн, що розвиваються. До рятування їх від голоду, убогості й хвороб, пов'язаних з бідністю. До промислового розвитку й до освіти. До розвитку наук і самобутніх культур. І в цілому, до зниження гостроти економічного й політичного протистояння. До згладжування надривних світових протиріч. До стійкого й гармонійного розвитку єдиної цивілізації й біосфери. Але також на ряду з цією думкою є й інша не менш значима думка, що у світі вже зараз досить продовольства, щоб нагодувати всіх, але гроші, щоб його купити, є тільки в деяких; що надлишки приведуть до падіння цін, а падіння цін приведе до нерентабельності виробництва й до його зменшення, це приведе до дефіциту, що викличе підвищення цін і стимулювання виробництва й т.д. Такі коливання нікому не потрібні. Виробництво повинне перевищувати платоспроможний попит настільки, щоб не стати нерентабельним. Таким чином, при необхідності ефективність існуючого світового сільського господарства вже зараз зможе забезпечити всіх. Також цей глобальній крок в майбутнє лякає людей можливістю зміни генетичного коду дорослих, а особливо – дітей, які в результаті виростуть монстрами або недоумками, лякає страх виникнення онкологічних захворювань, появи харчових отруєнь та підвищення прояву алергій на трансгенні продукти, лякає те, що трансгени зроблять нас несприйнятливими до антибіотиків.

Виходить, якщо ми й зможемо на когось впливати, так це не на себе, а на своїх дітей. А чи скажуть вони нам за це спасибі?

Втім, чого коштують всі наші прогнози? В XVIII столітті вірили, що загальне благо відбудеться від освіти, в XIX - що від пари й електрики, в XX - від атомної енергії ( і нам на сьогоднішній день без них не прожити), в XXI - від генної інженерії. Отже як саме проявить себе Біотехнологія і її Генетично Модифіковані Організми в нашому теперішньому й майбутньому житті покаже час, а нам з вами залишається зберігати великі оптимістичні погляди, адже Наука – рушій прогресу!

Використані матеріали:

1. http://cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2416

2. В.В. Вєлькова, наукового співробітника Інституту біохімії й фізіології мікроорганізмів РАН Надруковано в журналі "Человек", 2002, N2, стор.22-37

http://www.cbio.ru/v5/modules/news/article.php?storyid=384

3. http://cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2298

http://www.rian.ru/review/20061004/54506096.html

Ольга Сухова, www.rian.ru Дата публікації: 5.10.06 15:18

4. http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/90828

5. "Біотехнологія в сучасному світі, користь і ризики" питання до Ярослава Блюма (заступник директори Інституту клітинної біології й генетичної інженерії НАН України. Доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України. Голова Міжвідомчої комісії по біобезпечності, заступник голови Міжвідомчої ради по біотехнології при Кабінеті міністрів, керівник державної науково-технічної програми "Біотехнологія рослин і біобезпечність"), Лідія СУРЖИК Дзеркало Тижня On The WEB

6. Акумулятор Новин, 14.12.2004 Джерело: "Новые известия

http://news.battery.ru/theme/science/?from_m=top5&newsId=23672313

7. Борис Жуков, "Вокруг света", № 10-2006 Дата публікації: 14.11.06 12:42

8. Довідник Грінпіс "Як уникнути використання продуктів з генетично модифікованими інгредієнтами (Гм-продуктів)?" Грудень 07, 2005, 64 стор.

http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/90828/90834

9. http://cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2431

Микола Худяков, "Селянські відомості" http://www.AgroNews.ru

Дата публікації: 22.11.06 16:55

10. http://genoterra.ru

11. http://www.bioinfo.kiev.ua/news/1/259news.htm

12. Дейвід Брін, Israel21c Переклад Вадима Черновецького, http://www.sem40.ru/ Дата публікації: 8.11.06 15:55

13. интернет-журнал "Коммерческая биотехнология": "Їстівна бавовна? Вам не почулось!" за матеріалами ScienceDaily. Дата розміщення: Nov-21-2006 http://cbio.ru/modules/sections/index.php?op=viewarticle&artid=2288

14. "Біотехнологія в сучасному світі, користь і ризики" питання до Джозетт Льюіс (радник з питань біотехнології Агентства міжнародного розвитку (АМР) США)Лідія СУРЖИК Дзеркало Тижня On The WEB

15. http://bio.fizteh.ru/student/biotech/gmp_map.html?xsl:print=1

По: C. James. Global status of commercialized transgenic crops: 2002. ISAAA brief No 27-2002 Переклад: интернет-журнал "Коммерческая биотехнология"

16. Jisheng Li, Haibing Yang, Wendy Ann Peer et al. Arabidopsis H+-PPase AVP1 Regulates Auxin-Mediated Organ Development. Science 7 October 2005: 121-125

17. ''Биотехнология проблемы и перспективы'' – Егоров Н.С., Москва, "Высшая школа" 1987г.

18. ''Биотехнология: свершения и надежды'' – Сассон А., Москва, "Мир" 1987г.

Loading...

 
 

Цікаве