WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності (на матеріалах АКІБ “УкрСиббанк”) - Дипломна робота

Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи підвищення їх ефективності (на матеріалах АКІБ “УкрСиббанк”) - Дипломна робота

складова програм автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до систем "клієнт - банк" висувається ряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних зі СЕП, надання мінімального набору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.
На теперішньому етапі розвитку технологій захисту інформації, що передається через зовнішні канали зв'язку банку (а до них відноситься і система "клієнт-банк") приділяється особлива увага, аж до залучення Служби безпеки України.
Схематично процес роботи системи "клієнт-банк" зображено на рис. 1.2.1.
Як видно з рисунку, основними складовими системи "клієнт-банк" є клієнтська частина та банківська частина. Розглянемо функції кожної з них:
"Банківська частина" - комплекс, що розміщений у банку. Його основні функції:
o ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;
o розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;
o обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов'язковим повідомленням причин відхилення);
Банківська частина
Клієнтська частина
Рис.1.2.1. Принцип роботи типової системи "клієнт-банк".
o обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи "клієнт - банк" може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клієнта за документами, що отримані через систему "клієнт - банк", а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;
o обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок "виписка з рахунку", на основі яких клієнт має змогу отримати повну інформацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;
o ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.
"Клієнтська частина" - комплекс, що розміщений на підприємстві клієнта. Його функції:
o ведення необхідної нормативно-довідкової інформації;
o ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактично проведених документів - фактичного, та з урахуванням "коштів у розрахунках" - прогнозованого;
o підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);
o обмін з банком платіжними документами;
o отримання відповідних платіжних документів з банку;
o обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему "клієнт-банк", так і за межами системи (наприклад, проведення документів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);
o ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.
Можлива наявність окремої підсистеми телекомунікації, яка дозволяє побудувати банківську та клієнтську частини незалежно від конкретних засобів електронної пошти і внаслідок цього забезпечити функціонування програмного забезпечення системи "клієнт-банк" у різних телекомунікаційних середовищах.
В Україні вже існують системи "клієнт-банк", які є невід'ємною складовою програмного комплексу автоматизації бухгалтерії клієнта. Це дозволяє не тільки повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві, а й побудувати єдину технологічну лінію для виконання всіх фінансових операцій підприємства.
Архітектура кожної конкретної системи "клієнт-банк" та специфіка технології її роботи перебувають в досить широкому діапазоні. Практично широка розробка та впровадження систем "клієнт-банк" в Україні тільки починається. Тому найближчими роками очікується різке зростання як кількості клієнтів, що користуватимуться цим сучасним видом послуг, так і рівня програмно-технічних розробок таких систем.
1.3. Огляд світової та національної законодавчих баз, що регламентують електронний документообіг
Правове регулювання електронного документообігу:
Хоч електронний документообіг в сучасному світі став глобальним і розгалуженим, далеко не всі відносини між його учасниками регулюються спеціальними законами або іншими юридичними документами. Розвиток електронного документообігу, пов'язаний не лише з технологією, а й із правом, потребує професійних підходів, чіткої взаємодії традиційно далеких одна від одної галузей знань.
У розвинутих країнах електронний документообіг вже став самостійною цариною юридичних взаємовідносин у внутрішній і міжнародній торгівлі, що спричинило кілька принципових правових наслідків:
o з'явилася однойменна правова категорія і ціла сукупність пов'язаних із нею понять: електронна угода, електронний підпис, електронні платежі, електронні гроші тощо;
o електронні повідомлення (або електронний обмін даними), що застосовуються для укладення та виконання угод, замінюють паперову договірну документацію, традиційну для комерційних операцій. Виникла проблема в розробці критеріїв обов'язкової форми електронних угод та необхідних вимог до процедури їх укладення;
o природа угоди принципово не змінилася - іншим став тільки спосіб її укладення і здійснення;
o на рівні звичаїв ділового обороту ствердився основний правовий принцип електронного документообігу, який полягає в тому, що сторони не вправі ставити під сумнів законність і дійсність угоди лише на тій підставі, то вона здійснена електронним способом.
Однак добитися гарантованого дотримання цього принципу не завжди вдається, що часто породжує значні юридичні труднощі. Зокрема, немає впевненості в тому, що всі положення такої угоди матимуть рівну юридичну силу в разі судового розгляду.
Глобальний і розгалужений характер економіки унеможливлює її регулювання в режимі реального часу будь-яким урядом або державною установою. Тому законодавство має бути зведене до мінімуму, стати послідовно міжнародним і прозорим, відповідати чітко визначеним цілям, забезпечувати довіру, ефективність та уніфіковані правила поведінки. Воно повинні визначити основні процедури визнання дійсності електронних угод, дії судових органів, щодо винесення вердиктів у позовах компаній або осбистостей, предметом розгляду якого є застосування електронного цифрового підпису та інше.
Досвід країн Західу у сферіправового регулювання електронного документообігу:
Нині найбільш значущими міжнародно-правовими документами у сфері електронного документообігу є:
o Модельний закон ЮНСІТРАЛ "Про електронну торгівлю".
Комісією Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) 1996 року розроблено зразковий звід правил - Модельний закон "Про
Loading...

 
 

Цікаве