WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Формування ресурсів комерційних банків - Курсова робота

Формування ресурсів комерційних банків - Курсова робота

його величина встановлюється звичайно у відсотках до статутного фонду банку і не може його перевищувати. Джерелом утворення власного капіталу є відрахування від прибутку, розмір яких визначається вищим органом керування банку, але не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Нерозподілений прибуток - це джерело власного капіталу комерційного банку внутрішнього походження. Вона утвориться як залишок прибули після виплати дивідендів, відрахувань у резервний і інші фонди банку.
Власний капітал банку може формуватися за допомогою випуску довгострокових незабезпечених боргових зобов'язань, прикладом яких служать облігації.
На відміну від акцій облігації не дають права їх власникам на участь у керуванні їх банком, що випустив. Вони свідчить про надання власникам облігацій визначених коштів у розпорядженні емітента у формі довгострокової позики.
Підводячи підсумок, слід зазначити, что перед банком коштує важлива задача - вибрати такий порядок формування власного капіталу, що при мінімумі витрат на устаткування і функціонування забезпечував би виплату достатніх дивідендів акціонерам, створюючи тим самим умови для подальшого розвитку комерційного банку.
1.2 ПРИТЯГНУТІ ЗАСОБИ
1.2.1 ДЕПОЗИТНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
До останнього часу у вітчизняній банківській практиці питанням керування депозитами не приділялося належної уваги, що було зв'язано з надмірною централізацією керування процесами формування і використання позичкового фонду. Перед заснуваннями банків на місцях не ставилася задача забезпечення видачі коротко- і довгострокових позичок у залежності від розмірів і специфіки мобилизуемых ними кредитних ресурсів. Планові баланси кредитних вкладень і ресурсів відділеннями банків не складалися.
У нинішніх умовах значної децентралізації діяльності банків продумана організація депозитних операцій стає невід'ємним фактором забезпечення ліквідності комерційних банків. У цьому зв'язку особливий інтерес має закордонний досвід регулювання банківської ліквідності через керування пасивами і його застосування до вітчизняної практики. Для нашої практики будуть актуальні різні інструменти депозитної політики закордонних банків.Становлять інтерес як традиційні інструменти ( термінові депозити, депозити до запитання і т.д. ) так і нові (наприклад, депозитні сертифікати ).
До депозитних операцій відносяться операції банку по залученню коштів у внески з метою їхнього прибуткового розміщення. Внесок - це кошти в наявній чи безготівковій формі в національній чи іноземній валюті, передані в банк їхнім чи власником третім обличчям з доручення і за рахунок власника для збереження на визначених умовах. Операції, зв'язані з залученням засобів у внески є основним джерелом формування банківських ресурсів.
Депозитним може бути будь-як відкритому клієнту в банку рахунок, на якому зберігаються його кошти, включаючи активно - пасивні рахунки при наявності на них кредитового сальдо.
Існують різні ознаки класифікації депозитів. У залежності від вкладника депозити прийнятий розділяти на депозити фізичних осіб і депозити юридичних осіб. У залежності від терміну і порядку вилучення депозити поділяються на вклади до запитання і термінові.
З погляду призначення депозити можна розділити на три групи: до запитання, термінові й ощадні.
Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщаються в комерційних банках на поточних чи контокоррентных рахунках і можуть бути чи частково цілком поповнені чи затребувані в будь-який час. Зняття вкладів до запитання не є стабільними, що обмежує можливість і сферу їхнього використання банками. Тому власникам поточних рахунків виплачується низький чи відсоток не виплачується взагалі.
Однак власник такого рахунка повинний оплачувати послуги банку по його веденню, а для процентних рахунків комісія береться з депозитного відсотка.
Термінові депозити - це кошти, розміщені в банку на строго обумовлений термін. Вони, у порівнянні з вкладами до запитання, що мають в основному короткостроковий характер, вносяться на більш тривалий термін. Строкові вклади можуть бути двох видів: власне строкові вклади і внески з попереднім повідомленням про закриття. Власне строкові вклади повертаються власнику в заздалегідь обумовлений термін. Для зняття внесків з попереднім повідомленням у банк повинне надійти від вкладника повідомлення. Термін надання повідомлення про зняття внеску заздалегідь обмовляється між банком і вкладником. Повідомлення про зняття засобів дозволяє банкам рефінансувати свої активні операції за рахунок інших джерел і в такий спосіб понизити розмір операційних витрат .
Ряд депозитів можна умовно віднести до термінового. Термін по них безпосередньо не встановлюється, але його можна визначити , виходячи з цільового призначення коштів, що знаходяться на рахунку. Так, засобу для фінансування і кредитування капітальних вкладень зберігаються на рахунках від моменту їхнього відкриття і до початку фінансування і кредитування.
Ощадні вклади призначені для нагромадження грошових заощаджень. Для них характерно повільне збільшення і використання засобів тільки через тривалий період часу. Особливістю ощадних вкладів є надання іменних свідчень про наявність внеску у формі ощадної книжки, де вказуються особистість вкладника і правила користування рахунком, а також відображаються всі операції по рахунку.
З метою залучення внесків населення використовуються різні форми заощаджень:
- на поточних рахунках, пристосованих для безготівкових платежів ;
- виграшні ;
- преміальні ;
- молодіжні ;
- спеціальні внески з регулярним внесенням засобів на рахунок і з одержанням їх у визначений термін.
Депозити є важливим джерелом ресурсів банків. Однак вони мають також і деякі недоліки. По-перше, операції по залученню коштів у внески зв'язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами банку. Це не дозволяє банку в разі потреби оперативно діставати грошові кошти для здійснення активних операцій, непередбачених витрат. По-друге, мобілізація коштів у внески в більшості випадків залежить від вкладника, а не від банку, якому часто буває важко, і навіть неможливо домогтися додаткового залучення засобів за допомогою депозитів. Для оперативного залучення необхідних додаткових засобів банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж засобів, притягнутих іншими кредитними заснуваннями.
1.2.2 МІЖБАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ
Ринок міжбанківських кредитів ( МБК ) є одним із сегментів ринку позичкових капіталів, на якому банки виступають як контрагентів. Міжбанківське кредитування носить в основному короткостроковий характер, є оперативним по способі надання засобів, відбувається в рамках кореспондентських відносин банків і як правило є більш дорогим у порівнянні з іншими джерелами.
Операції усередині ринку МБК дають банкам додаткове джерело доходу як за рахунок різниці між цінами покупки і продажу кредитів, так і за рахунок диференціації ставок по кредитах різної категорії
Loading...

 
 

Цікаве