WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Український ринок карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб, визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення, аналіз перспектив роз - Реферат

Український ринок карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб, визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення, аналіз перспектив роз - Реферат

було і зостається графічне зображення. Воно і зараз використовується на всіх картках. На універсальних банківських картках передбачено зразок підпису, а прізвище та ім'я ембосуються (механічно видавлюються). За допомогою ембосування робиться відбиток на сліпі при оплаті карткою.
Запис інформації на картку за допомогою штрих-кодування застосовувався до винаходу магнітної смуги і в платіжних системах розповсюдження не отримав. Але картки зі штрих-кодами є досить популярні в спеціальних карткових програмах, де не вимагаються розрахунки, їх популярність пов`язана з відносно низькою вартістю таких карток та обслуговуючого обладнання.
Магнітний запис на сьогодні є самим розповсюдженим способом нанесення інформації на пластикові картки у платіжних системах. Але вже за останні 15-20 років стало зрозуміло, що магнітна смуга вже не забезпечує необхідного рівня захисту інформації від підробок.
Картки з чіпом називають смарт-картками, чіп-картками, інтелектуальними картками. Незважаючи на явні переваги ці картки, чіпові картки менш розповсюджені ніж картки з магнітною смугою, в першу чергу з-за більш високої ціни виготовлення та обслуговування. Тільки в останні роки, коли втрати від шахрайства з магнітними карками стали вражаючими і мають сталу тенденцію до зростання, було прийняте рішення про поступовий перехід на смарт-картки. Смарт-картки розділяються спеціалістами на картки з пам'яттю та власне мікропроцесорні картки. Картки з пам'яттю бувають разовими (одноразовий запис/багаторазове зчитування) та такими, що дозволяють багаторазовий перезапис. При цьому об'єм пам'яті значно більший ніж у карток з магнітною смугою та більш високий рівень захисту інформації. Принципово нові можливості мають справжні мікропроцесорні картки, оскільки вони мають свою внутрішню логіку і являються міні-комп'ютером.
РОЗДІЛ ІІ
Пластикові картки для фізичних осіб, розрахунки за ними та їх облік
2.1. Загальна характеристика розрахунків з використанням пластикових карток фізичними особами та їх облік
Велика частка розрахунків, що виконуються в Україні (особливо це стосується розрахунків з фізичними особами) є готівковими. Тому існують проблеми, пов'язані з управлінням готівкою, друкуванням нових грошей, утилізацією зношених купюр, організацією інкасації та ін. Одним з напрямів реалізації цієї проблеми є скорочення обсягу готівкових розрахунків шляхом впровадження електронних роздрібних банківських послуг. Роздрібні банківські послуги - це безготівкові платежі на невеликі суми, здебільшого це споживчі платежі, які вносяться фізичними особами з використанням пластикових карток, що виступають як платіжний та розрахунковий засіб.
Пластикові картки набули широкого застосування в банківських системах. Пластикова картка - це ключ клієнта для отримання електронних банківських послуг. З точки зору банку - це можливість персонувати картку і таким чином ідентифікувати клієнта і визначити, які послуги може надати йому банк.
При виконанні розрахунків за допомогою карток, як зазначалось вище, в системі беруть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торговельні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр.
Розглянемо права та обов'язки учасників платіжної системи з використанням пластикових кредитних карток.
Банк-емітент видає кредитну картку лише після ретельної перевірки фінансового стану та оцінки кредитоспроможності клієнта; відкриває власнику картки спеціальний картковий рахунок для проведення всіх операцій з карткою; кожного місяця надсилає клієнту спеціальну виписку з його карткового рахунку із зазначенням усіх трансакцій, проведених за цей період, а також розмірів заборгованості та визначення термінів її погашення; стягує комісійні та відсотки згідно з встановленими тарифами; виконує авторизацію платежів, даючи відповідь на запит торговця про дозвіл чи заборону на проведення операції; бере на себе зобов'язання щодо оплати рахунків торговельних підприємств за операції, виконані з використанням карток з відрахуванням комісійних (дисконту).
Власник картки для придбання картки укладає з банком-емітентом відповідну угоду, в якій бере на себе зобов'язання сплачувати борги та відсотки по них згідно з визначеними в угоді умовами.
Торговельне підприємство зобов'язується приймати картки як платіжний засіб розрахунку за товари та послуги і проводити авторизацію (отримувати дозвіл на трансакцію) в передбачених домовленістю випадках; зобов'язується вилучати картки при підозрі, що покупець не є її власником; надавати банку торговельні рахунки, оформлені з використанням карток. Функціями процесингового центру є: розробка стандартів та правил ведення операцій; забезпечення належного функціонування систем авторизації і розрахунків; обмін фінансовою інформаційно і переведення комісійних виплат між учасниками системи; дослідження і аналіз функціонування системи; розробка нових платіжних продуктів; реклама і просування продукту на ринок. Банки-еквайри укладають договори з різними торговельними організаціями на прийом від клієнтів пластикових карток певного типу як платіжного засобу; виконують обробку торговельних ра-хунків; зараховують суми з торговельних рахунків на рахунки закладів торгівлі; передають інформацію про проведені операції до банків-емітентів через процесингову компанію. Банк-емітент після отримання інформації про виконані трансакції знімає кошти з рахунків клієнтів-власників карток і перераховує їх через процесинговий центр банку-еквайру. В окремих випадках функції банка-еквайра може виконувати банк-емітент.
У системі електронних роздрібних банківських послуг може в деяких випадках існувати ще третій - розрахунковий банк. Він може використовуватись для проведення розрахунків в системі між банком-еквайром та банком-емітентом. Наявність розрахункового банку в системі не є обов'язковою. Схему взаємодії учасників платіжної системи з використанням пластикових карток наведено на малюнку 1.3.
Мал. 1.3. Схема взаємодії учасників карткового проекту
Стрілки на малюнку 1.3 позначають такіпроцеси:
1- оформлення і видача картки клієнту;
2 - надання картки для оформлення покупки чи оплати послуг;
3-4 - запит на авторизацію;
5-6 - результати авторизації;
7 - передача товару та чека на нього власнику картки;
8 - передача чеків на куплені товари;
9 - зарахування коштів за куплені товари на рахунок торговельного закладу;
10-13 - розрахунки банка-емітента з банком-еквайром за проведені трансакції;
14 - надання виписки про проведені трансакції;
15 - розрахунки власника картки з банком-емітентом.
Є два режими взаємодії банку-емітента і процесингового центру off-lіnе і оn-lіnе. Режим off-lіnе є найбільш простим і недорогим для банку-емітента та процесингового центру. Банк дозволяє процесинговому центру ведення бази даних по картках, рахунках і лімітах клієнтів банку. У встановлені домовленістю сеанси зв'язку банк передає в процесинговий центр доручення на внесення змін в базу даних процесингового центру. В свою чергу з процесингового центру банк отримує звіти щодо операцій клієнтів банку, виконаних по картках. Відповідальність за авторизацію по лімітах клієнтів банку лежить на
Loading...

 
 

Цікаве