WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі - Реферат

Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі - Реферат

звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто в кожному квартальному звіті, відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників, загальне зниження ролі етики в суспільстві, певний тиск на рядових працівників з боку організації чи установи з метою пошуку компромісів між їх цінностями і цінностями вищого керівництва, низькі моральні якості членів суспільства.
5. Роль банкіра в ступені благополуччя всіх учасників економічних відносин.
Цілком закономірно постає питання про можливості поліпшення етичної поведінки. Такі можливості є і, як свідчить досвід зарубіжних країн, вони доволі значні, адже пов'язані з соціально-політичним життям суспільства. Щодо цього надзвичайно важливу роль відіграють політичні партії, органи влади і державного управління, громадські організації (зокрема товариства споживачів), населення. Не меншу роль відіграє інстру-ментарій поліпшення етичності поведінки в організаціях: етичні стандар-ти (кодекси), що описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники банківських установ. Зокрема, Ко-декс честі українського банкіра проголошує: "Цивілізований ринок є еко-номічною основою гармонійного розвитку сучасної правової держави. Неможливо уявити собі розвинуту країну без банків. Банки, об'єднуючи як своїх клієнтів виробника, продавця і споживача, значною мірою виступають охоронцями комерційної моралі. Вони природно заохочують чесність, пунктуальність, підприємливість і засуджують безпечність, азарт та марнотратство. Від дій банкіра суттєво залежить ступінь благополуччя всіх учасників економічних відносин."
У своїй професійній щоденній діяльності банкір утверджує:
* обов'язковість. Банкір тримає слово. Його слово цінне і надійне. Банкір бездоганний у додержанні "правил гри";
* чесність. Банкір не бере участі у незаконних та аморальних справах, вживає заходів, щоб не допускати їх;
* повагу до інтересів клієнтів.
Банкір цінує інтереси клієнта як свої власні. Це - запорука успіху та добробуту всіх;
* надійність у збереженні таємниць. Банкір надійно зберігає конфіденційні відомості, довірені йому іншими особами чи організаціями;
* коректність. Банкір утримується від дій, що наносять шкоду будь-кому. Він визнає лише чесну конкуренцію як засіб боротьби за лідерство. Банкір коректний у словах і діях;
* відповідальність. Банкір несе відповідальність перед людиною, суспільством, природою. Він не керується особистими, груповими чи відомчими інтересами, якщо вони суперечать законам суспільства або за-гальнолюдським цінностям;
* гуманність. Банкір підтримує традиції національного підприємництва, благодійність та милосердя. Він допомагає нужденному, використовуючи всі наявні можливості;
* єдність і солідарність у міжбанківських відносинах. Банкір дотри-мується принципів єдності, солідарності, взаємодопомоги, стверджує дух корпоративності та довіри у стосунках з іншими банкірами [5, 72-73].
Бізнес-етика тісно пов'язана із соціальною відповідальністю. Йдеться про певне добровільне реагування організації на соціальні проблеми.
6. Соціальна і юридична відповідальність, як складова сучасної моделі бізнесу.
Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожен із видів відповідальності має свої критерії та рівні.
Хоча проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці XIX - початку XX століть, стосовно неї досі не вщухають дискусії. Часто при цьому згадують ім'я Е. Карнегі. Ендрю Карнегі - провідний бізнесмен у виробництві сталі - видав у 1900 році працю "Євангеліє процвітання", де виклав доктрину капіталістичної благодійності, згідно з якою прибуткові організації повинні жертвувати частину своїх коштів на благо суспільства. Він вклав понад 350 млн. доларів у соціальні програми і побудував більш як 2000 публічних бібліотек. Не менш відомий амери-канський бізнесмен Джон Д.Рокфеллер пожертвував 550 млн. доларів і заснував фонд Рокфеллера, кошти якого використовуються для розв'я-зання соціально значущих проблем у сфері економіки, науки, культури. Прибічником ідеї соціальної відповідальності ділових організацій був також Роберт Вуд - президент торговельної фірми "Сіре Рьобакенд К", який у звіті за 1936 рік нагадував своїм
акціонерам про соціальні зобов'язання організації.
Чимало прикладів участі бізнесменів у розв'язанні соціальних проблем можна навести і з вітчизняної практики. У минулому підтримка ми-стецтва, створення бібліотек, благодійність тощо посідали важливе місце в діяльності українських промисловців, банкірів, представників ділових кіл. І все ж до 50-х років XX століття такі вчинки були швидше винятком, дивацтвом. Бізнесмени переважно орієнтувалися на прибуток і задоволення інтересів власників. Широковідомий вислів американського залізничного магната Вільяма Вандервільда: "До біса народ! Я працюю на акціонерів", оприлюднений восени 1918 року газетами "Нью-Йорк Тайме" і "Нью-Йорк Геральд", відображав позицію переважної більшості бізнесменів і політиків. Уважно придивившись до нашого сьогодення, можна оцінити актуальність зазначеної вище тези для багатьох представ-ників українського бізнесу і політики.
Висока соціальна відповідальність сприяє розвитку компаній, і навпаки - нехтування нею звужує можливості їх успіху. Це дало змогу сформулювати "залізний закон відповідальності", згідно з яким у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу з користю для суспільства, ризикують втратити її. Втім, деякі українські бізнесмени, не знаючи цього закону, доходять аналогічних висновків.
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що соціальна відповідальність вносить чимало змін у менеджмент організації. По-перше, виникає потреба визначити відповідні пріоритети стосовно кожної базової сфери діяль-ності: виробництва, маркетингу, інформаційних зв'язків, корпоративної філософії тощо. По-друге, істотно змінюються основні функції менедж-менту щодо планування, організації,
комплектування штатів, мотивації, керівництва, комунікацій, контролю. По-третє, принципових змін зазнає сама філософія бізнесу, яка ево-люціонує відповідно до інноваційних ідей та явищ постійно оновлюваного світового співтовариства.
Література
І. Іщенко М.П., Руденко 1.1. Людинознавча компетентність керівника, менеджера, спеціаліста: Монографія.
- Черкаси: Відлуння ~ Плюс, 2003.
2. Самсин А. И. Основы философии экономики: Учебное пособие для вужв.
- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
3. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. - К.: Основи, 1991.
4. Кредісов А.І., Панченко С.Г., Кредісов В. А. Менеджмент для керівників. - К.: Т-во "Знання ", КОО, 1999.
5. Кодекс честі українського банкіра. // Філософія: Підручник / Під ред. О.В.Маркова - К.: НБУ. - 1997.
Loading...

 
 

Цікаве