WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі - Реферат

Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі - Реферат


РЕФЕРАТ
З банківської справи
" Бізнес-етика і соціальна відповідальність у банківській системі"
План
" Вступ
1. Роль етики бізнесу у вирішенні соціальних проблем в економіці країни.
2. Перші практики економічої етики: Г.Форд і М.Вебер.
3. Стан етики бізнесу в економіці нашої країни.
4. Форми поведінки, яким в США даютьрізні етичні оцінки
5. Роль банкіра в ступені благополуччя всіх учасників економічних відносин.
6. Соціальна і юридична відповідальність, як складова сучасної моделі бізнесу.
" Висновок.
Вступ
У нинішніх високодинамічних умовах розвитку цивілізації підприємництво покликане враховувати людські та соціальні аспекти впливу бізнесу на працівників, споживачів, а також сприяти вирішенню проблем суспільства в цілому. Люди, як правило, очікують від бізнесу не тільки високих економічних результатів, а й істотних досягнень з точки зору соціальної мсти і соціальних інтересів. Підприємці повинні активно діяти в таких сферах, як захист довкілля, охорона здоров'я і суспільна безпека, громадянські права, захист інтересів споживача тощо. Бізнес має бути соціальне відповідальним. Таке бачення його ролі вельми актуальне в умовах України.
1. Роль етики бізнесу у вирішенні соціальних проблем в економіці країни.
Відповідальність бізнесу щодо вирішення соціальних проблем під-тримують політичні і громадські інститути. Це те, що виходить за межі визначених законами вимог або над-вимог. Серед останніх а аспекті соці-альної відповідальності можна виділити основні [1, 175]:
- довгострокові перспективи в соціальне зорієнтованому суспільстві;
- сприятливі умови для бізнесової діяльності, які сприяли б формуванню привабливого образу підприємця;
- зміна потреб. Пов'язані з бізнесом соціальні очікування сьогодні ра-дикально змінилися і залучення компаній до вирішення соціальних про-блем стає вкрай необхідним;
- наявність важливих ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних проблем;
- моральні норми соціальної поведінки підприємця. Як член суспільства він повинен керуватися нормами моралі.
Соціально-економічний досвід розвинених країн засвідчує, що ринкова економіка базується на економічній етиці, культурі праці і її високій про-дуктивності, наукових методах організації праці, обов'язковості парт-нерів, яка закріплена не тільки договором, а й чесним словом підприємця, і грунтується на високих заробітках працівників. Економічна етика ствер-джує верховенство людини над матеріальними цінностями, якими вона управляє у процесі виробництва. Без неї неможлива ринкова економіка.
2. Перші практики економічної етики: Г.Форд і М.Вебер.
Першим успішним практиком економічної етики був Г.Форд - під час економічної кризи 1920-1930-х років. Він встановив високу заробітну платню і такі низькі ціни на кінцевий продукт, що робітники його заводів могли купити автомобіль, який самі ж і зробили. Це дало йому змогу зберегти виробництво. Форд купив земельні ділянки, створив сільськогосподарські товариства, допоміг своїм робітникам, пенсіонерам збудувати власні житла, придбати трактори і сільськогосподарські машини, організував на власних заводах продаж споживчих товарів, харчування робітників, забезпечив їх теплом і паливом. Форд одним із перших залучив робітників у компаньйони через акції, завдяки чому вони відчули себе господарями виробництва.
Втім, в управлінській ієрархії існують і багато прикладів неетичної по-ведінки керівників, її спричинюють недобросовісна конкурентна бороть-ба, недостатнє заохочення керівників за етичну поведінку, загальне зни-ження значення етики в суспільстві, тиск з боку організації на працівників з метою пошуку компромісу між їх особистими цінностями і цінностями керівників. Дослідження засвідчують, що на прийняття неетичних рішень службовцями впливає насамперед поведінка їх керівників. Отже, поводячись етично, керівник може підняти етику поведінки підлеглих на новий якісний рівень.
Не секрет, що сьогодні частина економіки нашої країни знаходиться в "тіні", багато коштів, які могли б відчутно поліпшити соціальне стано-вище народу, переводяться в "податкові сховища" за кордон. За таких об-
ставим говорити про соціальне орієнтовану ринкову економіку не дово-диться. Проте Україна прагне будувати саме таку - соціально орієнтова-ну економіку, а отже, її успіхи на цьому шляху будуть прямо пропорційні рівню досягнень українського бізнесу на ниві соціальної відповідальності. Господарство - основна сфера життєдіяльності людини та її взаємодії з природою, створення і споживання базових людських цінностей. Саме в господарській діяльності відбувається становлення людини, її перетворення з біологічного організму в соціального індивіда й особистість. Людина бере участь у господарській практиці, де реалізуються ЇЇ природні і духовні сили. Тому при філософському аналізі господарства як фактора виробництва обмежитися згадкою про людину, залишивши за межами розгляду її пристрасті, бажання, потреби, тобто все те, що, власне, і робить її homo sapiens, буде неправильним.
Специфічного філософського аспекту проблема людини набуває тоді, коли ми наголошуємо на особливій ролі трудової етики у функціонуванні й розвитку господарських систем. Із відкриттям М.Вебером ролі трудової етики, трудової мотивації в становленні господарства проблема набуває також і практично-філософського змісту. В наших умовах вона акту-алізується у зв'язку з тим, що в XXI століття ми ввійшли з недостатньою трудовою і етичною мотивацією життя і праці. Це змушує визнати, що стару, традиційну, трудову етику ми залишили в ЗО-80-х роках минулого століття, а нової не створили. Натомість запропонували трудову естетику, яка могла активно спонукати до праці лише за умов насильства. Сьогодні треба створити трудову етику, яка відповідала б трудовому сус-пільству. Етичні питання є продуктом реального господарського життя, і від них не можна абстрагуватися, адже вони - суть господарювання.
Вияви господарського безладдя і негараздів свідчать, що господарське життя не організовано розумно і раціонально, що йому бракує моральних засад. Моральна краса несумісна з користолюбством, корупцією і взагалі з будь-якими злочинами проти людей. Діловий успіх - це своєрідний іспит не тільки інтелігентності, а й моральної культури підприємця. Діловий успіх високоморальної, тим більше релігійної людини, визначається не прибутком, а служінням ближньому. Домінування матеріальних інтересів і стосунків у людському суспільстві, за словами В.Соловйова, є лише випадком поганої життєвої філософії, яка в дійсності не грунтується ні на чому. Засадою лишаються загальні вимоги розуму й совісті, підвладні вищій - моральній - основі господарського життя.
3. Стан етики бізнесу в економіці нашої країни.
Одна з актуальних
Loading...

 
 

Цікаве