WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Функціонування грошово-кредитної системи в умовах трансформації економіки - Курсова робота

Функціонування грошово-кредитної системи в умовах трансформації економіки - Курсова робота

До республіканських банків в Україні належать Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Ексімбанк, Ощадний банк України, які мають розгалужену сітку відділень і філіалів по території України.

Більшість комерційних банків є регіональними. Вони обслуговують, як правило, клієнтів певної області, міста, району.

Залежно від організаційної структури комерційні банки бувають:

  • багато філіальними банками;

  • без філіальними банками.

Окреме місце у вітчизняній банківській системі відведено Ощадному банку України. Це спеціалізований комерційний банк, який заручений гарантією держави щодо забезпечення вкладів і цінних паперів громадян та їх видачі вкладникам на першу вимогу. Процентні ставки по вкладах населення Ощадний банк установлює у межах максимальних процентних ставок, визначених Національним банком.

До функцій Ощадного банку України відносять:

  • відповідальність за ефективну організацію ощадної справи в країні;

  • забезпечення впровадження прогресивних форм розрахунково-кредитного та касового обслуговування населення;

  • розширення безготівкових розрахунків;

  • розповсюдження та погашення цінних паперів;

  • кредитування населення;

  • валютне обслуговування іноземних та українських громадян;

  • надання різноманітних платних послуг.

З метою забезпечення захисту вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для повернення ними коштів у випадку неможливості виконання вимог вкладників щодо повернення засобів в Україні створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фінансові ресурси фонду формуються за рахунок вкладів комерційних банків. Суми зборів (1% від зареєстрованого статутного фонду (початковий збір) та 0,5% загальної суми вкладів), які вносяться банками в даний фонд, включають до складу валових витрат цих банків. У випадку недоступності вкладу в комерційному банку фізичній особі гарантується повернення по вкладу коштів у розмірі вкладу, але не більше 500 гривень. Залежно від тенденції розвитку обсягів ресурсів, залучених комерційними банками, розмір відшкодування планується збільшувати.

Комерційні банки можуть створювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності та захисту своїх інтересів. Найвідомішими об'єднаннями комерційних банків в Україні є Асоціація українських банків та Ліга найбільших банків України. Асоціація українських банків об'єднує в собі переважну більшість вітчизняних фінансово-кредитних установ. Головними її завданнями є вироблення єдиної політики у банківській сфері, координація діяльності банківських установ, захист інтересів окремих банків, методичне, консультативне, інформаційне забезпечення та ряд інших.

До функцій Ліги найбільших банків, яка об'єднує постдержавні банки, належить:

  • створення альтернативного ринку банківських кредитів;

  • захист найбільших банків України від недобросовісної конкуренції;

  • надання інвестиційної підтримки українським підприємствам.

У разі порушення суб'єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, порядку проведення банківських операцій, збиткової діяльності, створення становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, Національний банк України має право застосувати санкції, передбачені Законом України „Про банки і банківську діяльність", аж до включення банку з книги реєстрації банків.

Результати аналізу роботи комерційних банків України свідчать про те, що починаючи з 1997-1998 років у їх діяльності загострилися негативні тенденції. До основних причин банківської кризи слід віднести такі:

  • трансформаційна криза економіки України;

  • руйнівний вплив фінансової кризи на світових фінансових ринках і розладу банківської системи в Росії;

  • платіжна криза у відносинах між підприємствами;

  • конструктивні помилки у правових засадах банківської системи;

  • численні адміністративні втручання з боку уряду;

  • відсутність гарантій збереження комерційної таємниці;

  • ерозія приватних грошових засобів у часи гіперінфляції;

  • відсутність кваліфікованого менеджменту в багатьох банківських установах;

  • дефіцит надійних об'єктів кредитування та нерозвиненість фондового ринку.

Вцілому недоліки вітчизняної банківської системи зводяться до таких основних позицій:

  • недостатність запасів капіталу в більшості банків; чимало банків є лише „касами" своїх підприємств-засновників;

  • недостатнє дотримання принципів, чинних для банківської діяльності;

  • слабка диверсифікація діапазону продуктів і послуг банківської системи;

  • обтяженість кредитних портфелів проблемними кредитами;

  • відсутність контролінгу.

За сучасних умов збільшується потреба в ефективних і стабільних банках, від яких великою мірою залежить відновлення економічного зростання. Це зумовлює необхідність постійного нагляду за їх функціонуванням, який здійснюється та вдосконалюється Національним банком. Реєстрація банків і ліцензування їхньої діяльності, банківський аудит на основі аналізу звітності та економічних нормативів становлять базу для всебічного регулювання діяльності комерційних банків з боку НБУ. Система пруденційного нагляду в Україні покликана попередити не виважене та ризикове ведення банківського бізнесу, щоб не допустити втрат коштів інвесторами, а відтак – підвищити довіру до банківської системи в цілому.

Загальні активи вітчизняних комерційних банків за станом на 01.01.2000 р. становили у доларовому еквіваленті 16,6% від ВВП, тоді як загальні активи банків провідних держав Заходу у 1,5 – 2 рази перевищує обсяг ВВП.

Заборгованість за кредитами, наданими комерційними банками на 01.01.2000р., становила у доларовому еквіваленті 11,1% від річного обсягу ВВП. Серед основних причин цієї заборгованості – дефіцит платоспроможності позичальників, недосконала правова база банківської діяльності, наявності ризику кредитування.

Грошово-кредитна система України характеризується високим рівнем концентрації капіталу у невеликій кількості банків. На початок 2000 року сім найбільших банків володіли 36% сукупного балансового капіталу всіх 164 діючих банків, майже такий же обсяг капіталу припадав на 38 середніх банків, решта – на 119 малих.

У випадку збитковості, відсутності необхідного рівня капіталу, порушення загальновстановлених норм банківського законодавства та економічних нормативів комерційний банк може бути переведений на режим санації. Режим санації – це система непримусових і примусових заходів, спрямованих на усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності та фінансової кризи, а також наслідків таких порушень. В даному контексті слід зазначити, що фінансове оздоровлення банків має здійснюватися паралельно з вирішенням проблеми платіжної кризи у відносинах між підприємствами або принаймні повинно бути узгодженим із ним. Лише в цьому випадку можна досягти зміцнення банківського сектора на тривалий термін.

2.3 Аналіз діяльності інвестиційних, пенсійних і страхових фондів в Україні

Інвестиційний фонд – підприємство, яке займається торгівлею корпоративними та державними цінними паперами, перед усім в формі купівлі крупного пакета та подальшого продажу цих паперів інвесторам; корпоративним фінансуванням у формі залучення капіталу під цінні папери, що випускаються, або у формі надання довгострокового інвестиційного кредиту.

Основними характерними рисами для цих комерційних організацій, які ми будемо називати інвестиційними фондами є:

  • велика універсальна комерційна організація, що сполучає більшість припустимих видів діяльності на ринку цінних паперів і на деяких інших фінансових ринках;

  • головною визначається діяльність по залученню фінансування за допомогою цінних паперів;

  • будучи великою організацією, оперує, насамперед, на оптових фінансових ринках;

Loading...

 
 

Цікаве