WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Фондовий ринок України - Курсова робота

Фондовий ринок України - Курсова робота

серійні.

Важливою умовою, що характеризує випуск облігацій, є його забезпечення, тобто майново-матеріальна база емітента, що забезпечує повернення вартості облігації у випадку банкрутства останнього.

Особливим видом облігацій є конвертовані. Після закінчення певного терміну ці облігації можуть бути обміняними на звичайні акції по встановленій обмінній шкалі. Це правило називається конверсійним привілеєм.

Розмір відсотка по облігаціях визначається низкою факторів: терміном, на який вони випущені; їх надійністю; рівнем інфляції; банківським відсотком. У умовах інфляції відсоток по короткострокових облігаціях часто виявляється вище, чим по довгостроковим. Вирішальну роль у визначенні процентної ставки по облігації грають два основних фактори: рівень інфляції і ступінь ризику придбання облігації. Чим менш надійні облігації, тим вище відсоток. Тому процентна ставка встановлюється у залежності від рівня надійності облігацій.

На відміну від акцій облігації є цінними паперами з фіксованим і, головне, гарантованим із боку фірми прибутком. На відміну від власників акцій тримачі облігацій не є співвласниками акціонерного підприємства, а усього лише його кредитором. Ця обставина, як вважається, у цілому знижує ризикованість цього роду інвестицій, тому що тримач облігацій має право першочерговості в одержанні прибутків або поверненні своїх основних коштів у випадку зменшення прибули підприємства, також у випадку банкрутства.

У той же час прибутки по облігаціях відносно нижче, вони строго фіксовані, тобто на відміну від дивідендів по акціях не зростуть навіть при сверхвдалої діяльності підприємства.

Ринкові, біржові ціни на облігації різних організацій і випусків, так само як і на акції, схильні коливанням, викликаним безліччю факторів. Насамперед ці коливання зв'язані зі зміною ринкових процентних ставок на кредити. Якщо позикові гроші на фінансових ринках раптом за якимись причинами дешевшають, тобто кредитні ставки в банках зменшуються, і як слід - нові тиражі облігацій пропонують меншу щорічну норму прибутку, то в цьому випадку ранні випуски облігацій із фіксованим прибутком, установленим на минулих, більш вигідних умовах, стають значно привабливими для всіх інвесторів. Облігації ці відчувають підвищений попит, а ринкова ціна починає зростати, додатково збагачуючи їх власника, поки не досягне деякої рівноваги. Зворотне відбувається у випадку подорожчання кредитів і появи на ринках облігацій із більш вигідними умовами, що забезпечують більший щорічний прибуток.

Незважаючи на всі ці небезпеки, облігації вважаються в цілому, більш безпечним видом інвестицій, чим акції й інші види цінних паперів. Для багатьох інвесторів представляється психологічно більш комфортним мати фіксований щорічний прибуток, а наприкінці обговореного терміна повернення усієї вкладеної колись суми.

Завдання 3. Основні законодавчі акти, що регулюють фондовий ринок в Україні.

Механізм законодавчого регулювання ринку цінних паперів в нашій країні - це багаторівнева ієрархічна структура, в основі якої знаходиться Конституція України. Зокрема в статті 92 передбачено, що "засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків" встановлюються виключно законами України.

За роки незалежності в Україні формується законодавство з питань ринку цінних паперів. І тепер ми маємо більше 80 законодавчих актів, що стосуються різних граней регулювання правовідносин на українському ринку цінних паперів - це закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, нормативні акти міністерств та відомств, які в межах своїх повноважень здійснюють регулювання та контроль на ринку цінних паперів.

На цей час вже склалися декілька напрямків формування та розвитку законодавчої бази з питань регулювання цінних паперів:

Закони, укази, постанови з питань формування та регулювання ринку цінних паперів в цілому;

Закони, укази, декрети, постанови, нормативні акти з питань визначення видів цінних паперів, подяку їх реєстрації, випуску та регулювання обігу;

Закони, постанови, нормативні документи з питань розвитку професійної діяльності на ринку цінних паперів;

Закони, нормативні документи, що здійснюють опосередковане законодавче регулювання відносин на ринку цінних паперів та діяльності його учасників;

Закони, укази, постанови та законодавчо-нормативні документи, які забезпечують здійснення фінансової та інвестиційної політики в Україні, що сприяє розвитку цінних паперів;

Державні програми, специфічні акти-концерції, які визначають методи та напрямки регулювання ринку цінних паперів. Це, зокрема, Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України, програми діяльності Уряду, програми приватизації та інші;

Договори, конвенції, угоди, укладені з міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими структурами в сфері розвитку, функціонування та регулювання ринку цінних паперів;

Кодекси, положення яких регулюють встановлення правовідносин власності на ринку цінних паперів. Сюди можна віднести Цивільний кодекс України, Кримінальний Кодекс України, Кодекс про адміністративні порушення.

Слід наголосити, що загальні засади регулювання відносин ринку цінних паперів України встановлюються не лише згаданими законодавчо-нормативними документами, а також Законом України "Про власність", яким визначається поняття права власності і його складових - прав володіння, користування і розпорядження.

Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" - визначає поняття цінних паперів, їх види, регулює діяльність щодо емісії та обігу цінних паперів; визначає правовий статус і організаційні засади фондових бірж.

Закон України "Про господарські товариства" - визначає поняття і види акціонерних товариств, правила їх створення та діяльності, права та обов'язки учасників та засновників.

Закон України "Про банки та банківську діяльність" - установлює порядок випуску, продажу, зберігання та управління цінними паперами.

Закон України "Про приватизаційні папери" - визначає поняття та види приватизаційних цінних паперів, порядок їх випуску, розміщення використання та погашення.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про довічні товариства" - визначає поняття дочірнього товариства як інституціонального інвестора, особливості його створення і діяльності.

"Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії". Затверджено Указом Президента України - визначає поняття інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, порядок їх створення й умови діяльності; вводить поняття "інвестиційний сертифікат" як вид цінних паперів.

"Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України". Затверджена Постановою Верховної Ради України - визначає головну мету та основні принципи функціонування і розвитку фондового ринку України.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" - визначає напрями державного регулювання ринку цінних паперів України.

Закон України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів України" - визначає правові основи обігу цінних паперів у депозитарній системі та правила електронного обігу.

Закон України "Про корпоратизацію".

Закон України "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку".

У законодавчому регулюванні національного фондового ринку важливу роль відіграють міжнародні-правові акти договори, конвенції, угоди, укладені з міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими інститутами у сфері розвитку, функціонування та регулювання цінних паперів.

Стан діючого законодавства України, що регулює сферу функціонування цінних паперів, характеризується не стільки наявністю недоліків, скільки тим, що він відображає умови в яких розроблялись і вводились в дію зазначене законодавство. Як свідчить історичний аналіз, правове поле регулювання ринку цінних паперів в Україні створювалось на початку 1990 року, за умови відсутності в Україні власного ринку цінних паперів, свій регулюючий вплив спрямувало на можливі в майбутньому, а не на фактично існуючі відносини.

Перераховані вище законодавчі документи строювались поспіхом, без достатніх розробок.

На сучасному етапі розвитку ринку цінних паперів ведуться роботи по доопрацюванню та доповненню законодавчих актів з питань: "Про довічне управління майном", "Про інструменти спільно інвестування", "Про торгівлю контрактами з цінними паперами", "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондову біржу", та внесення пропозицій по ряду інших питань, які мають пряме відношення до законодавчого забезпечення ринку цінних паперів.

Loading...

 
 

Цікаве