WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Фондова біржа як елемент ринкової інфраструктури - Курсова робота

Фондова біржа як елемент ринкової інфраструктури - Курсова робота

Встановлення факту виписки безтоварного векселя можливо тільки при інформованості про взаємовідносини між векселедавцем і платником, характері їхніх господарських зв'язків або при наданні відразу двох векселів зазначених осіб в один банк.

Можливість передачі векселя за допомогою передатного напису (індосамент) збільшує оборотність векселя і добавляє до функції, що їм виконується, кредитного інструмента ще одну - засіб для погашення боргових вимог.

Векселя бувають прості і переводні.

Простий вексель (соло-вексель) виписується і підписується боржником і містить його безумовне зобов'язання сплатити кредитору певну суму в обумовлений термін і в певному місці.

Відмінність простого векселя від інших боргових зобов'язань в тому, що:

а) вексель може бути наданий із рук в руки по передатному напису.

б) відповідальність за векселем для осіб, що беруть участь у ньому, є солідарною, за винятком осіб, що зробили безобіговий напис;

в) явка в нотаріальну установу для засвідчення підпису не потрібна;

г) при несплаті векселю у встановлений термін необхідно вчинення нотаріального протесту;

д) зміст векселя точно встановлено законом і інші умови вважаються ненаписаними;

е) вексель є абстрактним грошовим документом і в силу цього не забезпечується заставою або неустойкою.

Переводний вексель (тратта ) являє собою письмовий документ, що містить безумовний наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей у певний термін і в певному місці одержувачу або за його наказом.

Головна відмінність переводного векселя від простого, який по суті є борговою розпискою, полягає в тому, що він призначений для переведення, переміщення цінностей із розпорядження однієї особи в розпорядження іншої.

На відміну від простого в переводному векселі беруть участь не дві а три особи :векселедавець (трасант), векселетримач і платник (трасат).

Практика вексельного обігу показує, що вексель є найбільш мобільним і ліквідним цінним папером, що приносить прибуток завдяки наступним умовам:

1. існує можливість дострокового погашення векселів, що звичайно передбачається всіма банками - емітентами векселів;

2. за допомогою векселів здійснюються безготівкові платежі за товари, що забезпечує прискорення обігу коштів і скорочення готівки ( частіше усього векселя мають період обігу до 3-х місяців).

3. вексель відіграє роль універсального платіжного засобу завдяки можливості передачі іншим особам за допомогою передатного напису (індосаменту).

4. вексель можна використовувати як засіб обертання.

2.2. Обіг акцій.

Акціонерним товариством признається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій, що засвідчують зобов'язальні права учасників товариства стосовно товариства.

Акціонери не відповідають по зобов'язаннях товариства і несуть ризик збитків, зв'язаних із його діяльністю, у межах вартості приналежних їм акцій.

Товариство є юридичною особою і має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені купувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, нести обов'язки бути позивачем і відповідачем у суді.

Акції завжди є вторинними стосовно виробництва і власності . За акціями повинна стояти реальна власність, майно. В української дійсності більшість цінних паперів, що обертаються на ринку, не забезпечені реальним майном і переслідують спекулятивні інтереси.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів ( у т.ч. і для акцій). Первинний ринок починається з випуску акцій в обіг (емісії) і являє собою акт продажу акцій у власність першому покупцю - фізичній або юридичній особі. Варто розрізняти власника акцій від номінального держателя акцій, який може тримати акції від свого імені, не будучи власником цих акцій.

На вторинному ринку відбувається перепродаж акцій, уповноваженими банками - дилерами.

Акція - це пайовий цінний папір, породжений розвитком акціонерних товариств, що свідчить про внесення вкладу в капітал акціонерного товариства і, що дає права на одержання частини прибули у вигляді дивіденду. Державними органами акції не випускаються, вони емітуються тільки різними промисловими, торговими і фінансовими компаніями, що виступають у формі акціонерних товариств.

Акціонерні товариства, і закриті, і відкриті випускають акції, і зібрані за рахунок реалізації акцій кошти складають власний або статутний капітал акціонерного товариства. Цей капітал може бути збільшений двома методами: або шляхом накопичення частини прибули, що не розподіляється як прибуток серед акціонерів; або шляхом випуску нових додаткових акцій.

Прибуток по акції називається дивідендом і є частиною прибутку, що не накопичується, а розподіляється серед акціонерів.

Як цінний папір, акція свідчить про те, що її власник вніс пай в акціонерне товариство й у силу цього став співвласником останнього. Розмір цього паю, що фіксує масштаби долі даної особи у володінні акціонерним товариством, визначається кількістю приналежних йому акцій. Покупка акції сама по собі - не надання кредиту акціонерному товариству, а вкладення капіталу в це товариство. По своїй економічній природі покупка акцій - це інвестиції переважно грошових (але іноді матеріальних або інтелектуальних) коштів із метою одержання частини прибули акціонерного товариства. Але саме існування акціонерних товариств і акцій породжено розвитком кредитних відносин. Формально при покупці акції не існує єдності усіх трьох принципів кредиту - терміновості, обертаємості і платності. Акція - це безстроковий цінний папір і, як правило, вона не погашається акціонерним товариством. Але в принципі власник акції може в зручний для себе момент продати акції третій особі і тим самим повернути витрачені кошти. Таким чином, вкладення в акції мають, хоча й у специфічній формі, риси терміновості і обертаємості, властиві кредиту. Принцип же платності виражається в одержанні власником акції прибутку на неї.

Акція як цінний папір має цілий ряд специфічних властивостей, що властиві саме їй. Ними є: споживальна вартість, курсова вартість, оборотність і ліквідність. Тільки якщо акція дійсно являє собою сукупність цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку цінних паперів як інвестиційний товар, що свідчить про здійснення інвестицій у реально функціонуюче акціонерне товариство.

Слід при цьому зазначити те, що ідеальних акцій, що мали би всі розглянуті вище чотири властивості на високому рівні, не існує. Ризик завжди в більшому або меншому ступені має місце.

Акціонерні товариства випускають акції двох типів: звичайні і привілейовані.

Звичайний тип акцій переважає. Всі власники звичайних акцій є повноправними акціонерами, оскільки кожний із них має, у принципі, право голосу на загальних зборах акціонерів, що дає формальну можливість брати участь у виборах правління, ревізійної комісії, визначати напрямок діяльності акціонерного товариства. Як і в будь-якого власника, що управляє справою, відповідальність міститися у можливості загубити свої гроші.

Звичайні акції не гарантують розмір дивіденду і навіть взагалі одержання дивіденду власником акцій. Вони можуть приносити і великі дивіденди, і взагалі не приносити їх. Усе визначається масою прибутку, одержуваного акціонерним товариством, і рішенням його керівництва, яка частина прибутку повинна накопичуватися, а яка може бути направлена на виплату дивідендів. Насамперед розподіляються дивіденди по привілейованих акціях, а частина, що залишилася - по звичайних акціях. Звичайні акції не викуповуються підприємством після якогось терміна. Підприємство викуповувати назад акції не зобов'язано за умовами, і якщо на вільному ринку ці акції перестануть кого-небудь цікавити, те вони перетворяться в нікчемні, нічого не варті папірці.

Як свідчить практика, саме інвестиції в звичайні акції є в цілому найбільше дохідними з погляду одержання дивідендів, якщо розглядати цю прибутковість не за один випадковий рік, а за ряд років. Але привабливість звичайних акцій для інвесторів обумовлена не стільки розмірами дивідендів, скільки збільшенням ринкової курсової вартості акцій або так називаним приростом капіталу.

Привілейовані акції - це акції, які за своїми характеристиками займають проміжне становище між облігаціями і звичайними акціями. З одного боку, привілейовані акції, також як і облігації, приносять інвестору фіксований прибуток і не дають йому право голосу на загальних зборах акціонерів. З іншого боку, тримач привілейованої акції є власником акціонерного товариства, тобто акціонером, і свій прибуток одержує у формі дивіденду при розподілі прибули. При цьому розподіл дивідендів по привілейованих акціях повинен відбуватися раніше, ніж по звичайних акціях, а при банкрутстві акціонерного товариства власники цих акцій мають переваги у відшкодуванні своїх втрат у порівнянні з власниками звичайних акцій. У цьому полягає привілейованість акцій.

Loading...

 
 

Цікаве