WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Фондова біржа - Курсова робота

Фондова біржа - Курсова робота

Таким чином, український фондовий ринок був створений практично за рахунок приватизаційних коштів, без істотної участі заощаджень населення. В умовах нерозвиненого вітчизняного фондового ринку приватизація, прямо пов'язана з акціонуванням підприємств,послужила поштовхом формування фондового ринку, оскільки створила умови для участі на цьому ринку підприємств і населення. Вплив приватизації на формування фондового ринку, оскільки створила умови для участі на цьому ринку підприємств і населення. Вплив приватизації на формування фондового ринку здійснюється по декількох напрямках: прямим (поява приватизаційних сертифікатів) і непрямим чином (створення сприятливого економічного середовища для існування й розвитку ринку цінних паперів шляхом створення відкритих акціонерних товариств на основі державних підприємств, що підлягають приватизації ).

Тобто приватизація – початковий етап відродження фондового ринку України, перетворення цінних паперів у фінансовий інструмент, доступний широким верствам населення.

Створенню Української фондової біржі УФБ передували певні умови:

  • політичні – проголошення Україною політичної незалежності, яку було закріплено в грудні 1991р. результатами всенародного референдуму;

  • економічні – становлення України на шлях ринкових перетворень, роздержавлення, створення певної законодавчої бази для проведення економічних реформ;

  • соціальні – розширення недержавного сектора господарювання, приватних бізнесових структур;

  • психологічні – розуміння необхідності розбудови національного ринку цінних паперів виявило фахівців і ентузіастів, тобто тих, хто бажав мати власну справу, більші доходи.

Зародження в Україні ринкових відносин розпочалося з відкритих товарних бірж. У 1989-1990 рр. спостерігався справжній біржовий бум. В Україні в 1991р. діяло близько 60 товарних бірж. В цей період акціонування перебувало в зародковому стані, а моделі приватизації були переважно уявними, об'єктом академічних диспутів, тому функціонування товарних бірж було достатньо вагомою підставою і відіграло позитивну роль на початковому етапі становлення фондової біржі.

На початку 1991р., за відсутності державної програми створення національного ринку цінних паперів, провідні комерційні банківські установи, вчені-економісти, фахівці Міністерства економіки, які дотримувалися концепції єдиної національної фондової біржі, розпочали роботу щодо створення Української фондової біржі (УФБ).

Апарат управління біржі розпочав діяльність 2 січня 1992р., а вже 6 лютого відбулися перші торги УФБ.На перших етапах розвитку УФБ виконувала функції фондової, валютної і кредитної торгівлі, що наближало її до фінансово-інвестиційного центру світового рівня. Поступово функції валютної і фондової біржі розмежовувалися, що сприяло зародженню інфраструктури ринку цінних паперів в Україні.

У квітні 1992р.УФБ розпочала роботу за всіма напрямами, запланованими в установчих документах, відповідно до Концепції УФБ: організувала торги; почала формувати мережі регіональних філій; видала збірник нормативних дркументів і матеріалів; активно спрямувала й безпосередньо організувала навчання й підготовку брокерів, інших фахівців ринку цінних паперів; вела пропагандистську та роз'яснювальну роботу серед населення. Протягом першого року діяльності на біржі було організованого 31 торг, на яких здійснювалися операції по 197 позиціях.

У жовтні 1993р. біржовими спеціалістами було розроблено, а Біржовою радою затверджено "Тимчасові правила допуску котирування цінних паперів (лістинг) на УФБ", що дало можливість розпочати організацію великомасштабного лістингу цінних паперів.

УФБ налагодила міжнародні контакти з представниками Нью-Йоркської фондової біржі, Лондонської, Берлінської, Болгарської, Угорської, Азербайджанської, Московської. Найпродуктивнішим стало співробітництво з Товариством Французьких бірж. Було підписано угоду між урядоми України та Франції, за якою французькою стороною надавалася допомога на загальну суму 25 млн. франків та методичне і програмне забезпечення діяльності УФБ.

Важливим завданням УФБ є формування нової економічної філософії, цивілізованої підприємницької моралі, а тому сама біржа є прикладом цього. УФБ дбає про захист інтересів цінних паперів. За їх правилами працівникам бірж, учасникам торгів забороняється поширення хибних чуток, розголошення комерційних таємниць.

З метою запобігання шахрайству і виникненню на фондовому ринку кримінального середовища створено спеціальний підрозділ біржі, який здійснює нагляд за дотриманням чинного законодавства та внутрішніх біржових положень щодо збереження комерційної і конфеденційної таємиці та охорони прав клієнтів. Проте така структура не перешкоджає відкритості біржі, широкому інформуванню про рузультати її діяльності.

Серед населення біржа веде певну роз'яснювальну роботу, пропонує цінні папери як один із засобів підвищення добробуту, можливість стати власником чи співвласником підприємства або нерухомості.

УФБ здійснює багатопланову роботу: відпрацювання механізму біржової діяльності, процедури лістингу та аудиторської експертизи, комп'ютерної системи розрахунків підготовки кадрів, розвитку міжнародних зв'язків, створення ринкової інфраструктури.

Періодизація фондового ринку України проведена на основі аналізу кон'юнктурної ситуації, відповідно до якої визначені хронологічні границі чотирьох етапів становлення й розвитку вітчизняного ринку цінних паперів.

Підготовчий етап (1988-1991) характеризується повною відсутністю професіоналів і нерозумінням суті процесів, що відбуваються на фондовому ринку ні населенням, ні чиновниками, що керують цим процесом. Цей період можна назвати періодом "хаотичного розвитку ринку цінних паперів в умовах анархії" у зв'язку з відсутністю законодавчої бази й уседозволеності у сфері економічного поводження учасників фондового ринку.

Перший етап (1991-1994) характеризується періодом переходу роботи із ціннии паперами в цивілізоване русло у зв'язку з появою законодавчих актів, на які можна було опиратися під час роботи на фондовому ринку. На ринку з'явилися перші ліцензовані фінансові брокери. Саме в цей період, що характеризується пожвавленням і підняттям економіки, з'являються такі необхідні структури, як Позабіржова фондова торговельна система й Державна комісія із цінних паперів і фондової біржі.

Другий етап (1994-1998) можна назвати етапом приватизаційних сертифікатів на фондовому ринку України. 26 листопада 1994 року відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів", приватизаційні сертифікати набули значення цінних паперів. На ринку з'явились перші по-справжньому масові досить ліквідні цінні папери. Приватизаційний сертифікат відповідав вимогам класичного ліквідного цінного документа, він вільно купувався й продавався фізичними і юридичними особами, як за готівку, так і за безготівковий розрахунок, податки щодо угод його купівлі-продажу не стягувалися. Цей цінний папір був у кожного жителя України, і кожний повинен був кудись його "прилаштувати", з'явилася величезна армія продавців на ринку цінних паперів. З іншого боку, з'явилася армія покупців - керівники акціонерних товариств, які хотіли одержати в управління й власність підприємства. Цей етап завершився у зв'язку із закінченням сертифікатної приватизації 24 лютого 1999 року.

Третій етап (1999-2006) характеризується значним збільшенням місткості ринку та його переходом до категорії фондових ринків, що розвиваються, початком активної діяльності інститутів спільного інвестування й широкого залучення фізичних осіб до інвестиційної діяльності на вторинному ринку цінних паперів. Акції українських емітентів починають продаватися на фондових біржах розвинених європейських держав, попит на них, як на потенційно нові активи зростає. На цьому етапі відбувається не розширення, а вдосконалювання законодавчої бази вітчизняного фондового ринку: застарілі закони, які не відповідають часу, замінюються на нові. Зокрема, Закон "Про цінні папери й фондову біржу" 1991 року замінений Законом "Про цінні папери й фондовий ринок" 2006 року, Закон "Про господарчі товариства" доповнюється Законом "Про акціонерні товариства", другий проект якого розглянуто у Верховній Раді й готується до прийняття.

Таким чином, запропонована нами періодизація виникнення фондового ринку України дозволяє визначити особливості сучасного етапу його розвитку, а також виявити особливості механізму взаємодії ринкових чинників в умовах транзитивної економіки.

Дослідження етапів розвитку фондового ринку України, зокрема останнього етапу надало можливість виявити наступні особливості вітчизняного ринку цінних паперів:

  • висока концентрація власності у сфері руху фіктивного капіталу, що проявляється в закріпленні великих пакетів акцій (контрольних або блокуючих) у руках окремих людей;

  • перевага торгів на неорганізованому ринку;

  • перевага торгів на позабіржовому ринку;

  • високий ступінь концентрації торгівлі цінними паперами в столиці країни - місті Києві;

  • професійні учасники ринку обслуговують обмежене коло інвесторів, а не широкі верстви населення, як в економічно розвинених країнах

  • фондовий ринок України є віддзеркаленням структури національної економіки: на ньому переважають акції сировинних компаній, а не компаній, орієнтованих на продукти високих технологій, як це має місце на розвинених фондових ринках.

Loading...

 
 

Цікаве