WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління кредитними ризиками в діяльності комерційних банків - Курсова робота

Управління кредитними ризиками в діяльності комерційних банків - Курсова робота

В господарській та фінансово-економічній діяльності суб'єкта, як зазначено у Фінансовому словнику, під ризиком розуміють "усвідомлену можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат." [44]

Досить повним та сучасним є визначення ризику, яке приведено в навчальному посібнику "Фінансовий менеджмент" за редакцією проф. Г. Г. Кірейцева: "Під ризиком слід розуміти можливість виникнення збитку внаслідок дії в переважній більшості зовнішніх факторів, які при оцінці ситуації (перед прийняттям рішення) були невідомі та вплив яких може змінити ймовірність досягнення бажаного результату" [52, с.17]:.

Якщо перевести поняття ризику в площину фінансових категорій, до яких належить і банківська діяльність, можна сказати, що ризик - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом.

В умовах адміністративно-командної економіки банківська діяльність аж ніяк не була пов'язана з ризиками, бо у суспільстві існувала єдина форма власності - державна: банки та їх клієнти були державними, а значить за зобов'язаннями державних підприємств у кінцевому результаті відповідала держава, так само, як держава неодноразово списувала борги колгоспів перед банком.

В умовах ринку характер діяльності банку докорінно змінився. Банк став комерційним підприємством, а значить, поставивши головною своєю метою отримання прибутку, банк у той же час повинен забезпечити покриття своїх витрат власними доходами, і при цьому, здійснюючи свої операції, постійно пам'ятати про небезпеку втрат (тобто про ризики) щоб уникнути збитків, неліквідності та банкрутства.

Ризикованість банків пов'язана з характером їх діяльності, тому що вони працюють, в основному, з чужими коштами (зрозуміло, що ризикувати своїми коштами і ризикувати чужими коштами - це не одне і те ж), тобто жодна банківська операція не може вважатися вільною від ризику. Крім цього, банки - це "кровоносна система" економіки. Вони тісно пов'язані з усіма її сферами, тому банкрутство навіть одного великого банку може викликати "ланцюгову реакцію" банкрутств багатьох банків (бо банки, як і їхні клієнти, пов'язані між собою). Цей факт негативно вплине на стан усієї економіки.

Отже не випадково питання банківської діяльності та пов'язані з нею знайшлі своє відображення в нормативних актах чинного законодавства України. Так відповідно до "Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України" [8], ризик (з точки зору банку) - це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капіталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організації досягати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або використовувати можливості для розширення бізнесу;

ризик (з точки зору Національного банку) - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку. Таке ж визначення ризику наведено і в "Методичних вказівках з інспектування банків "Система оцінки ризиків" [7].

Кращому розумінню ризиків в банківській діяльності, виявленню найбільш характерних рис тих, чи інших видів, спріяє класифікація банківських ризиків, на основі якої розробляються та застосовуваються механізми управління ними за певних умов.

У різноманітних наукових працях і дослідженнях, які присвячені проблемам банківських ризиків, наведено різноманітні підходи щодо їх класифікації. Так Кириченко О., досліджуючи ризики, пропонує таку класифікацію: кредитний ризик; процентний ризик; валютний ризик; ризик ринку цінних паперів; ризик при формуванні депозитів; ризик при нових видах діяльності, ризик лізингових угод [51, c. 417]. Існують класифікації ризиків за сферами виникнення. С.М. Козьменко, Ф.І. Шпиг, І.В. Волошко класифікують ризики таким чином: зовнішні ризики та внутрішні ризики. Зовнішні складаються з ризику щодо країни, валютного ризику, відсоткового ризику, системного та інші, а до внутрішніх відносять ризики, пов'язані з особливостями клієнта, ризики банківських операцій, ризики, обумовлені видом банку [55 c. 380]. При класифікації ризиків А. Мещеряков дотримується такої думки: ризики поділяються на зовнішні та внутрішні, крім того, виділяються ризики за основною діяльністю (кредитний, відсотковий, інвестиційний, валютний) та допоміжною діяльністю (ризик формування депозитів, ризик за новими сферами діяльності) [66, c. 24 – 25].

Як бачимо, більшість підходів вчених зведено до висновку, що у банківській діяльності виникають дві основні групи ризиків:

а) зовнішні, або загальні ризики - ризики, які виникають у зовнішньому щодо банку середовищі, не пов'язані з діяльністю банку чи конкретного клієнта, проте вплив їх може бути вирішальним і суттєво погіршить фінансовий стан банку. Вплив зовнішніх ризиків на результативність роботи банку вкрай високий, управління цими ризиками найскладніше, а іноді й неможливе;

б) внутрішні, або суто банківські ризики, це - ризики, які безпосередньо пов'язані з функціонуванням банку як комерційної структури. Що ширше коло клієнтів, партнерів, зв'язків банку, банківських операцій, послуг, то більше внутрішніх ризиків супроводжує його роботу. Порівняно із зовнішніми внутрішні ризики краще піддаються ідентифікації та квантифікації (кількісне визначення якісних ознак).

Класифікація ризиків проводиться залежно від покладеної в основу класифікаційної ознаки, але багатогранність такого явища, як ризики, створює можливості для різноманітних підходів щодо вирішення цього питання, хоча навряд чи зможе охопити його повністю.[16]

На зовнішні та внутрішні банківські ризики поділяються з погляду сфер виникнення та можливостей управління ними. Така класифікація показана на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Класифікація банківських ризиків за сферами виникнення

До кола зовнішніх ринків також належать: політичні, правові, соціальні та загальноекономічні ризики, що виникають у разі загострення економічної кризи в країні, політичної нестабільності, війни, заборони на платежі за кордон, консолідації боргів, запровадження ембарго, скасування імпортних ліцензій, стихійного лиха (пожежі, повені, землетруси), приватизації, націоналізації, неадекватного правового регулювання та ін. [51, с.183-184].

Серед великої кількості зовнішніх ризиків за "Методичними рекомендаціями щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України" [8], виділені п'ять основних груп:

а) ризик форс-мажорних обставин - пов'язаний з виникненням непередбачених обставин, які негативно впливають на діяльність банку та/або його партнерів (стихійні лиха та інше).

б) ризик країни - пов'язаний з можливістю настання несприятливих для діяльності банку умов в політичній, правовій, економічній сфері країни, в якій проводить свою діяльність банк;

в) зовнішньо-політичний ризик - обумовлений змінами міжнародних відносин, а також політичної ситуації в одній із країн, які впливають на діяльність банку або його партнерів (війни, міжнародні скандали, імпічмент главі держави, закриття кордонів);

г) правовий ризик - пов'язаний зі змінами законодавства різних країн;

д) макроекономічний ризик - виникає через несприятливі зміни кон'юнктури на окремих ринках або всієї економічної ситуації в цілому (економічна криза). Окремо слід виділити складову макроекономічного ризику - інфляційний ризик, який пов'язаний з можливою втратою первісної вартості активів.

Банківські ризики класифікують також за:

- джерелами виникнення – систематичні (системні) та несистематичні;

- причинами виникнення - непевність майбутнього, непередбачуваність, недостатня інформація;

-можливістю мінімізації - ризик, який може бути знижений, ризик, який не піддається мінімізації;

- ступенем ризику - безризикова діяльність, мінімальний ризик, підвищений ризик, критичний ризик, катастрофічний ризик;

- впливом на окремі показники - ризик рентабельності, ризик доходів, ризик витрат, ризик обігу, ризик ліквідності.

Особливу увагу за наведеною схемою класифікації потрібно звернути на системні ризики, які характеризують нестійкість (ненадійність) всієї фінансово-кредитної системи та можуть бути реалізовані у формі системної кризи. Як різновид системного ризику розглядається ризик виникнення економічної кризи в окремих галузях народного господарства чи економічної кризи всієї країни.

Loading...

 
 

Цікаве