WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Управління кредитним ризиком банку на рівні окремої позики - Курсова робота

Управління кредитним ризиком банку на рівні окремої позики - Курсова робота

Може бути так, що прибуток є, а грошей немає. Очевидно, що в такому випадку підприємство не зможе виконати свої зобов'язання перед банком виключно в грошовій формі.

Викладене вище дозволяє зробити висновок про недоцільність використання у багатьох випадках коефіцієнта покриття процентних виплат для оцінки кредитоспроможності позичальників.

Сказане вище також справедливо для коефіцієнта покриття боргових зобов'язань, коефіцієнтів рентабельності та інших аналогічних коефіцієнтів, при розрахунку яких використовується прибуток.

Наступне, що виявить аналітик - це відсутність єдиної думки з приводу "нормативних" значень обраних ним коефіцієнтів. Наприклад, із приводу "нормативного" значення коефіцієнта поточної ліквідності (коефіцієнта покриття) деякі спеціалісти стверджують: "Для промислових підприємств поточне співвідношення 1,2 і вище розглядається як гарний стан ліквідності", інші стверджують: "Звичайно на практиці вважають, що коефіцієнт покриття 2:1 близький до нормального для більшості форм діяльності... ".

Слід зазначити, що крім поняття "норматив" також вживають поняття: "критичне нижнє значення", "орієнтовне нижнє значення", "рекомендована нижня межа", "нормальне значення", "оптимальне значення" та ін., що аж ніяк не надає процесу інтерпретації значень коефіцієнтів ясності й однозначності.

Припустимо, що аналітик переконав себе в тому, що "нормативні" значення коефіцієнтів повинні бути саме такими, а не будь-якими іншими. Тепер він може, як він вважає, приступити до використання на практиці обраної ним методології оцінки кредитоспроможності позичальників.

Припустимо, що аналітик розрахував усі коефіцієнти. Тепер йому необхідно здійснити зіставлення отриманих значень коефіцієнтів із нормативними. І тут аналітик зіткнеться з проблемою – значення одних коефіцієнтів відповідають нормативним значенням, а значення інших – не відповідають. У цій ситуації аналітик не спроможний однозначно стверджувати кредитоспроможний позичальник чи ні.

Для того щоб якось вийти із цієї ситуації, аналітик може запропонувати сформувати єдиний показник кредитоспроможності, що буде обчислюватися як сума добутків коефіцієнтів, що характеризують кредитоспроможність, та відповідних до них вагових коефіцієнтів. Порівнюючи значення цього показника з певним нормативним значенням, можна судити про те, кредитоспроможний позичальник чи ні. Але не варто забувати, що вибір вагових коефіцієнтів для коефіцієнтів, що характеризують кредитоспроможність, і нормативного значення єдиного показника кредитоспроможності, через високий ступень суб'єктивності оцінок, позбавляє достовірності результати оцінки кредитоспроможності позичальників.

Отже, можна зробити наступні висновки стосовно існуючої методології оцінки кредитоспроможності позичальників:

  1. Відсутній єдиний концептуальний підхід до побудови методик оцінки кредитоспроможності позичальників. Образно кажучи, методологія оцінки кредитоспроможності не має концептуального "стержня".

  2. Відсутнє системне бачення чинників, що визначають кредитоспроможність позичальників.

  3. Існуючі методики оцінки кредитоспроможності позичальників недостатньо обґрунтовані і зайво орієнтовані на сформовані традиції, що робить їхнє використання в сучасних умовах у більшості випадків неефективним і навіть може призводити до неадекватних оцінок кредитоспроможності позичальників.

Висновок

Кредитний ризик є досить складною сукупністю елементів, які викликаються зовнішніми (не можуть регулюватися банком) і внутрішніми факторами.

Важливою характеристикою кредитного ризику є його динамічність, яка вимагає від банківських працівників періодичної оцінки ризику та управління ним. Оцінка кредитного ризику включає в себе кілька етапів. Якісний є, зазвичай, первинним. Кількісна оцінка базується на якісній і деталізує її. Особливо гострою проблемою для українських банків є створення методики визначення ступеню ризику за перспективними, а не минулими показниками фінансової діяльності позичальника.

Здійснюючи заходи по управлінню ризику неповернення позичок, банківський персонал орієнтується на банківську кредитну політику, яка визначає стратегічні цілі та тактичні задачі. При цьому акцент може бути зроблений на ризиковій і доходній або поміркованій політиці.

Банк може розв'язати ризик кількома способами: уникнути його, прийняти повністю або прийняти за умови здійснення заходів по його зменшенню. Останній варіант є найбільш уживаним.

Зовнішні способи мінімізації кредитного ризику (розподіл ризику, страхування ризику, забезпечення) передбачають передачу частини або всього ризику іншим економічним суб'єктам. Внутрішні (нормування, лімітування, диверсифікація, створення резервів, оцінка кредитоспроможності позичальника) засновані на самостійних спробах банку перестрахуватися. На практиці, як правило, способи поєднуються з метою посилення їх впливу.

Проаналізувавши кредитоспроможність підприємства, можна зробити висновки, що позичальник має клас Г кредитоспроможності, тобто Фінансова діяльність погана і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу. У підприємства є проблеми з ліквідністю, так як у нього дуже мало грошових коштів. Крім того, занизьке значення коефіцієнта чистої рентабельності. Це вказує на низьку фінансову стійкість підприємства.

Але, в якості застави підприємство надає поручительство платоспроможного потужного підприємства у сумі 1000 тис. грн. (заставна вартість склала 695,65 тис. грн.). Даний вид забезпечення кредиту є досить надійним, тому підприємству було вирішено надати кредит у розмірі 500 тис. грн.

Проаналізувавши кредитоспроможність позичальника та оцінку рівня забезпеченості кредиту визначено параметри кредитної схеми: фактичний строк кредитування склав 1 рік, сума кредиту 500 тис. грн.. СТОВ "Світанок" при взяті кредиту у сумі 500 тис. грн.. під 20 % річних на 1 рік, сплатить 62625 тис. грн.. відсоткових платежів.

Список літератури:

  1. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та. ін.; За ред. А.М.Мороза. - К.:КНЕУ, 2000. - 384с.

  2. Вітлінський В.В. та ін. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України, №12,1999. - С.91-102.

  3. Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент: Навч. посібник. - К.: Основи, 1999.-671с.

  4. Крутик А.Б, Хайкин М.М. Основы финансовой деятельности предприятия.-Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 446с.

  5. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. д. е. н., проф. Мороза А. М., к. е. н., доц. Пуховкіної М. Ф. - К.: КНЕУ, 1999.

  6. Савлук М.І., Мороз A.M., Коряк A.M. Вступ до банківської справи: Навчальний посібник. - К.: Лібра, 1998.- 344с.

  7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М.Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2004.

Додатки

Додаток А

Анкети позичальника

Показник

Значення

1

Сфера діяльності

Сільське господарство

Параметри кредиту, що запрошується:

2

сума, тис. грн.

500

3

строк кредитування, міс.

12

4

Відсоткова ставка

20

Застава:

5

ринкова вартість, тис. грн.

1000

6

Поручительства платоспроможних потужних підприємств

7

Ціль кредитування

оборотні кошти

8

Наявність діючих кредитів

немає

9

Тенденція надходжень коштів на поточні рахунки

збільшення

10

Стабільність грошових надходжень

періодичні

11

Наявність альтернативних джерел погашення кредиту

є

12

Строк функціонування підприємства, років

10

13

Ринкова позиція (попит)

великий

14

Репутація позичальника

висока

15

Наявність прострочених платежів по кредитам у минулому

не було

Loading...

 
 

Цікаве