WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій - Курсова робота

Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій - Курсова робота

Процентна політика банків сприяла збільшенню довгострокових вкладень у реальний сектор економіки. Так, середньозважена процентна ставка за довгостроковими кредитами в національній валюті знизилася за 2002 рік на 4,3 процентного пункту й у грудні її рівень становив 17,6% річних . Детальні дані подано у додатку Д.

Позитивні зміни відбулись у кредитуванні інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання. Протягом 2008 року середня вартість кредитів, наданих у національній валюті на інвестиційну діяльність, знизилася з 26,1 до 19,9% річних. Проте більша частина банківських кредитів, як і раніше, надавалася суб'єктам господарювання на забезпечення потреб поточної діяльності. Рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами на зазначені цілі знизився за 2008 рік на 9,6 процентного пункту до 21,8% річних.

Загальна тенденція до зниження середньозважених процентних ставок за кредитами в національній валюті, наданими суб'єктам господарювання, складалася за рахунок зниження ставок за кредитами, наданими позичальникам усіх видів економічної діяльності. Порівняно із січнем 2002 року найбільше (на 11,4 процентного пункту) зменшилася вартість кредитів для суб'єктів господарювання добувної промисловості, які в грудні сплачували за користування кредитом 22,5% річних, дані наведені у додатку Е.

Упродовж 2008 року темпи кредитування в іноземній валюті уповільнились. Однак вартість користування цими кредитними ресурсами суттєво не змінилася. У грудні 2008 року середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими в іноземній валюті юридичним особам, знизилася порівняно з груднем 2007 року на 0,3 процентного пункту й становила 11,3% річних, детальні дані подано у додатку Ж.

Середня вартість короткострокових кредитів у іноземній валюті упродовж 2008 року зросла на 0,3 процентного пункту до 11% річних. Найнижчим (8,4% річних) був рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами овердрафт, який упродовж року знизився на 0,8 процентного пункту. За обсягами більше кредитів у іноземній валюті було надано на строк до 1 місяця, середня вартість яких протягом року зросла з 9 до 9,4% річних. Середній позичковий відсоток за кредитами зі строком повернення від 6 до 12 місяців, які становили майже третину наданих короткострокових кредитів, порівняно з початком року знизився на 2 процентних пункти і становив 13,8% річних. Кредити на строк від 1 до 3 місяців у грудні надавалися під 11,1% річних, що на 1 процентний пункт більше, ніж на початок року.

Середня вартість користування довгостроковими кредитами в іноземній валюті для юридичних осіб за 2008 рік зменшилася на 1 процентний пункт до 12,6% річних.

У 2008 році тривало нарощування обсягів кредитування фізичних осіб банками. Порівняно з груднем 2007 року середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими фізичним особам у національній валюті, зросла на 1,5 процентного пункту до 22,4% річних у грудні 2002 року, в іноземній валюті – знизилася на 1 процентний пункт до 13,6% річних.

2.2 Аналіз кредитоспроможності позичальника

Банки з розвинутою ринковою економікою застосовують складну систему великої кількості показників для оцінки кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована в залежності від характеру позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності), а також може ґрунтуватися як на сальдових, так і оборотних показниках звітності клієнта.

Національним банком України рекомендується наступний підхід до фінансової оцінки банками позичальників по кредитних операціях.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно, згідно внутрішніх положень про проведення активних операцій (кредитних) і методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог Положення "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків"[16] , у яких повинні бути встановлені обґрунтовані, технічно вивірені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на основі аналізу їхніх балансів і звітів про фінансові результати в динаміку.

Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для:

а) банків – не рідше ніж один раз на місяць;

б) інших юридичних осіб – не рідше ніж один раз на три місяці;

в) фізичних осіб – періодичність оцінки їх фінансового стану визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану позичальника – фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу – крім випадків, пов'язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).

Визначені в Положенні [16] вимоги до оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до позичальників по показниках, з метою адекватної оцінки кредитних ризиків і належного контролю за ними.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення і звітні бали для кожного показника в залежності від його ваги (значимості) серед інших показників, що можуть визначати найбільшу імовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань по кредитних операціях.

Вагомість кожного показника встановлюється індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) у залежності від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, оборот засобів і т.д.), ліквідності балансу, стану на ринку і т.д.

Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників і коректується з обліком додаткових (суб'єктивних) показників.

Для проведення оцінки фінансового становища позичальника – юридичної особи банк повинен враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

а) платоспроможність (коефіцієнти миттєвої ліквідності, поточної ліквідності, загальної ліквідності);

б) фінансову стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, відношення позикових і власних коштів);

в) обсяг реалізації;

г) обороти по рахунках (відношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів – у динаміці);

д) склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний і поточний роки);

е) собівартість продукції (у динаміці);

є) прибуток і збитки (у динаміці);

ж) рентабельність (у динаміці);

з) кредитну історію (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

а) коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами за формулою (2.1):

Ав

КЛ1 = ––––––,(2.1)

Зп

де Ав – високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції,

Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше ніж 0,2;

б) коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлений термін за формулою (2.2) :

Ал

КЛ2 = ––––––,(2.2)

Зп

де Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів отриманих.

Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше 0,5;

в) коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів за формулою (2.3):

Loading...

 
 

Цікаве