WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку - Курсова робота

Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку - Курсова робота

Інтернаціоналізація міжнародних фінансових ринків

Серед найбільш значних тенденцій розвитку світового фінансового ринку на сучасному етапі можна назвати такі:

глобалізація ринків - посилення ролі міжнародних ринків з погляду операцій кредитування і позичання резидентами різних країн;

інтернаціоналізація ринків - міжнародний характер операцій позичальників і кредиторів, широка диверсифікація їхніх активів і пасивів по країнах та регіонах, існування стійкої мережі структурних підрозділів за кордоном не дають змоги визначити їх національну належність;

зростання міжнародної конкуренції між суб'єктами ринку, які є резидентами різних країн, зокрема між ТНК і глобальними фінансовими інституціями, між банківськими та небанківськими установами;

інтеграція сегментів міжнародного фінансового ринку - інтеграційні процеси сприяли підвищенню мобілізації позичкового капіталу, зниженню трансакційних витрат, міжнародній торгівлі цінними паперами, отриманню оперативної інформації про стан міжнародних фінансових ринків;

конвергенція сегментів міжнародного фінансового ринку - процес зняття законодавчих обмежень, перешкод (бар'єрів) регулювання і збільшення кількості міжнародних операцій як міжнародними позичальниками, так і кредиторами, поступове стирання меж між секторами та сегментами міжнародних ринків довгострокового фінансування;

концентрація сегментів міжнародного фінансового ринку - відбувається шляхом укладання угод злиття та поглинання фінансових інституцій, у тому числі і серед корпорацій-позичальників. Унаслідок цього спостерігається концентрація значних фінансових ресурсів в обмеженого кола глобальних учасників світового фінансового ринку, які здатні вести активні операції на всіх його сегментах;

проблеми комп'ютеризації й інформатизації ринків - прийняття рішень базується на складному комп'ютерному моделюванні, статистичному аналізі великих масивів даних і застосуванні методів математично-статистичних симуляцій і нейронних систем прогнозування.

Характерною рисою сучасних світових економічних відносин є інтенсивний розвиток процесів глобалізації з залученням національних економік у світову господарчу систему, посилення їхньої взаємної залежності. Відображенням цих процесів стало виникнення єдиного інформаційного простору, інтернаціоналізація й швидке зростання фінансових ринків. Зростаюча взаємозалежність країн, інтенсифікація міжнародного обміну товарами, послугами і капіталом веде до появи нових тенденцій у сфері фінансових відносин. Тому стратегічно важливим напрямом стає розробка ефективної національної політики у галузі фінансів й капіталоутворення з урахуванням необхідності інтеграції країн у світову спільноту як рівноправних учасників глобального ринкового процесу.

Перехід до відкритості країн з нестабільними ринками створює нові можливості для прогресу, але й має серйозні небезпеки. Перебіг процесу глобалізації стає потенційним джерелом ризиків, проблем і конфліктів. Інтеграція фінансових ринків підвищує ризик системних збоїв у кожній окремій країні й в регіоні загалом. За цих умов більшість держав, що розвиваються, виявляються залежними від коливань світової фінансової кон'юнктури. Проблема полягає в тому, щоб використати позитивний потенціал фінансової глобалізації і звести до мінімуму пов'язані з нею ризики для національних економік.

Глобалізаційна дилема країн з перехідною економікою - це продовження зміцнення власної національної "політичної" валюти на засадах національного фінансового суверенітету або рішуче крокування до інтернаціональної "світової" валюти (однієї з основних валют).

Збереження відносної замкненості національної фінансової системи спричиняє бюджетну кризу, фінансову нестабільність, перекреслює перспективи входження до глобальної економічної системи. З іншого боку, використання інтернаціональної валюти для обслуговування внутрішніх потреб впливає на зміну економічних відносин і політичної системи країн з ринками, що розвиваються.

Вихід на західний фінансовий ринок пов'язаний зі зменшенням суверенітету в сфері фінансів, зростанням зовнішнього боргу незалежно від забезпеченості капітальними активами національної економіки, вимиванням національного багатства через механізм нееквівалентного зовнішньоекономічного обміну, затриманням процесу технологічного оновлення та економічного зростання.

Найбільшу загрозу глобалізація становить для країн, що розвиваються, оскільки саме вони відчувають гостру нестачу капіталів, ефективних інституцій, господарської інфраструктури, економічно вмотивованих рішень щодо реалізації існуючих можливостей. Таким чином, головне завдання країн з новостворюваними ринками (Emerging market economies) полягає у мінімізації ступеня вразливості від зовнішніх впливів та від зміни позицій іноземних інвесторів, що спрямовують у ці країни значні потоки "летючих" капіталів.

Подолання кризи фінансових систем країн з перехідною економікою вимагає розумного сполучення саморегулювання ринкових відносин й стратегії державних коректив процесу трансформації фінансової системи. Національна фінансова політика в умовах фінансової глобалізації насамперед націлена на вирішення проблеми співвідношення прибутковості цінних паперів і прибутків реального сектору економіки.

Держава не повинна бути байдужою до курсової ситуації на ринку цінних паперів, оскільки інвестиційна політика не може бути ефективною без широкого використання механізмів і потенційних можливостей фондового ринку, без стимулювання діяльності його основних та інфраструктурних учасників.

Вирішення зазначеної вище глобалізаційної дилеми новостворюваних ринків нерозривно пов'язано з усвідомленням суті фінансової глобалізації, яка в самому широкому смислі слова означає конвергенцію національних грошових систем на основі об'єднувальної дії світових грошей.

Фінансова глобалізація - самий складний і найрозвиненіший у плані інтернаціоналізації процес, що є результатом поглиблення фінансових зв'язків країн, лібералізації цін та інвестиційних потоків, створення глобальних транснаціональних фінансових груп. За темпами приросту обсяг позик на міжнародному ринку капіталу за останні 10-15 років на 60% перевищив обсяг зовнішньої торгівлі й на 130% - валовий світовий продукт. Глобальний обіг на ринку валют щодоби сягає 0,9-1,1 трлн дол. США. Неконтрольований приплив спекулятивного капіталу в країни з нестабільною економікою може дестабілізувати в них становище. Внаслідок відкриття ринків внутрішніх капітальних активів у десятках країн і доступу до ринку прямих запозичень фінансових ресурсів в усьому світі за останні 15 років сформувалися новий глобальний баланс економіки та глобальна фінансова система. Остання перебуває в стані зміни сформованого порядку між державами світу. Споживачі капіталу, передусім у країнах з нестабільними ринками, отримали доступ до ринку прямих запозичень фінансових ресурсів західного світу з одночасною фактичною відмовою цих країн від суверенітету у сфері фінансів, втратою контролю за утворенням зовнішнього боргу залежно від забезпеченості капітальними активами національної економіки. Колишні засоби контролю за національними фінансами і рухом економічних ресурсів виявилися морально застарілими, а нові, за відсутності ефективних обгрунтованих методів, ще не вироблені.

Loading...

 
 

Цікаве