WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Структура страхової компанії - Курсова робота

Структура страхової компанії - Курсова робота

При керівних органах компанії є, секретаріат, на який покладаються важливі функції з контролю за виконанням їхніх рішень. Секретар ради веде облік акціонерів, а також книгу протоколів засідань цього органу. У багатьох компаніях, які переймають повчальний зарубіжний досвід менеджменту, чергове засідання наглядової ради, ради директорів або правління розпочинається з інформації про остаточну редакцію попередніх рішень і стан їх виконання. При секретаріаті є група працівників, які здійснюють зв'язки з громадськістю, інформуючи її про діяльність компанії.

Ревізійна комісія — контрольний орган страховика, що контролює виконання статуту, рішення загальних зборів акціонерів, додержання чинного законодавства. Останніми роками ревізійні комісії контактують з аудиторами, що дозволяє підвищити професійний рівень перевірок і висновків.

Далі схематично наведено структуру двох добре відомих у нашій країні страхових компаній (рис. 1.1 і 1.2).

Як бачимо, структура HACK "Оранта" доволі складна. Вона охоплює чотири рівні управління: центральний офіс (Правління компанії), обласні (Київську і Севастопольську міські) дирекції, міські та районні відділення й філії. Ця компанія — наступниця колишнього Укрдержстраху. До 1994 року вона мала свої відділення в усіх районах України. Згодом зі складу HACK "Оранта" виокремилися як самостійні юридичні особи деякі обласні дирекції. Так утворилися відкриті акціонерні товариства "Крим-Оранта", "Оранта-Дніпро", "Оранта-Донбас", "Оранта-Лугань", "Оранта-Січ".

Рисунок 1.1 - Організаційна структура НАСК "Оранта".

Рисунок 1.2 - Організаційна структура АСК "Енергополіс"

У наведених структурах є багато спільного. Це випливає з характеру діяльності страховиків. Водночас є низка істотних відмінностей. Вони зумовлені різними масштабами роботи, наявністю в HACK "Оранта" обласних, міських і районних ланок. Це дає змогу зосередити обслуговування страхувальників безпосередньо за місцем їх розташування. Правління АСК "Оранта" вирішує насамперед питання стратегії розвитку компанії, опрацювання правил страхування, здійснення актуарних розрахунків, проведення інвестиційних заходів тощо, В "Енергополісі" більшість страхових операцій здійснюється безпосередньо центральним офісом.

Відділення, філії, представництва на місцях має не лише HACK "Оранта", "Енергополіс", а й багато інших страховиків. Вони створюються і діють згідно із затвердженим Укрстрахнаглядом Положенням про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків від 12 березня 1994 року.

4 Управління страховою компанією

Ключовою функцією управління є прийняття рішень. У процесі ухвалення управлінського рішення виділяють наступні основні етапи:

1) виникнення ситуації проблеми, що вимагають ухвалення рішення;

2) збір і обробка інформації, необхідної для його прийняття;

3) підготовка й оптимізація прийнятого рішення;

4) ухвалення рішення;

5) організація виконання рішення;

6) контроль виконання.

Однієї з відмінних рис управлінських проблем є їхня багатоваріантність, тобто можливість прийняття великої кількості рішенні по одній проблемі. У цих умовах виникає необхідність вибору оптимального, тобто найкращого за деяким критерієм рішення.

Як критерій повинний виступати показник, бажано кількісний, що адекватно відбиває цілі діяльності компанії, наприклад прибуток.

У ході страхової діяльності, особливо в період первісного розвитку компанії, проблеми виникають одна за іншою, причому значну частину з них можна передбачати і заздалегідь намітити найкращі рішення. З цією метою складається стратегічний план чи діяльності бізнес-план При цьому можна виділити наступні моменти, що сприяють успішному плануванню:

1) планування розглядається як процес навчання, у якому розвиваються сила уяви, дисципліна, наполегливість, здоровий глузд в аналізі ризиків, ставляться досяжні цілі;

2) залучення висококваліфікованих експертів для навчання персоналу;

3) координація і погодженість стратегічного плану з планом навчання;

4) визнання важливості людського фактора;

5) знайомство керуючих усіх рівнів зі стратегічним планом.

Найважливішим критерієм керування страховою компанією повинна стати орієнтація на дійсного і потенційного страхувальників, розуміння і задоволення його запитів. Тому основою керування повинний стати управлінський маркетинг.

Основні принципи управлінського маркетингу в страховій справі зводяться до наступного:

1) ретельне, усебічне вивчення ринку збуту;

2) страхових послуг виходячи з наявних страхових інтересів, бажань і переваг страхувальників;

3) цілеспрямований вплив на ринок з метою формування платоспроможного попиту на страхові послуги;

4) пристосування поточної діяльності страхової компанії до вимог страхового ринку.

Маркетинг здійснюється на основі програми, що включає комплексне дослідження страхового ринку (зовнішнє середовище для страхової компанії) і ситуаційний аналіз реальних можливостей компанії (внутрішнє середовище). Найважливішим елементом страхового маркетингу є керування ризиками.

Іншою найважливішою частиною управління страховою компанією є керування фінансовими потоками, насамперед формування і розміщення страхових резервів. Керування страховими резервами базується на принципах прибутковості, ліквідності, диверсифікованості, а також, саме головне, постійному забезпеченні і збереженні платоспроможності.

Висновок

У промислово розвинутих країнах відношення до страхового ринку визначається як до стратегічного сектора економіки і потужного фактора позитивного впливу на неї. Це зумовлено тим, що по-перше, сам процес страхування є важливим елементом економічного середовища; по-друге, соціальна сторона страхових процесів впливає на підвищення рівня життя населення за рахунок забезпечення надійного страхового захисту; по-третє, саме страхування в його розвинутих формах підвищує інвестиційний потенціал і сприяє збільшенню багатства нації, що сьогодні особливо актуально для української економіки.

Розвитку вітчизняного страхового ринку будуть сприяти: стабільне фінансове становище господарюючих суб'єктів і населення — потенційних страхувальників; формування стійких і надійних страхових компаній; активізація ролі держави та її органів у зміцненні і розвитку страхового ринку; формування державних пріоритетів у розвитку страхового ринку; розвиток законодавчої бази страхування, яка враховувала б сучасну ситуацію на страховому ринку; використання сучасних методів і засобів управління страховими компаніями, які відповідають принципам їх ринкового функціонування, концепції маркетингу в управлінні страховими компаніями для повного задоволення потреб населення в страховому захисті.

Підводячи підсумок, можна сказати, що, аналізуючи показники діяльності страхових компаній на предмет їх "реальності", необхідно враховувати цілий ряд факторів. Але головне - готовність до відкритості самих компаній.

До основних факторів "нереальної" страхової компанії можна віднести:

- Виплати складають менше 20% надходжень;

- Великий обсяг страхових платежів по фінансових ризиках;

- Високі показники по обсязі перестрахувальних операцій;

- Закритість інформації і непублічність компанії.

Досвід країн Європейського Союзу показує, що на вищому етапі свого розвитку страхування об'єктивно потребує виходу за межі країни. Це вигідно страховикові — ризики територіальне розосереджуються, зростає обсяг продажу полісів, а отже, можливість одержати прибуток. Певні переваги очікують і на страхувальників: отримання страхових послуг вищої якості і за порівняно нижчу плату та в необхідному регіоні.

Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій, рух цінних паперів і т. ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхового профілю діяльності.

Процес створення страхової компанії можна поділити на два етапи: формування юридичної особи і надання їй статусу страховика. Безперечно, ці етапи тісно взаємозв'язані, що відбивається в установчих документах, розмірі статутного фонду, визначенні сфер діяльності тощо.

Перелік літератури

  1. Закон України "Про страхування" // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).

  2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий кур'єр. - 1997. - 15 листопада. - С. 12.

  3. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство "Знання", КОО. - 2000. - 374 с.

  4. Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 252 с.

  5. Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 2000. - 321 с.

  6. Акименко А. Развитие отечественного страхового рынка // Финансовые услуги. - 2001. - № 5-6. - С. 58-60.

  7. Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.

  8. Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. - 2001. - № 8. - С. 85-93.

  9. Гавриш О. Страхование как оно есть. // Понедельник. – 2004. - №6 (16-22 февраля). – С. 5-9.

  10. Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовые услуги №1-2, 1999, 10-13 с.

Loading...

 
 

Цікаве