WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → " Структура і діяльність ""Ощадбанку""" - Курсова робота

" Структура і діяльність ""Ощадбанку""" - Курсова робота

3

ВСТУП

Я, Стасюк Катерина Петрівна, навчаюсь на ІІ курсі Міжрегіональної Академії управління персоналом, проходила навчальна практику в Білозерському відділенні ВАТ "Ощадний банк України".

Розпочинаючи свою практику я сподівалася поглибити свої теоретичні знання, ознайомитися зі структурою банку, здобути навичок економіста та бухгалтера. Також ставилося за мету перевірити правильність вибору майбутньої професії.

Основною задачею моєї навчальної практики було розглянути такі питання:

  1. історію банку;

  2. цілі та задачі банку, його роль та місце в економіці України;

  3. структуру банку;

  4. організація бухгалтерського обліку в банку;

  5. організація роботи банкоматів.

Для розв'язання цих задач я співпрацювала з керуючою банку, бухгалтерами та економістами відділу бухгалтерського обліку та звітності та відділу наступного контролю. Вони надавали мені необхідні інструктивні матеріали та пояснення до них.

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ

    1. Історія Ощадбанку

Ощадна справа – це діяльність, безпосередньо пов'язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Кожна людина так чи інакше зацікавлена в розумному заощадженні коштів та збільшенні свого добробуту. З огляду на історію виникнення ощадних кас можна зробити висновок, що і два століття тому люди піклувалися про покращення свого життя так само, як і зараз, і не остання роль у цьому належала саме ощадній справі.

У Західній Україні заощадження приватних осіб приймали окружні каси губернаторства. В 1783 році такі ж каси було засновано в Галичині. Згідно зі спеціальним цісарським привілеєм у 1843 році у Львові започатковує діяльність Галицька ощадна каса, гаслом якої було "Працюй та заощаджуй". Гарантом повернення коштів на першу вимогу та своєчасної виплати процентів для вкладників був Крайовий Сейм.

Значний вплив на розвиток ощадних кас на Заході України мав Австро-Угорський державний банк. Так, у Статуті ощадної каси міста Тернополя було зазначено, зокрема, що "...метою її створення є надання заможним верствам населення можливості безпечного збереження коштів і отримання процентів...". Необхідно додати, що така мета була дуже доречною для того часу, оскільки послугами ощадкас користувалися заможні громадяни.

Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово-банківській системі Західної України. Подальший розподіл території держави призвів до зруйнування єдиної мережі кас. Тільки після реформи 1924 року відновився розвиток ощадних кас на західних землях.

На відміну від західної частини України, на Сході ощадних кас було небагато і розміщувалися вони переважно у великих містах. В 1782 році, за рік до появи Галицької ощадної каси, було відкрито касу в Одесі - першу на східній території України. Примітною особливістю східноукраїнських ощадкас того часу було те, що вони не давали позик у приватні руки. Залучені у населення кошти ощадкаси направляли виключно на підтримку державного кредиту. Так тривало до 1895 року, коли було прийнято новий Статут (перший Статут – 1842 року), згідно з яким каси офіційно почали називати державними.

Цікаво, що клієнт мав право робити внески на книжку в будь-якій частині імперії. Право користування ощадкнижкою мали також й неповнолітні. Загалом на 1889 рік у Східній Україні діяло 125 ощадних кас (більшість – у Чернігівській губернії), які працювали при скарбницях. Як самостійні установи ощадкаси були лише у Києві, Харкові, Одесі та деяких інших великих містах.

У період 1917-1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу - в 1922 році.

Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців і їх обміну в 1924 році на карбованці. Крім цього, до повноважень ощадкас входило страхування заробітної плати робітників від знецінення.

Потрібно зазначити, що після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, що різнобічно залучали грошові кошти населення для державних потреб. Подальшому розвитку ощадних кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників та інших документів. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладника.

Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано Мінфіну у відання Держбанку. В результаті зміни підлеглості ощадкаси припинили передавати вклади у держбюджет і почали використовувати їх на створення єдиного союзного позичкового фонду (частка України в 1970 році – 19,6%). З 1972 року в ощадкасах запроваджується повний госпрозрахунок.

Наприкінці 70-х і особливо у 80-ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.

У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і проголошує свою незалежність. З проголошенням незалежності України Ощадбанк відокремлюється від Ощадбанку СРСР.

Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України "Про банки та банківську діяльність" Ощадний банк України набув спеціального статусу.

31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України –"Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"(скорочена назва - Ощадбанк).

На сьогодні Ощадбанк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.

1.2 Програма розвитку Ощадбанку

Відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої дохідності та надзвичайної надійності, розвиток економіки України та забезпечення інтересів її громадян.

Ощадний банк відіграє важливу соціальну та економічну роль для держави і суспільства в цілому. Сутність Банку відтворюється у виконанні таких функцій:

  1. отримання прибутку та збільшення цінності для свого акціонера;

  2. задоволення потреб масової клієнтури, включаючи головним чином громадян України, в гарантованому заощадженні та накопиченні коштів;

  3. реалізація попиту на банківські послуги з боку фізичних осіб, корпоративних клієнтів приватної та державної форм власності;

  4. реінвестиція залучення коштів в українську економіку;

  5. виконання функції агента державної гарантії повернення заощаджень;

  6. підтримка державної функції забезпечення економічного суверенітету;

  7. обслуговування державних програм соціального та економічного розвитку, базуючись на загальних засадах комерційної діяльності;

  8. в межах державної програми соціальної підтримки обслуговування верств населення, як правило, з найнижчими доходами, що не мають альтернативної можливості отримувати банківські послуги.

Ощадбанк є однією з інвестицій держави, отже, вкладення додаткового капіталу мають бути так само прибутковими для держави, як і в інші напрями її інвестування.

На даний момент питання нарахування дивідендів є неврегульованим, тому Ощадбанком пропонується зафіксувати фіксований відсоток, що має нараховуватись щорічно на будь-яке поповнення капіталу. Це дасть змогу врегулювати механізм компенсаторних та інших виплат у рамках відносин із державою.

Банк провадить планування своєї роботи, розраховуючи на проведення повної реінвестиції прибутку та нарахованих дивідендів до власного капіталу.

Заборгованість за знеціненими вкладами колишнього Ощадбанку СРСР визнана державою та не відноситься до зобов'язань Ощадбанку України. Однак фактично виплати здійснюються через Ощадбанк, оскільки облікові реєстри цих вкладів зберігаються в базах даних та приміщеннях його філій. Проведення виплат є суттєвим навантаженням для операційних підрозділів Банку, оскільки забирає час операційних працівників і зменшує можливості Банку з продажу прибуткових продуктів.

Банк планує спростити та поліпшити процес обслуговування вкладів колишнього Ощадбанку СРСР, насамперед, за допомогою автоматизації. Також за окремим погодженням із державою планується проведення інвентаризації вкладів.

Loading...

 
 

Цікаве