WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страхування відповідальності - Курсова робота

Страхування відповідальності - Курсова робота

Страхування відповідальності автоперевозчика відноситься до добровільних видів страхування. Проте в міжнародному автомобільному повідомленні це страхування отримало широкий розвиток, оскільки є додатковою гарантією для вантажовласника виконання зобов'язань, узятих на себе автоперевозчиком.

В договір страхування відповідальності автоперевозчика в міжнародному повідомленні звичайно включаються наступні основні ризики:

• відповідальність автоперевозчика за фактичне пошкодження и/или загибель вантажу при перевезенні вантажу і за непрямі збитки, що виникли унаслідок таких обставин;

• відповідальність автоперевозчика за помилки або упущення службовців (перед клієнтами за фінансові збитки останніх);

• відповідальність автоперевозчика перед митними властями (за порушення митного законодавства);

• відповідальність перед третіми особами у випадках спричинення шкоди вантажам.

5. Страхування цивільної відповідальності підприємств — джерел підвищеної небезпеки

Специфіка цивільної відповідальності підприємств — власників джерел підвищеної небезпеки (тобто тих, чия діяльність пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих через використовування транспортних засобів, механізмів, електроенергії високої напруги, атомної енергії, вибухових речовин, сильнодіючих отрут і т.д.) полягає в тому, що вони завжди несуть відповідальність за заподіяний таким джерелом шкоду, окрім випадків, якщо доведено, що шкода заподіяна в результаті наміру потерпілого або дії обставин непереборної сили (коли неможливо ні передбачати, ні запобігти дії таких обставин).

Спричинення шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. Обличчя, право якого порушено, придбаває право вимоги відшкодування шкоди від особи, винне в його спричиненні, у тому числі при порушенні речовинних прав (об'єктом яких є речі і майнові права) і нематеріальних благ (об'єктом яких є життя, гідність особи).

Через встановленого законодавством право потерпілого на відшкодування шкоди в повному об'ємі, а також унаслідок виникнення у причинителя шкоди обов'язку його відшкодування у власника джерела підвищеної небезпеки природним чином з'являється майновий інтерес. Отже, об'єктом страхування цивільної відповідальності підприємств — джерел підвищеної небезпеки служить майновий інтерес, пов'язаний з обов'язком власника цього джерела через цивільне законодавство відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам.

Суб'єктами правовідносин страховки тут є:

страхувальник — юридична особа — власник джерела підвищеної небезпеки;

страхувальник — юридична особа, створена для здійснення діяльності страховки, зареєстроване в установленому порядку і володіюче ліцензією на право проведення страхування цивільної відповідальності підприємства — джерела підвищеної небезпеки.

Ці суб'єкти страхування є сторонами зобов'язання страховки, тобто сторонами договору страхування.

Договір страхування полягає з метою надання фінансових гарантій відшкодування шкоди, заподіяної страхувальником потерпілому. Специфіка цього договору полягає в тому, що він полягає на користь третьої особи — потерпілого. За договором страхування потерпілому особі відшкодовуються збитки, пов'язані із спричиненням шкоди: пошкодження або знищення його майна; упущена вигода; моральна шкода; витрати страхувальника на ліквідацію прямих наслідків аварії і ін. Випадком страховки тут є встановлений факт виникнення зобов'язання у власника джерела підвищеної небезпеки відшкодувати шкоду, заподіяну потерпілому в результаті використовування джерела підвищеної небезпеки.

Розмір премії страховки за договором залежить від об'єму що приймаються страхувальником зобов'язань, переліку ризиків страховок, лімітів відповідальності страховки, терміну страхування.

6. Страхування професійної відповідальності

Страхування професійної відповідальності об'єднує види страхування майнових інтересів різних категорій осіб, які при здійсненні професійної діяльності можуть завдати збитку третім особам. Об'єктом страхування тут є майнові інтереси страхувальника (наприклад, приватно практикуючого лікаря, нотаріуса), пов'язані з відповідальністю за шкоду, заподіяну третім особам в результаті помилки або упущення, зробленого при виконанні професійних обов'язків. Вимога до професійної діяльності і порядок її здійснення встановлюються відповідними законодавчими і нормативними актами. Страхування проводиться виключно відносно фізичних осіб, що здійснюють приватну професійну діяльність.

Факт настання випадку страховки признається після вступу до законної сили рішення суду, що встановлює майнову відповідальність частнопрактикующего фахівця (страхувальника) за спричинення матеріального збитку клієнту і його розмір. Крім того, випадком страховки може признаватися факт встановлення відповідальності страхувальника за нанесення збитку третім особам при досудовому врегулюванні претензій, але за наявності безперечних доказів спричинення шкоди частнопрактикующим фахівцям.

Договір страхування професійної відповідальності вважається ув'язненим на користь третіх осіб, перед якими приватно практикуючий фахівець повинен нести відповідальність за свої дії при здійсненні професійної діяльності.

Терміни виплати відшкодування страховки визначаються в договорі страхування. Розмір відшкодування страховки встановлюється відповідно до договору страхування і залежить від величини суми страховки. Премія страховки встановлюється з тарифних ставок і залежить від вибраної суми страховки. Договір страхування набуває чинності з моменту сплати страхувальником всієї премії страховки, якщо угодою сторін не передбачено інше.

Страхування професійної відповідальності має ряд особливостей:

1. Значний період часу (від 3 до 10 років) між здійсненням помилки або упущення страхувальником, фактом нанесення збитку, часом фактичного його виявлення страхувальником і визначення суми зазнав збиток. За цей час або інфляція може звести нанівець застрахований ліміт відповідальності, або страхувальник, поліс, що видав, може зникнути з ринку з різних причин (банкрутство, злиття з іншою компанією, відхід з ринку).

2. Видача полісів, що базуються на заявлених збитках. Очевидно, що таким чином страхувальники обмежують свою відповідальність, відсікаючи так звані "хвости", тобто довготривалі збитки.

3. Переважно досудовий або позасудовий спосіб врегулювання претензій у зв'язку з бажанням страхувальника запобігти розголошуванню обставин справи і мінімізувати збиток своєї ділової репутації, що часто суперечить інтересам компанії страховки, що віддає перевагу судовому розгляду претензії і зниженню суми позову.

4. Перевищення попиту на даний вид страхування над пропозицією (тобто обмежений ринок страховки) у зв'язку з його великою збитковістю.

Висновок

Страхування відповідальності — галузь (клас) страхування, де як ризик виступає відповідальність фізичної або юридичної особи за майнову шкоду перед третіми (фізичними або юридичними) особами, який може бути заподіяний діями, у тому числі професійними, з боку страхувальника. Через страхування відшкодовується майнова шкода, заподіяна третім особам. Сам страхувальник при цьому не звільняється від кримінальної або адміністративної відповідальності за заподіяний збиток третім особам. Розрізняють страхування відповідальності згідно із законом (обов'язкове) і через договірні зобов'язання (добровільне).

В даному сегменті страхування виділяють декілька підгалузей, таких як страхування автоцивільної відповідальності, страхування відповідальності перевізника, страхування відповідальності підприємств - джерел підвищеної екологічної і ін. небезпеки, страхування професійної відповідальності, всі вони були детально розглянуті в рамках даної роботи, а так само ін. види, які не були розглянуті нами.

Крім того, була надана увага питанню про те, чи є договір страхування відповідальності договором, укладеним на користь третьої особи, і з'ясували, що договір страхування відповідальності полягає між страхувальником і страхувальником. Виконання ж по ньому слідує особі, що не бере участь в договорі – потерпілому, з цього можна зробити висновок, що юридична суть цієї виплати не в матеріальному наданні третій особі, а у виконанні зобов'язання із спричинення шкоди.

Loading...

 
 

Цікаве