WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страхування відповідальності - Курсова робота

Страхування відповідальності - Курсова робота

Нині в Україні страхування відповідальності за якість продукції починає стрімко розвиватися. Так, імпортерам фармацевтичних, косметичних препаратів та засобів особистої гігієни для отримання ліцензії на ввезення необхідно надати фінансові гарантії з відшкодування збитків внаслідок дефектів продукції. Такою гарантією може бути страховий поліс відповідальності за якість продукції. Окремі виробники, що просувають свою продукцію на зовнішній ринок, мають інтерес до такого виду страхування. Це цікавий та перспективний напрямок розвитку страхового ринку.

Страхування відповідальності роботодавця

Результатом стрімкого розвитку промисловості, ускладнення технологічних процесів стало збільшення кількості нещасних випадків та професійних захворювань серед працівників. Із середини XIX ст. постала гостра потреба в законодавчих актах, що регулюють взаємини роботодавця та його службовців у процесі виробництва. Перші законодавчі норми забезпечували слабкий правовий захист працівника. Службовець повинен був довести не лише сам факт шкоди своєму здоров'ю під час роботи на роботодавця, й те, що ця шкода стала .наслідком грубої необережності роботодавця або порушення ним вимог охорони праці. Розвиток законодавства європейських країн привів до встановлення строгої відповідальності роботодавця за шкоду життю та здоров'ю працівника. Якщо нещасний випадок стався не внаслідок грубої помилки, якої припустився службовець, та навмисного невиконання ним своїх зобов'язань, йому має бути виплачена компенсація. Наприкінці 60-х років багато європейських країн ввели закон про обов'язкове страхування відповідальності роботодавця.

Особливості відповідальності. Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі:

o особистої необережності роботодавця (якщо роботодавець є фізичною особою);

o якщо роботодавець не зміг забезпечити поставляння відповідно-,ГО та безпечного обладнання, обладнати безпечне робоче місце та організацію роботи, а також підібрати кваліфікованих, компетентних Службовців;

o порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавця:

o необережності одного із службовців, що призвела до травми іншого службовця.

Службовці - це особи, які працюють за наймом або навчаються, стажуються на підприємстві роботодавця. Службовцем вважається також будь-яка особа, найнята за договором субпідряду.

Кожний службовець під час роботи має додержувати розумної обережності щодо свого здоров'я та безпеки, а також щодо здоров'я та безпеки інших осіб. які можуть постраждати від його хибних дій.

Обов'язок кожного роботодавця полягає ось у чому:

o забезпечити охорону здоров'я, безпеку та благополуччя своїх службовців під час робіт:

o вжити всіх заходів, що запобігають будь-якому ризику для здоров'я та гарантувати безпеку осіб. які не є службовцями роботодавця;

o усіма можливими засобами запобігати викидам у атмосферу отруйних та шкідливих речовин.

Якщо працівникові було завдано шкоди під час виконання роботи у будь-якому місці, не пов'язаному з діяльністю роботодавця, останній жодної відповідальності за це не несе і компенсація не виплачується.

Умови страхування. За договором страхування відповідальності роботодавця страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, якої було заподіяно життю та здоров'ю службовця, і сталося це в період дії договору страхування, коли службовець працював на страхувальника, виконуючи службові обов'язки. Додатково страховики сплатять витрати страхувальника, понесені ним за згодою страхової компанії і пов'язані з розслідуванням, медичними та технічними звітами про обставини пригоди, а також із захистом у суді.

Компенсація за рішенням суду виплачується страхувальникові або за дорученням останнього - потерпілому працівникові, якщо це передбачено договором страхування. Проте в українській судовій практиці позови щодо відшкодування збитків працівникові трапляються поки що рідко. Роботодавець сам відшкодовує постраждалому збитки, не доводячи до суду. Тому в договорі страхування страховим випадком може визнаватися не тільки рішення суду, а й претензія службовця.

Винятки з договору страхування. Зауважимо, що страховий захист надається тільки стосовно відповідальності роботодавця за тілесні пошкодження, смерть та професійні захворювання. Майнова шкода, якої завдано службовцям, покривається полісом цивільної відповідальності.

Страховик не відшкодовує витрати:

o за будь-якими видами штрафів та неустойок;

o викликані навмисними діями страхувальника;

o особі, що не є страхувальником або партнером страхувальника, на якого поширюється страховий захист.

Для певних видів діяльності страховик може вводити обмеження. Наприклад, щодо роботи з деякими механізмами. Такі роботи, як підривні, виключаються, але можуть прийматись на страхування за додаткову платню.

Поліси страхування відповідальності роботодавця виключають ризик шкоди службовцям під час використання транспортних засобів (покривається транспортними страховиками) та ризик під час роботи на морських бурових установках та платформах (із 1993 року).

Якщо службовець дістав травму при виконанні робіт, не пов'язаних із його безпосередніми обов'язками (визначеними контрактом) та кваліфікацією, то компенсація за полісом не відшкодовується. Так, травма, отримана токарем під час виконання слюсарних робіт, або неква-ліфікованим робітником, котрий виконує роботу, яка вимагає певної кваліфікації, страхуванням не покриваються. При укладанні договору страхування обов'язково обумовлюється вид робіт, що їх можуть виконувати ті або інші групи працівників.

Строк страхування. Роботодавцеві зручно постійно страхуватись у одного страховика. Наприкінці року переглядаються умови договору страхування, уточнюється страхова премія.

Для страхувальника буває складно визначити, хто з його страховиків має сплатити позови у зв'язку з латентними захворюваннями. Хвороба, що виникла під час та з приводу професійної діяльності, може розвиватись та не виявлятись тривалий час. Наприклад, рак, азбестоз, сілікоз, професійна глухота і т. ін. З'являються нові виді професійних захворювань, пов'язаних із пасивним курінням, стресом на робочому місці, електромагнітними випромінюваннями. Якщо протягом періоду розвитку хвороби страхувальник обслуговувався в різних страховиків і визначити "відповідального" неможливо, практикується розподіл виплат за позовом між цими страховиками. Кожний із них сплачує свою частину відшкодування залежно від тривалості періоду страхування саме в нього.

Саме ризики латентних професійних захворювань спричинилися до збільшення числа договорів страхування, які укладаються на базі "заявлених позовів". Таке покриття захищає страховика від відповідальності за хвороби, що виникли до початку дії полісу, але виявились у період дії цього страхування.

Територіальні межі страхування. Здебільшого в полісі обумовлюється територія страхування - конкретна країна або навіть чітко визначені ділянки, наприклад територія заводу, будівельного майданчика. У страховому полісі може окремо обумовлюватися захист службовців, які перебувають у службових відрядженнях за кордоном. Під час тривалих відряджень або постійної роботи службовця за кордоном рекомендується купувати страховий поліс країни перебування, щоб уникнути надмірних витрат, пов'язаних із розбіжностями в національних законодавствах.

Ліміт відповідальності страховика. Донедавна страховики не обмежували суми відшкодування за угодами страхування відповідальності роботодавців. З огляду на не поодинокі катастрофічні збитки багато страхових компаній почали вводити ліміти відповідальності. Нині вони становлять від 10 до 25 млн фунтів стерлінгів за кожним страховим випадком, включаючи юридичні витрати.

Однією з причин таких змін стала катастрофа на морській платформі "Пайпер Альфа", де в результаті вибуху загинуло 165 із 226 працівників. Службовці, які працюють у різних роботодавців, піддались ризику одного нещасного випадку, тобто сталась кумуляція ризику. Загальна сума сплачених позовів досягла 2 млрд доларів.

Страховики обов'язково застосовують франшизу по одному страховому випадку, а також по збитках стосовно одного службовця.

Андеррайтинг. Для оцінки ризику андеррайтер зажадає від страхувальника таку інформацію:

o Вид виробництва. Рід діяльності страхувальника описується докладно з метою уточнення страхового захисту, селекції ризиків. Наприклад, у полісі страхування компанії, що здійснює прокладення комунікацій, може бути не передбачена робота у шахтах метрополітену.

o Умови праці службовців, дотримання техніки безпеки та розвиток соціальної сфери. На підставі цієї інформації можна судити про ступінь ризику та ймовірність розвитку професійних захворювань.

o Кількість службовців, їх кваліфікація, стаж.

o Річна заробітна плата. Саме цей показник береться за основу для визначення достатніх лімітів.

Loading...

 
 

Цікаве