WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страхування відповідальності - Курсова робота

Страхування відповідальності - Курсова робота

Якщо продукція поставляється з філій підприємства-страхувальника, розташованих у інших країнах, то доцільніше цей ризик застрахувати у місцевих страховиків. Вони краще знають місцеві закони, що допомагає уникнути багатьох проблем під час судових розглядів.

Для підприємства, що має поставки за кордон, краще оформити поліси за місцем збуту, а також основний поліс у своїй країні з покриттям по всьому світу та на основі "диференціації умов". Тоді всі позови, що не покриваються локальними полісами, будуть покриватись основним полісом. У такому разі страхувальник централізовано контролює претензії, що виникають, і може до того ж скористатися перевагами локальних полісів.

Ліміт відповідальності страховика. Договір страхування передбачає сукупний ліміт відповідальності за весь термін страхування. Це захищає страховика від катастрофічних збитків і водночас дозволяє уникнути суперечок у суді про те, що вважати одним випадком. Можуть також установлюватися ліміти щодо окремих груп продукції.

Над зазначений ліміт страховики покривають витрати, пов'язані з розслідуванням та задоволенням позову, у тому числі судові витрати. Проте популярнішим стає включення таких витрат до сукупного ліміту. Саме такий підхід застосовується в договорах "із заявленими позовами".

Андеррайтинг. Ризик оцінюється на підставі анкети-заяви. Страховикові потрібна така інформація:

o Особа страхувальника. Коли страхувальник представляє кілька юридичних осіб, то важливо, як будуються взаємини з урегулювання позовів між ними, хто має пріоритет. Ім'я у своєму бізнесі може мати певну репутацію, що є покажчиком рівня ризику.

o Адреса страхувальника та територія з активним здійсненням його бізнесу дозволяють визначити країни з найбільш можливою кількістю позовів та врахувати специфіку законодавств цих країн.

o Одним з істотних моментів, що впливають на величину премії, є опис бізнесу страхувальника. На цьому етапі страховик визначає, до якого типу ризиків належить бізнес страхувальника - ризик виробника, ризик імпортера, ризик оптового постачальника, ризик роздрібного торгівця. Ризики, пов'язані з виготовленням продукції, вважаються найсерйознішими, оскільки здебільшого відповідальність у кінцевому підсумку припадає на виробника. Ризик імпортера може прирівнюватися до ризиків виробника, якщо в імпортера немає змоги перенести відповідальність на виробника, наприклад через відсутність такого законодавства у країні виробництва. Оскільки споживач контактує безпосередньо з роздрібним торгівцем, то, імовірніше за все, він спрямує свій позов саме роздрібному торгівцю. Тому для страховика важливо знати права торгівця (на одержання страхового відшкодування або висунення регресу до постачальника), що випливають з відповідних контрактів продавця. Найпривабливішим для страховика є ризик оптового постачальника, оскільки судові розгляди, як правило, минають його.

o Історія та тривалість участі страхувальника в даному бізнесі говорить про його репутацію постачальника якісного товару. Природно, що ризик давно працюючої компанії набагато нижчий, ніж у щойно створеної, чию продукцію на відповідність стандартам якості ще треба вивчати.

o Тип продукції разом з упаковкою та інформаційними матеріалами, що додаються, її призначення та сфера застосування. Нешкідлива сама по собі продукція під час включення її як компонента іншої продукції може призвести до великої шкоди. Наприклад, недорога деталь, умонтована у складну установку, за наявності дефекту стане причиною великих збитків.

o Система контролю за якістю продукції під час виробництва (доставки), кваліфікація персоналу. Це особливо важливо, якщо страхувальник націлений випускати нову продукцію.

o Вивчення умов, на яких продукція продається або купується. Зміни в законодавстві можуть вплинути на права одержання страхового відшкодування або пред'явлення регресу.

o Обсяг та місце призначення експорту. Розмір страхової премії буде вищий при врахуванні додаткових витрат на розгляд та врегулювання закордонних позовів.

o Обсяг та джерело імпорту.

o Історія збитків за останні 5 років, сума найбільшого збитку.

Розрахунок премії. Як правило, ставка премії обчислюється у відсотках від річного грошового обігу страхувальника на основі даних попередніх періодів. Наприкінці року ставка коригується згідно з реальним обігом.

Розмір страхового тарифу коливається від 0,1 до 0,6 %. Але з урахуванням особливостей бізнесу страхувальника ставка може бути збільшена в декілька разів.

Для деяких видів виробництва придатний інший метод розрахунку премії. Ставка визначається на кожні 100 одиниць випущеної продукції. Цей метод менш популярний, оскільки він не впливає на тарифну ставку при подорожчанні продукції та на витрати по врегулюванню позовів у зв'язку з інфляцією.

Ризики проектування, інструкцій і т. ііі. Страховик не страхує відповідальність, що виникла з плану, проекту, формули або специфікації продукції. Деякі страховики готові включити такі ризики в договір страхування за додаткову платню. Рішення залежить від характеру продукції, потенційної небезпеки помилок конструювання, кваліфікації персоналу.

Відповідальність за контрактом. Внесення ризиків відповідальності за контрактом страхувальника окремо обумовлюється в полісі. Під такими ризиками розуміється настання відповідальності страхувальника за тілесні пошкодження та збитки майну, спричинені продукцією, яку страхувальник одержав за контрактом на умовах, що перешкоджають йому використовувати своє право стягнути збитки з іншої сторони за законом. Наприклад, страхувальник бере на себе відповідальність своїх постачальників або субпідрядчиків. Або страхувальник бере на себе додаткові зобов'язання щодо продукції згідно з контрактом та несе додаткову відповідальність, якої він не ніс би за інших обставин. На практиці умови настання відповідальності можуть бути різними - від необережності виробника до будь-якого факту шкоди за принципом "істотно чому, але шкода заподіяна". Наприклад, партнером страхувальника є фірма, у співпраці з якою він дуже зацікавлений. Страхувальник може взяти зобов'язання відшкодувати будь-які збитки у зв'язку зі своєю продукцією. Тоді, навіть у разі необережності партнера, неправильного зберігання або використання поставленої продукції страхувальник нестиме відповідальність. У таких випадках виробник звертається до страховика за наданням покриття з відповідальності за контрактом. Для надання такого покриття страховик, перш ніж прийняти рішення, вивчає контракти страхувальника, за якими потрібний захист. Розмір страхової премії буде збільшено.

Страхування гарантії продущії. За бажанням страхувальника страховик може додатково розширити страхове покриття за можливий непрямий збиток. Покриття може бути надане у трьох формах: відповідальність за фінансовий збиток, відповідальність за витрати з повернення продукції, відповідальність за витрати із заміни продукції. Вартість такого страхування є вища, до того ж страховики неохоче надають цей вид захисту.

Страхування відповідальності виробника за фінансовий збиток передбачає такі умови. Страхуванням покриваються збитки, завдані споживачеві внаслідок непридатності продукції для виконання призначених їй функцій, без факту заподіяння шкоди здоров'ю або шкоди майну. Наприклад, нездатність поставленого страхувальником обладнання виконувати свою операцію з належною якістю призводить до зниження виробництва, зменшення прибутку підприємства. Або через серйозні неполадки освітлювальної системи скасовується вистава, що тягне за собою неотримання прибутку. Страховики укладають такі договори на основі "заявлених позовів" з низьким лімітом відповідальності (орієнтовно 250 тис. фунтів стерлінгів). У договорі зазначається також визначений відсоток "власного утримання страхувальника" за кожним позовом (безумовна франшиза)'без права додаткового страхування цієї франшизи в іншого страховика.

Страхування відповідальності виробника за витрати на повернення продукції вважається ще менш привабливим. Договором покривають витрати страхувальника з повернення або знищення продукції, використання якої може завдати шкоди здоров'ю або збитків майну споживача. Обов'язковою є умова, що дефект виник не в результаті дій споживача. Ризик такої шкоди може випливати з упущень в інструкціях, пояснювальних вкладишах, недостовірності етикеток, недостатності упаковки. Цей ризик може бути набагато серйозніший, ніж ризик дефекту самої продукції. Ідеться, передусім, про вибухо- та вогненебезпечну хімічну продукцію, використання та зберігання якої повинно здійснюватись у суворій відповідності з правилами застосування, які наводяться в інструкціях і попередженнях на упаковці, а також про якість самої упаковки. Природно, такі дефекти змушують страхувальника терміново зняти продукцію її з продажу, ВИЛУЧИТИ з обігу. Як наслідок - великі витрати, що їх страхувальник намагається компенсувати страхуванням.

Страхування відповідальності виробника разом із витратами заміни продукції не приймається на розгляд багатьма страховиками. Вони вважають це виробничим ризиком, який має покладатися на виробника. Договір страхування укладається на випадки, коли в результаті дефекту продукції буде заподіяно шкоду здоров'ю чи збитки майну або коли продукція не відповідає своєму призначенню. Споживач може звернутися з проханням замінити дефектну продукцію або відремонтувати її, а через це знадобляться витрати на огляд, вилучення або заміну, ремонт, а також транспортні потреби. Наприклад, у разі займання промислової установки під час експлуатації страховик за таким договором сплатить збитки за шкоду здоров'ю, шкоду, що її вогонь завдав майну, а також витрати на заміну або ремонт самої установки.

Loading...

 
 

Цікаве