WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страхові послуги в майновому страхуванні - Курсова робота

Страхові послуги в майновому страхуванні - Курсова робота

Поряд із зазначеними збитками суму, що відшкодовується страховиком, можуть включатися також витрати, пов'язані з розбиранням залишків майна, очищенням території (площі приміщення), видаленням води від пожежогасіння.

Страховик виплачує страхувальникові страхове відшкодування в розмірі заподіяних страховим випадком збитків у застрахованому майні або збитків у зв'язку з іншими майновими інтересами страхувальника в межах установленої договором страхування страхової суми.

Якщо страхова сума встановлена в договорі страхування на рівні дійсної (страхової) вартості майна, то розмір основної частини страхового відшкодування дорівнює величині збитку, що включає й супроводжують витрати (розбирання залишків майна, очищення території та ін.).

При встановленні в договорі страхування майна страхової суми, нижче страхової вартості, страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний відшкодувати страхувальникові (вигодоотримувачу) частину понесених збитків (збитку) пропорційно відношенню страхової суми до страхової оцінки об'єкта страхування.

Якщо для зменшення збитків відповідно до вказівок страховика або в чинність необхідності порятунку майна страхувальником зроблені витрати, то вони повинні бути відшкодовані страховиком, навіть якщо міри виявилися безуспішними.

Такі витрати відшкодовуються в розмірі пропорційно відношенню страхової суми до страхової оцінки об'єкта страхування незалежно від того, що разом з відшкодуванням інших збитків сумарна величина їх може перевищити страхову суму.

Страховик має право не відшкодовувати збитки,що виникли внаслідок того, що страхувальник навмисне не вжив розумних і доступних йому заходів, щоб зменшити можливі збитки від страхового випадку, що настав.

У випадку встановлення договором страхування майна франшизи розмір страхового відшкодування визначається вирахуванням з величини збитку суми франшизи.

У загальному вигляді розмір страхового відшкодування можна розрахувати за такою формулою

,

де В - розмір страхового відшкодування;

Ф - франшиза;

Р -витрати страхувальника щодо порятунку майна;

S - страхова сума;

Со - страхова оцінка застрахованого майна.

Головним обов'язком страховика с здійснення страхових виплат при настанні страхових випадків.

Тому після складання страхового акта (аварійного сертифіката) і одержання всіх необхідних документів від страхувальника (вигодоотримувача) страховик протягом установленого правилами (договором) страхування періоду (звичайно від 3 до 7 днів) провадить виплату страхового відшкодування страхувальникові (вигодоотримувачу) готівкою або безготівковим шляхом.

При затримці страхової виплати страховик сплачує страхувальникові неустойку (якщо вона передбачена правилами, договором страхування) або відсотки від суми, не виплаченої вчасно страхувальникові (вигодоотримувачу).

Виплата страхового відшкодування може бути відстрочена до закінчення судового розгляду, якщо за фактами, пов'язаними з настанням страхового випадку, порушена кримінальна справа або поданий позов до винної юридичної, фізичної особи.

Страхувальникові у цьому випадку на його вимогу при затримці страхової виплати на строк більше ЗО днів може бути передбачена правилами страхування виплата авансу до 50% безумовно належної суми.

Отримане страхувальником страхове відшкодування підлягає поверненню страховикові у випадках:

• відшкодування збитку винною особою за рішенням (вироку) суду;

• повернення страхувальникові (вигодоотримувачу) викраденої речі;

• непідтвердження слідчими органами факту крадіжки майна.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування

страхувальникові (вигодоотримувачу) повністю або частково, якщо:

• страхувальник не повідомив страховика (його представника) про настання страхового випадку в передбачений договором страхування строк і зазначеним у договорі способом;

• страхувальник навмисне не вжив розумних і доступних йому заходів з метою зменшення збитків від страхового випадку;

• збиток завданий внаслідок наміру або грубої необережності страхувальника (вигодотримувача);

• про знищення, ушкодження або розкрадання майна третіми особами не було заявлено в органи міліції або якщо такий факт не підтверджений їх розслідуванням;

• не були подані страховикові (його представникові) або експертові потерпілі від страхового випадку об'єкти майна або їх залишки (при їх наявності після страхового випадку);

• страхувальник (вигодоотримувач) одержав відшкодування завданого майну збитку від імені винного в його заподіянні;

• страхувальник (вигодоотримувач) увів страховика в оману щодо обставин й інших відомостей про об'єкт майна, що мають істотне значення для визначення ймовірності настання страхового випадку й можливого розміру збитку;

• страховий випадок із застрахованим майном відбувся не на території страхування, зазначеної в договорі;

• страхувальник (вигодоотримувач) не передав страховикові всі документи й докази, необхідні для здійснення страховиком страхового відшкодування, що перейшов до нього після виплати, права вимоги до винного перед страхувальником (вигодоотримувачем) особі, внаслідок чого реалізація цього права стала неможливою або страхувальник відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальному за збитки .

2 Страхування транспортних засобів

2.1 Види й склад транспортних засобів, взятих для страхування

У цей час страхування транспортних засобів являє собою широко поширені види страхування. У міру появи й розвитку видів транспорту виникали й розвивалися відповідні види страхування транспортних засобів.

За існуючою класифікацією виділяють такі види страхування транспортних засобів, включених нами в галузь (вид страхової діяльності) "страхування майна":

- страхування коштів наземного транспорту;

- страхування коштів водного транспорту;

- страхування коштів повітряного транспорту.

Кожний із зазначених видів страхування транспортних засобів містить у собі певні підвиди, що відрізняються типом коштів транспорту, призначенням і умовами їх експлуатації, вартістю й характерними для даного транспортного засобу страховими ризиками.

Страхування коштів транспорту, що передбачає відшкодування тільки збитку, завданого страхувальникові (вигодоотримувачу) при ушкодженні, ' знищенні (загибелі), втраті самого транспортного засобу (без страхування вантажу, багажу), називається страхуванням каско.

У практиці транспортного страхування досить широко застосовується комбіноване страхування.

Комбіноване страхування може включати страхування за страховим полісом (договором) у різних сполученнях: страховий захист транспорту кошти й переведений вантаж (багажу) з вартістю транспортування (фрахту), а також страхування відповідальності власника (експлуатанта) транспортного засобу за завдання шкоди життю, здоров'ю або майну третіх осіб (включаючи пасажирів).

Оскільки страхування транспортних засобів відносять до галузі "страхування майна", оскільки правові норми, що визначають права й обов'язки суб'єктів страхування майна юридичних і фізичних осіб, повністю поширюються й на страхування коштів транспорту.

Страхування транспортних засобів поряд із загальними принципами його організації економічними відносинами, однаковими правами й обов'язками страхувальника (вигодоотримувача) і страховика, має й певні особливості за різними їх видами.

Предметами страхування завжди є ті або інші матеріальні, нематеріальні цінності (блага) юридичних, фізичних осіб, що забезпечують їм нормальні умови існування й розвитку, що оберігаються і захищаються ними від несприятливих подій, здатних завдати їм певний збиток. До таких цінностей (благ) відносять й транспортні засоби, які і є предметами страхування в розглянутих його видах.

Повний перелік транспортних засобів, які можуть братися для страхування страховими організаціями, скласти досить важко через різноманіття їх типів, видів, моделей, марок і функціонального призначення.

Стосовно до існуючої класифікації видів страхування транспортних засобів можна виділити такі транспортні засоби (предмети страхування) за їх типами і видами :

Таблиця 2.1 - Кошти наземного транспорту

Автомобілі

Кошти залізничного транспорту

Інші кошти наземного транспорту

Види автомобілів:

1 Автомобілі легкові.

2 Автомобілі вантажні.

3 Автобуси.

4 Автомобілі спеціального призначення:

а) автокрани;

б)автонавантажувачі;

в) автотехдопомога;

г)авторефрижератори;

д) автофургони вантажні;

е) автомобілі швидкої медичної допомоги;

є) автомобілі

спортивні;

ж)автобензовози;

з) цементовози;

и) інші

Види залізничного транспорту:

1 Тяговий рухомий склад:

а)електровози;

б)тепловози;

в) паровози;

г) мотовози;

д) мотодрезини;

е) локомотиви на повітряній (або магнітній подушці

2 Причіпний рухомий склад:

а) вагони пасажирські різних категорій;

б) вагони вантажні -платформи, піввагони, криті вагони;

в) вагони-цистерни для перевезення наливних або сухих вантажів;

г) вагони для перевезення зрідженого газу;

д) вагони для перевезення автомобілів;

е) поштові, поштово-вантажні й інші вагони.

3 Спеціальні технічні кошти залізничного транспорту:

а) снігоочисники;

б) шляхопід'ємні машини;

в) будівельно-монтажні поїзди;

г) крани на залізничних платформах;

д) протипожежні кошти;

е) інші види техніки

Види інших транспортних засобів:

1 Мотоцикли.

2 Моторолери.

3 Мопеди.

4 Велосипеди.

5 Снігоходи.

6 Всюдиходи на пневмоходу або гусеничні. 7.Трактори.

8 Інші види

Loading...

 
 

Цікаве