WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страховий захист в сільському господарстві - Курсова робота

Страховий захист в сільському господарстві - Курсова робота

При страхуванні сільськогосподарських тварин, відшкодовується збиток внаслідок загибелі, падежу, змушеного забою, знищення застрахованого дорослого поголів'я тварин, які наступили в результаті хвороб, нещасних випадків, стихійних лих.

Страховик відшкодовує тільки прямий збиток, але не відшкодовує втрати продукції, що не є прямим збитком.

При загибелі тварин визначений збиток дорівнює балансовій вартості загиблих тварин. Якщо у господарстві не ведеться балансова вартість індивідуально, вона визначається як середня по всім тваринам даного виду.

Збиток при загибелі робочих коней визначається за відрахуванням амортизації.

При змушеному забої великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней збиток визначається в розмірі різниці між їхньою балансовою вартістю і сумою отриманою від реалізації придатного в їжу м'яса. Вартість цього м'яса встановлюється державою.

При падежу або змушеному забої хутрових звірів, збиток визначається з урахуванням зміни вартості шкурок в результаті інфекційних захворювань, стихійних лих або пожежі. Ціна реалізації шкурки встановлюється відповідними заготівельними організаціями. При забої кроликів збиток визначається з урахуванням ціни шкурок і мяса.

Страхова сума встановлюється страхувальником, але не більше дійсної вартості тварини виходячи з ринкової ціни або по балансовій вартості.

Договір страхування тварин складається на термін не більше одного року. За період дії договору, по тваринам, які вибули, страхові внески не відшкодовуються.

Страховик після одержання заяви про страховий випадок зобов'язаний протягом трьох днів скласти страховий акт, що є підставою для виплати відшкодування у розмірі збитку, але не вище страхової суми. Якщо дійсна вартість тварини на день страхового випадку перевищує страхову суму, то розмір відшкодування скорочується пропорційно до дійсної вартості тварини.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового вiдшкодування у разi:

- навмисних дiй страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дiї, пов'язанi з виконанням ним громадянського чи службового обов'язку, в станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiй страхувальника, на користь якого укладено договiр обов'язкового страхування, встановлюється вiдповiдно до законодавства;

- подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

- отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винної у їх заподiяннi;

- порушення страхувальником агротехнiчних вимог до вирощування сiльськогосподарської культури та правил протипожежної безпеки;

- iнших випадкiв, передбачених законодавством. Вiдмова страховика у виплатi страхового вiдшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Із суми страхового відшкодування утримуються безумовна франшиза, черговий платіж, а також зайво виплачене страхове відшкодування. Після виплати страхового відшкодування до страховикаа переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, з вини якої був заподіяний збиток.

Спори щодо дотримання сторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Розглянемо на прикладі розрахунок збитків при пошкодженні посівів озимої пшениці. При розрахунку збитку і страхового відшкодування НАСК "Оранта" використовує наступний алгоритм:

1. Визначається фактична середня врожайність пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі.

2. Кількісна втрата врожаю пшениці з 1 га

3. Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га

4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі

5. Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці

6. Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га.

7. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці.

8. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові.

Чинний порядок розрахунку суми збитку має певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.

У разі знищення майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встановилися на момент укладення договору страхування.

Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.

3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКА ДО СТРАХУВАННЯ

3.1 Визначення й формування попиту на страхові послуги

Регулятором страхової діяльності виступає ринок страхових послуг, проблема формування якого актуальна та важлива для розвитку сільського господарства.

Перед тим, як обрати певну страхову компанію, страхувальник оцінює властивості та якість страхових продуктів, обирає ті, що найбільшою мірою задовольняють його потреби, тобто це об'єкти страхування; ризики, що страхуються (страхове покриття); ціна страхового продукту; додаткові послуги, надані страховиком (крім відшкодування збитків) – юридичне обслуговування, ремонт постраждалого майна; якість і повнота обслуговування на стадії проходження страхового договору. З іншого боку, страховик – страхова компанія – сприяє просуванню своїх страхових продуктів на ринок різними способами, насамперед це інформування потенційних споживачів про страхові послуги і їх позитивні якості, переконання в необхідності придбання страхового покриття.

Розглянуті в другому розділі умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.

Якщо говорити безпосередньо про страхування ризиків у сільському господарстві у Мелітопольському районі, то нажаль цей вид страхування не є розвинутим. Мелітопольське відділення НАСК "Оранта" лише розробляє механізм і готує спеціалістів для цього специфічного виду страхування.

Мелітопольські страховики зазначають, що у фермерів відсутнє розуміння необхідності захисту свого врожаю і майна саме через страхування, і звертаються вони до страхової компанії лише під час оформлення кредитів. До того ж для запровадження цієї послуги необхідно мати спеціалістів саме аграрного профілю, тому що дуже важливо вміти оцініти стан як посівів так і худоби.

Loading...

 
 

Цікаве